"23" жовтня 2025 р.
Окрема думка судді
м. Івано-Франківськ
Вважаю, що апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_1 необхідно було задовольнити, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2025 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання в межах ч.2 ст. 307 КК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. При цьому, у кожному конкретному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей відповідного кримінального провадження, а встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
Зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Зі змісту доводів обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що у зв'язку з тим, що його дружина перебуває на військовій службі, він самостійно виховував неповнолітнього сина. Крім того, звертав увагу на те, що він також тривалий час перебував на військовій службі. Разом з тим, зазначені доводи обвинуваченого носять бездоказовий характер, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які підтверджують вищевказані обставини.
Вважаю, що встановлені судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, конкретних обставин кримінального провадження, не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчинених злочинів і не давали правових підстав для застосування ч. 1 ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду ОСОБА_3