Справа № 339/261/21
Провадження № 11-кп/4808/34/25
Категорія ч.1 ст.263 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого в розшук, надання дозволу суду на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зупинення судового провадження, про звернення застави в дохід держави, про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019090000000264 за апеляційною скаргою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2024 року, щодо ОСОБА_8 , -
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки. Згідно ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_8 у виді застави - залишено в силі.
Цим же вироком ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2024 року скасувати з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Дослідити наявні у судовому провадженні докази та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 307 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 307 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. При цьому, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 11 років з конфіскацією майна.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в розшук, надання дозволу суду на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зупинення судового провадження, про звернення застави в дохід держави, про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовані тим, що обвинувачений ОСОБА_8 на розгляд апеляційної скарги прокурора до апеляційного суду за більше як рік часу не прибув, належних документів про наявність поважних причин своєї неявки не подав. Ухвалою слідчого судді від 01 липня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 227000 грн. 02 липня 2021 року ОСОБА_8 було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням за нього його дружиною ОСОБА_10 застави. Згідно інформації з Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2025 ОСОБА_8 28.06.2024 року о 05 год.07 хв. через пункт пропуску Рава-Руська виїхав за межі України в напрямку Республіки Польща та не повернувся. Достовірне місце перебування обвинуваченого ОСОБА_8 на даний час невідоме, останній на виклики суду без поважних причин не прибуває.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів (ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України) та особливо тяжкого злочину (ч. 3 ст. 307 КК України), за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна, а тому у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_8 тривалий час без поважних причин не з'являється на виклики суду, участі у судових засіданнях не приймає, і таким чином намагається ухилитися від кримінальної відповідальності; можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема затягувати судовий розгляд кримінального провадження, не прибуваючи на його розгляд та відкладаючи засідання під приводом вигаданих обставин.
Прокурор вважає, що враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що наявні всі підстави для оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в розшук, надання дозволу суду на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зупинення судового провадження, а в подальшому необхідно змінити запобіжний захід із застави на тримання під вартою, а заставу, внесену ОСОБА_10 за обвинуваченого ОСОБА_8 - звернути в дохід держави.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор підтримав заявлені клопотання, просив їх задовольнити;
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку, просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора, оскільки обвинувачений не переховується від суду, а виїзд за кордон зумовлений необхідністю проходження лікування його дружини.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, а тому його участь в апеляційному розгляді є обов'язковою.
Апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора вперше було призначено на 26 серпня 2024 року.
На неодноразові виклики в судові засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 жодного разу не з'явився та не повідомив про причини неявки, незважаючи на те, що належним чином повідомлявся про розгляд провадження.
При цьому, захисник ОСОБА_9 подавала численні клопотання про відкладення апеляційного розгляду з різних причин:
26.08.2024 року та 03.03.2025 року - у зв'язку з тим, що захисник в цей час прийматиме участь у судовому засіданні в іншому провадженні;
16.10.2024 року та 12.12.2024 року - у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 перебуває на стаціонарному лікуванні у медичному закладі за межами України;
17.11.2024 року - через непередбачувані сімейні обставини захисника;
03.06.2025 року - у зв'язку з відпусткою захисника та перебуванням ОСОБА_8 на довготривалому стаціонарному лікуванні за межами України;
02.10.2025 року - у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні до 10.10.2025 року.
При цьому, до клопотань про перебуванням ОСОБА_8 на лікуванні захисник додавала копії іноземних документів без належного засвідчення та перекладу на українську мову.
20 жовтня 2025 року у судовому засіданні, яке відбувалось за участю захисника адвоката ОСОБА_9 та за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 , прокурор ОСОБА_7 заявив клопотання про оголошення обвинуваченого в розшук, надання дозволу суду на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зупинення судового провадження, про звернення застави в дохід держави, про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_9 просила відкласти розгляд, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з вказаними клопотаннями прокурора.
Судом було задоволено вищевказане клопотання захисника та оголошено перерву у розгляді провадження до 22 жовтня 2025 року з метою ознайомлення захисника адвоката ОСОБА_9 з доводами клопотання прокурора.
В судове засідання 22 жовтня 2025 року з'явилися прокурор ОСОБА_7 (в залі суду) та захисник ОСОБА_9 (в режимі відеоконференцзв'язку з власних технічних засобів). Разом з тим, під час судового засідання до вищевказаної відеоконференції, за відсутності передбаченого законом клопотання та з використанням невідомої електронної адреси, до участі у розгляді провадження долучився обвинувачений ОСОБА_8 , який повідомив, що дійсно перебуває за межами України та знаходиться у м. Люблін, оскільки був змушений виїхати в Республіку Польща, у зв'язку із необхідністю лікування його дружини ОСОБА_10 . Не зміг назвати адресу місця свого постійного проживання та в подальшому повідомив, що на даний час тимчасово перебуває в гостях у свого друга, який проживає в Німеччині. Зазначав, що не має можливості повернутися в Україну за станом здоров'я. Вважав, що клопотання прокурора про оголошення в розшук, про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.
