05 серпня 2025 рокуСправа №160/12405/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
30.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлених листом від 26.06.2024 №36956-25011/С-01/8- 0400/24 на заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024, щодо відмови їй, як члену сім'ї померлого, у виплаті суми пенсії, які були нараховані, належали та підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у загальному розмірі 209210,99 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті десять гривень 99 коп.), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 160/13445/22; та у відмові здійснити з 28.05.2024 року ОСОБА_1 перевід з пенсії за віком за Законом № 1058-ІV на пенсію в разі втрати годувальника за Законом №2262-ХІІ з дати подачі такої заяви, за грошовим забезпеченням померлого годувальника, визначеного в довідці №33/24/С-7827 від 08.08.2022 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством; та здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити:
1) виплату ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого, суми пенсії, які були нараховані, належали та підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у загальному розмірі 209210,99 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті десять гривень 99 коп.), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 160/13445/22;
2) з 28.05.2024 року перевід з пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1958-1V на пенсію в разі втрати годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІI, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці від 08.08.2022 року №31/24/С-7827, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» на ім'я ОСОБА_2 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством та здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовної заяви зазначено про таке. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 20.10.2012 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 28.05.2024р. позивач звернулась до пенсійного органу із заявою, в якій просила здійснити виплату ОСОБА_1 , як члену сім'ї, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, суми пенсії, яка була нарахована та підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у загальному розмірі 209 210,99 грн. на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 160/13445/22 та перевести ОСОБА_1 на пенсію у разі втрати годувальника. Однак, листом від 26.06.2024р. за № 36956-25011/С-01/8-0400/24 пенсійним органом повідомлено, що оскільки позивач не знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 відсутнє, також вказано що питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду в справі №160/13445/22 позивач має право вирішити в судовому порядку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлених листом від 26.06.2024 №36956-25011/С-01/8- 0400/24 на заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024, щодо відмови їй, як члену сім'ї померлого, у виплаті суми пенсії, які були нараховані, належали та підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у загальному розмірі 209210,99 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті десять гривень 99 коп.), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/13445/22;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого, суми пенсії, які були нараховані, належали та підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у загальному розмірі 209210,99 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті десять гривень 99 коп.), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 160/13445/22 було закрито.
До розгляду в даній справі №160/12405/25 підлягають позовні вимоги в частині про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлених листом від 26.06.2024 №36956-25011/С-01/8- 0400/24, у відмові здійснити з 28.05.2024 року ОСОБА_1 перевід з пенсії за віком за Законом № 1058-ІV на пенсію в разі втрати годувальника за Законом №2262-ХІІ з дати подачі такої заяви, за грошовим забезпеченням померлого годувальника, визначеного в довідці №33/24/С-7827 від 08.08.2022 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством; та здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 28.05.2024 року перевід з пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1958-1V на пенсію в разі втрати годувальника за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІI, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці від 08.08.2022 року №31/24/С-7827, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» на ім'я ОСОБА_2 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством та здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 20.10.2012 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28.05.2024р. ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою, в якій просила, серед іншого, та перевести її на пенсію у разі втрати годувальника.
Листом від 26.06.2024р. за №36956-25011/С-01/8-0400/24 пенсійним органом повідомлено, що оскільки позивач не знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 відсутнє.
В матеріалах справи міститься рішення Індустріального районного суду від 06.03.2025р. в справі №202/11263/24 відповідно до якого заяву ОСОБА_1 було задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 13.03.2002 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач вважає, що має право на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з дати подання заяви, тобто з 28.05.2024р. та вказує, що пенсійний орган протиправно припинив виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно із статтею 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Стаття 5 Закону №2262-ХІІ передбачає, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із ст.7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до статті 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Отже за змістом вказаних приписів пенсія у разі втрати годувальника членам сім'ї військовослужбовця може бути призначена за їх вибором як за Законом №2262-ХІІ, так і за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із положеннями абзацу 22 статті 1 Закону №1058-ІV пенсії розуміють як щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Частиною 1 статті 36 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною 2 статті 36 Закону №1058-ІV визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
В силу пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Стаття 29 Закону №2262-ХІІ передбачає, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно із ч.1 ст.30 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону №2262-ХІІ незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Пунктом "д" частини 4 статті 30 Закону №2262-ХІІ визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються:
- дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні (пункт «д»).
