21 жовтня 2025 року Справа № 991/6787/25
Провадження №11-сс/991/639/25
судді ОСОБА_1 у справі 991/6787/25, провадження №11-сс/991/639/25
Ухвалою колегії суддів у зазначеній справі апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково.
Скасовано ухвалу слідчого судді в частині арешту об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок та житлових будинків), як майна спільної сумісної власності для забезпечення його конфіскації як виду покарання. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора у цій частині відмовлено з мотивів недоведеності обставин спільного проживання на час набуття відповідного майна підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що, за висновком колегії, виключає можливість вважати його майном, на яке розповсюджується режим спільної сумісної власності.
З викладеними вище висновками колегії суддів не погоджуюсь.
Вважаю, що накладаючи арешт на майно, зареєстроване за ОСОБА_2 , слідчий суддя обґрунтовано виходив з положень ст.74 Сімейного Кодексу України щодо розповсюдження на майно осіб, які проживають спільно, але без реєстрації шлюбу режиму майна спільної сумісної власності. Проживання однією сім'єю, але без реєстрації шлюбу підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на час набуття та реєстрації за останньою відповідних об'єктів нерухомості підтверджується матеріалами провадження. Про це свідчить наявність у вказаних осіб двох малолітніх дітей 2015 та 2018 років народження, взаємних прав та обов'язків, що підтверджується погодженням ОСОБА_4 відчуження ОСОБА_2 нерухомості (попередній договір купівлі-продажу квартири від 25.02.20, договір купівлі-продажу квартири від 09.07.20 (т.2, а.с.109-115), ведення спільного господарства та спільність побуту, на що вказують відомості з їх мобільних телефонів про огляд у спільних інтересах об'єктів нерухомого майна, облаштування житла, купівлі продуктів харчування, догляду за дітьми (т.1, а.с. 202-229). Матеріалами справи також підтверджується, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_2 в інших зареєстрованих шлюбах не перебувають, що не заперечували представники під час апеляційного перегляду. Більш того, протягом апеляційного перегляду не спростовані доводи сторони обвинувачення про відсутність у ОСОБА_2 достатніх коштів для набуття спірного майна загальною вартістю понад 18 млн грн одноособово за рахунок власних коштів, у тому числі і тих, що отримані в позику від третіх осіб, серед іншого від належного ОСОБА_4 підприємства «Аскарія». Логічного, послідовного і такого, що піддається перевірці пояснення джерел походження коштів на набуття майна зазначеної вартості, а також причин погодження ОСОБА_4 вищенаведених договорів відчуження ОСОБА_2 нерухомості її представниками під час апеляційного розгляду не надано. Дійсно, за матеріалами провадження місце проживання підозрюваного ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) не співпадає з місцем проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 . Однак, на останню квартиру слідчим суддею за клопотанням прокурора накладено арешт для забезпечення спеціальної конфіскації як такої, що набута за рахунок коштів, отриманих внаслідок вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. На час апеляційного розгляду відомостей про апеляційне оскарження такого рішення слідчого судді матеріали провадження не містять. Отже, вказані обставини у сукупності поза розумним сумнівом вказують на необхідність розповсюдження на відповідне майно, зареєстроване за ОСОБА_2 на праві власності режиму майна спільної сумісної власності з ОСОБА_4 .
Зазначене свідчить про обґрунтованість рішення слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (крім земельної ділянки площею 0,0023га, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в порядку приватизації), адже конфіскація як вид покарання міститься у санації ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_4 . При цьому обґрунтованим вважаю накладення арешту на частину зареєстрованого за ОСОБА_2 майна, на яке розповсюджується режим майна спільної сумісної власності, тобто частину майна з клопотанням про арешт якого звертався прокурор для забезпечення конфіскації як виду покарання (крім отриманої ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у власність в порядку приватизації земельної ділянки).
Суддя ОСОБА_1