Колегія суддів зауважує, що положеннями ч. 1 ст.336 КПК України передбачено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до вимог ч.2 ст.336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.336 КПК України учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що подання відповідного клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку дозволяє суду прийняти відповідні організаційні заходи, щодо забезпечення участі обвинуваченого та виконати відповідні обов'язки, які передбачені законом.
Зокрема, відповідно до вимог ч.3 ст. 345 КПК України у разі участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів пам'ятка про її права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, надсилається такій особі завчасно разом з її викликом у судове засідання.
Разом з тим, під час проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку за участю захисника адвоката ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_8 , без подання відповідного клопотання про участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференцзв'язку, долучився до участі у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів на стадії розгляду клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого в розшук, звернення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що участь обвинуваченого в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку без відповідного клопотання, в якому обґрунтовується неможливість безпосередньої участі в суді апеляційної інстанції, після подання клопотання прокурором про оголошення обвинуваченого в розшук, не свідчить про належне виконання обвинуваченим обов'язків, які передбачені п.1,2 ч.7 ст.42 КПК України щодо прибуття за викликом до суду та які були покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що обвинувачений, грубо порушуючи обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави, не здав свій закордонний паспорт, не повідомив про зміну свого місця проживання та виїхав за межі України без дозволу суду, тривалий час ухилявся від явки до суду, не повідомляючи про причини своєї неявки та продовжує скривати місце свого перебування.
Так, зі змісту пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що він повністю підтверджує обставини на які посилається прокурор в обґрунтуванні клопотання про оголошення обвинуваченого в розшук в частині порушення обов'язків, які були покладені на нього за рішенням суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Зокрема, зі змісту пояснень обвинуваченого вбачається, що він дійсно визнає, що на даний час перебуває за межами України та стверджує, що не може повернутися до країни за станом здоров'я.
Вищевказані обставини свідчать про те, що обвинувачений продовжує свідомо порушувати обов'язки покладені на нього відповідно до рішення суду, яким йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави і не збирається повернутися до їх належного виконання.
Так, за змістом резолютивної частини ухвали слідчого судді від 01 липня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 серпня 2021 року включно. Визначено заставу 227000 гривень. У разі внесення застави ухвалено покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою; без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання чи роботи; утримуватись від спілкування з усіма свідками у даному провадженні; здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Таким чином, обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави виявився неефективним, оскільки не зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та його участь у розгляді апеляційної скарги прокурора в суді апеляційної інстанції.
Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що останній просить про оголошення обвинуваченого в розшук, надання дозволу суду на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зупинення судового провадження, про звернення застави в дохід держави, про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що вирішення питання про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави можливо тільки за умови, що обвинувачений не перебуває за межами країни, оскільки обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як і будь якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який передбачений законом (застава або домашній арешт) передбачає перебування обвинуваченого на території України.
За таких обставин клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави може бути розглянуто судом апеляційної інстанції тільки після розшуку обвинуваченого та забезпечення його явки до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що перебування обвинуваченого за межами країни, унеможливлює розгляд апеляційної скарги прокурора, оскільки обвинувачений явно зловживає своїми процесуальними правами, відповідно до яких розгляд апеляційної скарги прокурора, в якій ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого можливий тільки за обов'язковою участю обвинуваченого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що обвинувачений грубо порушуючи обов'язки, які були покладені на нього відповідним рішенням суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, не здав свій закордонний паспорт та виїхав за межі України, не повідомив про зміну свого постійного місця проживання та продовжує скривати місце свого перебування, тривалий час ухиляється від суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне оголосити обвинуваченого в розшук, зупинити провадження та надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для вирішення питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
Оголошення обвинуваченого в розшук не позбавляє останнього права добровільно з'явитися до суду апеляційної інстанції та, діючи у відповідності до обов'язків, які покладені на нього відповідним судовим рішення про застосування запобіжного заходу, надати дані про те, що він здав свій закордонний паспорт, повідомити про місце свого постійного проживання на території України та продемонструвати готовність до виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з тим, на даний час обвинувачений не повідомляє про намір забезпечити виконання судового рішення в частині покладених на нього обов'язків відповідно до обраного запобіжного заходу у вигляді застави, не зазначає місце свого постійного проживання та продовжує скривати місце свого фактичного перебування, стверджує, що не має можливості повернутись в Україну за станом свого здоров'я.
Зокрема, в матеріалах провадження відсутні дані, які свідчать про те, що обвинувачений протягом тривалого часу внаслідок незадовільного стану здоров'я позбавлений можливості повернутись в Україну та виконати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне оголосити обвинуваченого ОСОБА_8 в розшук, зупинити провадження та надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для вирішення питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 376, 335, 405 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Оголосити розшук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 .
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2024 року до розшуку ОСОБА_8 .
Виконання ухвали доручити Відділенню поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, а контроль за виконанням покласти на прокурора ОСОБА_7 .
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_8 , з метою його приводу в судове засідання та вирішення питання про зміну/обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_8 негайно вручити йому копію даної ухвали та повідомити про затримання обвинуваченого Івано-Франківський апеляційний суд, прокурора ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5