Згідно із статтею 41 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Відповідно до положень статті 48 Закону №2262-ХІІ, заява про призначення пенсії згідно із цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Спірним питанням щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника у цій справі є те, що позивач на час смерті ОСОБА_2 не перебувала з ним у шлюбі, зареєстрованому у встановленому законодавством порядку, а тому, на думку відповідача, вона не відноситься до категорії осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Суд вважає помилковими такі висновки пенсійного органу та зазначає наступне.
Абзацом 1 частин 2, 4 статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Частиною 4 статті 3 СК України, передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Як вже зазначалось раніше та підтверджено матеріалами справи, рішенням Індустріального районного суду від 06.03.2025р. в справі №202/11263/24, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 13.03.2002 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки питання отримання пенсії не стосується прав та обов'язків подружжя, а в Порядку № 3-1 та в Законі № 2262-XII законодавець не вживає словосполучення "один із подружжя", слово "шлюб", системний аналіз вказаних ч.3 ст.3 та ч.1 ст.21 СК України дозволяє дійти висновку, що особа, яка має фактичні шлюбні відносини, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, вважається дружиною або чоловіком відповідно одне одного. Докази того, що померлий не вважався годувальником позивача, відсутні.
З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про зобов'язання відповідача здійснити з 28.05.2024 року переведення позивача з пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1958-IV на пенсію в разі втрати годувальника за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІI, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці від 08.08.2022 року №31/24/С-7827, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» на ім'я ОСОБА_2 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що така щомісячна доплата не виплачується.
В оскаржуваному листі від 26.06.2024р. за № 36956-25011/С-01/8-0400/24 пенсійним органом вказується про те, що надання інформації щодо виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 є конфіденційною інформацією, проте, відповідачем така відповідь позивачці була надана до ухвалення рішення Індустріального районного суду від 06.03.2025р. в справі №202/11263/24, яке набрало законної сили 08.04.2025р., яким встановлено, що фактично ОСОБА_3 є членом його сім'ї померлого та проживала з померлим по день його смерті.
В той час, як встановлено судом, після ухвалення рішення Індустріального районного суду від 06.03.2025р. в справі №202/11263/24, яке набрало законної сили 08.04.2025р., ОСОБА_1 до пенсійного органу не зверталась із заявою про надання інформації щодо виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. На думку суду, позивач повинен був вчинити активні дії шляхом звернення до відповідача із заявою про надання останнім інформації про виплату спірної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Позивач в позовній заяві лише стверджує про припинення відповідачем щомісячної доплати в сумі 2000 грн, при цьому жодних доказів не надає, не вказує причин неможливості отримання доказів на підтвердження своєї позиції, викладеної в позовній заяві, а також й не заявляє жодних клопотань про витребування доказів на підтвердження заявлених позовних вимог в цій частині,.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу ( ст. 79 КАС України).
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату з 01 червня 2024 року до основного розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлених листом від 26.06.2024 №36956-25011/С-01/8- 0400/24 на заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024, щодо відмови здійснити з 28.05.2024 року ОСОБА_1 переведення з пенсії за віком за Законом №1058-ІV на пенсію в разі втрати годувальника за Законом №2262-ХІІ з дати подачі такої заяви, за грошовим забезпеченням померлого годувальника, визначеного в довідці №33/24/С-7827 від 08.08.2022 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 28.05.2024 року переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1958-ІV на пенсію в разі втрати годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці від 08.08.2022 року №31/24/С-7827, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» на ім'я ОСОБА_2 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна