м. Вінниця
22 жовтня 2025 р. Справа № 120/11739/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- дії головного управління Пенсійного фону України у Вінницькій області пов'язані із розглядом заяви - клопотання ОСОБА_1 від 25.07.2024 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 26.02.1992 по 22.04.2004 визнати протиправними;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період робот з 26.02.1992 по 22.04.2004 після чого повторно розглянути його заяву від 25.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач листом від 25.07.2025 відмовив у задоволенні його заяви про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 26.02.1992 по 22.04.2004 з посиланням на те, що запис про працевлаштування містить виправлення, запис про звільнення скріплений печаткою підприємства без реєстраційного номеру, а також з відсутністю додаткових документів, які б підтверджували факт роботи в ПП "АЛЬОНА".
З такою відмовою пенсійного органу позивач не погоджується, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що за результат атом розгляду заяви позивача Головним управлінням до страхового стажу не зараховано періоди роботи зазначені у трудовій книжці від 11.03.1983 серії НОМЕР_1 в ПМП "Альона" з 26.02.1992 по 22.04.2004, оскільки запис про працевлаштування містить виправлення та запис про звільнення скріплений печаткою підприємства, на якій відсутній реєстраційний номер, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58.
При цьому Головним управлінням було надіслано лист - запит від 14.09.2023 №0200-0215-5/91038 до архівного відділу Могилів-Подільської міської ради про надання довідки щодо підтвердження періоду роботи в ПМП "Альона" та від 14.09.2024 №0200-0215-5/91037 до Головного управління статистики у Вінницькій області.
Листом від 27.11.2023 №07-18/50 архівний відділ Могилів-Подільської міської ради повідомив, що документи ПМП "АЛЕНА" на державне зберігання не надходили.
Також, Головне управління статистики у Вінницькій області надало лист від 13.10.2023, км повідомлено про те, що станом на 13.10.2023 суб'єкт з точною назвою - приватне мале підприємство "АЛЕНА" в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) по Вінницькій області не значиться.
Таким чином, у Головного управління відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці від 11.03.1982 серії НОМЕР_1 в ПМП "Альона" з 26.02.1992 по 22.04.2004.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та 08.07.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058- IV.
12.07.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням страхового стажу зазначеного в трудовій книжці, а саме періоду роботи з з 26.02.1992 по 22.04.2004.
Листом головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №10303-9300/С-02/8-0200/24 від 25.07.2024 позивача повідомлено, що періоди роботи з 26.02.1992 по 22.04.2004 не зараховано до страхового стажу з огляду на те, що запис про працевлаштування містить виправлення, що не відповідає вимогам Інструкції №58 та запис про звільнення скріплений печаткою підприємства, на якій відсутній передбачений реєстраційний (ЄДРПОУ). А також оскільки додаткові документи відповідно до Порядку №637, які витребувало Головне управління не підтверджують факт роботи на вищезгаданому підприємстві.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003(далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 наявні записи щодо спірного періоду роботи в ПМП "Альона" на посді директора з 26.02.1992 по
Таким чином, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить інформацію, яка підтверджує трудовий стаж позивача з відповідними записами про його роботу на посаді директора ПМП "АЛЬОНА" з 26.02.1992 по 22.04.2004.
Записи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1982 року за періоди роботи виконані без перекреслень, дати наказів не містить ніяких виправлень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивача з 26.02.1992 по 22.04.2004 року відповідно до трудової книжки до загального стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи з 26.02.1992 по 22.04.2004.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі його заяви від 25.07.2024, зарахувавши до його страхового стажу період роботи 26.02.1992 по 22.04.2004.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22. м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Комар Павло Анатолійович