про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11864/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву подану адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 через електронний кабінет подано до суду адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо припинення виплати соціальної пенсії по інвалідності ІІІ групи ОСОБА_1 з 01.02.2025 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести виплату ОСОБА_1 соціальної пенсії по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 01.02.2025;
3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непризначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.02.2025;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01.02.2025 року та здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.02.2025.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028 гривень.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, адміністративний позов подано через систему «Електронний суд».
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі складає 968, 96 грн (1 211,20*0,8).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас з позовною заявою представник позивача заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на незадовільне матеріальне становище позивача.
Вказує, що ОСОБА_1 ніде не працевлаштована, а тому немає можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Згідно листа ГУ ПФУ у Волинській області №0300-0208-8/59141 від 09.09.2025 Позивач станом на 09.09.2025 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач будь-якого виду пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа ГУ ПФУ у Волинській області №0300-0210-8/59431 від 10.09.2025 ОСОБА_1 станом на 10.09.2025 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач будь-яких видів державних соціальних допомог.
А також довідкою Управління соціальної та ветеранської політики Луцької районної державної адміністрації №430 від 03.07.2025 встановлено, що позивач не перебуває на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики Луцької райдержадміністрації (відділення №3 м. Рожище) та відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам та дітям-інвалідам» та інших законів та постанов не призначено жодного з видів допомог, компенсаційних виплат передбачених даними Законами.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, приписами вказаної статті встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати. Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2011 року у справі Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати /доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), відповідно до статей 132-133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Водночас, суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати позивач має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до матеріалів позовної заяви представником позивача не долучено жодних відомостей про отримані позивачем протягом попереднього календарного року доходів.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 968, 96 грн за подання позову або надання належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ф.А. Волдінер