Справа № 344/10002/25
Провадження № 33/4808/636/25
Категорія ч.1 ст.172-6 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
17 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., за участю ОСОБА_1 та прокурора Ляхович Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
Вказаною постановою, ОСОБА_1 , визнано винуватою за ч.1 ст.172-6 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у відповідності до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно без поважних причин, а саме 08 лютого 2024 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим порушила ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у відповідності до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.45 цього Закону, несвоєчасно без поважних причин, а саме 01 лютого 2024 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим порушила ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна та не обґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події та з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні про закриття провадження у справі та наклав стягнення після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. При цьому, суд безпідставно вважав датою виявлення правопорушення дату складання протоколу (30 травня 2025 року), тоді як днем виявлення слід вважати 14 лютого 2024 року, а саме дату направлення сектором з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської міської ради повідомлення про виявлення факту несвоєчасного подання декларації до НАЗК. Орган, який складав протокол, уже мав інформацію про порушення на дату його складання, що підтверджується, зокрема, наявністю в додатках до протоколів матеріалів НАЗК. Таким чином, на день розгляду справи 08 серпня 2025 року, строк накладення стягнення 6 місяців з моменту виявлення сплив, що є підставою для закриття провадження на підставі п.7 ч.2 ст.247 КУпАП. Крім того, вказує на недоліки самих протоколів про адміністративні правопорушення. Зокрема, об'єктивна сторона правопорушення не конкретизована, оскільки неправильно зазначено місце вчинення правопорушення. Також не враховано, що порушення строків подання декларації відбулося не з вини декларанта, а через технічні збої офіційного веб-сайту НАЗК, нестабільний інтернет-зв'язок та тривалі відключення електроенергії (внаслідок обстрілів енергооб'єктів), що також затягнуло час для отримання необхідних відомостей. Ці причини входять до переліку поважних причин, визначених роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України. Вона стверджує, що 31.01.2024 року розпочала заповнення, здійснила неодноразові спроби накладання електронного підпису, але подання не було завершено через технічні помилки. Умислу на несвоєчасне подання чи уникнення від декларування не було. Термін одного з порушень становить лише один день, і правопорушення не становить суспільної небезпеки та не завдало збитків.
Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.38 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 наполягала на задоволенні апеляційної скарги.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд виходить з норм діючого антикорупційного законодавства та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що правопорушення мало місце, а ОСОБА_1 є винуватою у його вчиненні.
З пояснень наданих ОСОБА_1 вбачається, що вона своєчасно не подала декларації через збої офіційного веб-сайту НАЗК, нестабільний інтернет-зв'язок та тривалі відключення електроенергії (внаслідок обстрілів енергооб'єктів).
Проте ці показання спростовуються матеріалами справи, зокрема даними НАЗК, що ОСОБА_1 вчиняла дії спрямовані на заповнення декларації. Суду не надано будь-яких даних про нестабільну чи некоректнк роботу сайту НАЗК, що могли перешкодити своєчасному поданню декларацій.
За таких обставин, доводи про відсутність винуватості у вчиненні правопорушення, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Що стосується строків накладення адміністративного стягнення, ці доводи апелянта знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не грунтуються на нормах діючого законодавства та порушують принцип правової визначеності.
Згідно з вимогами ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення уповноваженим органом.
Згідно змісту ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Зазначені норми права спрямовані на встановлення правової визначеності дня виявлення адміністративного правопорушення та встановлення меж провадження у справах про адміністративне правопорушення. Вони зобов'язують відповідний орган (посадову особу) не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Детальний аналіз зазначених норм права та усталеної судової практики вказують на той факт, що день виявлення адміністративного правопорушення не залежить від дати складання протоколу. Цим днем слід вважати дату отримання останніх фактичних даних, без яких орган (посадова особа) позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для правильного вирішення справи, орган (посадова особа), які склали протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язані надати суду документи, що підтверджують день виявлення адміністративного правопорушення. Це можуть бути супровідні листи до документів, пояснення (із зазначенням дати їх отримання), довідки та інше.
В свою чергу, суд має надати оцінку цим документам з точки зору дотримання посадовою особою строку встановленого ч.2 ст.254 КУпАП.
Суду першої інстанції сторонами було надано: протоколи про адміністративні правопорушення складені оперуповноваженим УСР в Івано-Франківській області; копії розпоряджень міського голови; копію посадової інструкції; інформацію НАЗК щодо дій ОСОБА_1 на сайті; повідомлення Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської міської ради про дату направлення повідомлення щодо ОСОБА_1 до НАЗК.
Будь-яких документів про дату отримання посадовою особою УСР наведених джерел доказів, справа не містить, що позбавляло суд можливості встановити конкретний день виявлення адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_1 .
Оскільки всі сумніви суд вирішує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, днем виявлення правопорушень суд першої інстанції мав важати останню дату про яку була інформація в матеріалах справи.
Таким днем є дата направлення Сектором з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської міської ради до НАЗК повідомлення про виявлення факту несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення головного спеціаліста Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської міської ради (а.с.44), 14 лютого 2024 року інформація про виявлення факту несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 була направлена до НАЗК.
Враховуючи зазначену дату, на момент прийняття оскаржуваної постанови, строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст.38 ч.4 КУпАП закінчився.
Проте, суд першої інстанції зазначені обставини та наведені норми права залишив поза увагою та безпідставно за клопотанням ОСОБА_1 не закрив провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт