Справа № 344/15890/25
Провадження № 11-сс/4808/356/25
Категорія ч.1 ст.170 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025090000000113,
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2025 року накладено арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на майно ОСОБА_8 , а саме на:
- мобільний телефон марки «iPhone 12», який упаковано у полімерний пакет;
- грошові кошти у сумі 6150 грн., які упаковано в полімерний пакет;
- два носія інформації формату USB, які упаковано у полімерний пакет;
- сумку з особистими речами та документами, які поміщено у сейф-пакет №WAR 1744073.
Слідчий суддя мотивував свою ухвалу тим, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на вказані речі та предмети, які є речовими доказами.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Вказує, що речі вилучені під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_8 04.09.2025 року, а тому слідчий був зобов'язаний у відповідності до вимог ст. 171 КПК України звернутися з клопотанням про арешт майна до слідчого судді не пізніше наступного робочого дня після вилучення, а саме 05.09.2025 (що не є вихідним днем). Однак цього зроблено не було, клопотання підготовлене 06.09.2025 року, та подане поза процесуальним строком. У такому випадку майно підлягало негайному поверненню особі, у якої його було вилучено. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, а тимчасово вилучене майно ОСОБА_8 повернути його володільцю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали клопотання про арешт майна та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В п.3 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання сторони обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку, що вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому є підстави для його арешту. Зокрема, саме з метою відшукання зазначених речей, було отримано дозвіл на обшук, а тому вони підлягають дослідженню в ході досудового розслідування. Підстав вважати, що арешт накладено без наявності необхідних передумов, матеріали справи не містять.
Той факт, що обшук і затримання підозрюваного ОСОБА_8 відбулося одночасно, не спростовує висновків слідчого судді, про дотримання слідчим строків звернення з клопотанням про арешт майна передбачених абз.2 ч.5 ст.171 КПК України.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №12025090000000113 про арешт майна, яке належить ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4