Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1418/25 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.
Номер провадження №33/4805/966/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
22 жовтня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 04 липня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 04 липня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 01 червня 2025 року о 00 годині 08 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Грищенка 3 Коростенського району Житомирської області керував транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах різкий алкоголю із порожнини рота, незв'язна мова, нестійка хода, тремтіння рук пальців. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зупинка транспортного засобу під час дії комендантської години здійснена без дотримання вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та постанови КМУ №573, а патруль не був змішаним, як того вимагає закон; у нього відсутні ознаки сп'яніння, що зафіксовано на відео; протокол про адміністративне правопорушення складено під час повітряної тривоги; він не відсторонений від керування транспортним засобом. За таких обставин, у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - недоведена.
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити, неодноразово зазначив, що не був відсторонений від керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 01.06.2025 убачається, що 01 червня 2025 року о 00 годині 08 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Грищенка, 3 Коростенського району Житомирської області керував транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, тремтіння рук пальців. Огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатору алкотестер «Драгер 6810» на місці відмовився, в медичному закладі, а саме в Малинській міській лікарні пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу від 01.01.2025, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» не проводився у зв'язку із відмовою від проходження такого огляду; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.06.2025 в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я не проводився у зв'язку із відмовою від проходження такого огляду; розписці про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 01.06.2025 відповідно до яких ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки; розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 01.06.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 роз'яснено порядок застосування спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810»; рапорті поліцейського СРПП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Кривого А. від 01.06.2025 відповідно, до якого під час несення служби 01.06.2025 о 00 год. 08 хв. зупинений автомобіль «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в комендантську годину, під час спілкування було виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук, нестійка хода) за що було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень щодо можливих неправомірних дії працівників поліції та надав пояснення «випив 0,25 л пива»
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що зупинка транспортного засобу під час дії комендантської години здійснена без дотримання вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та постанови КМУ №573, а патруль не був змішаним, як того вимагає закон, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень п. 7 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
З відеозапису вбачається, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що зупинили його транспортний засіб, оскільки він рухався в комендантську годину.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Так, Указом Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.
У зв'язку з введенням воєнного стану на всій території України запроваджено комендантську годину, яка за даними офіційної інтернет-сторінки військової адміністрації встановлена з 00 год. до 05 год., що є загальновідомим.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що враховуючи вказані положення чинного законодавства України, рух особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на автомобілі в період обмежень, які запроваджені комендантською годиною, тобто в період дії комендантської години, є достатньою та законною підставою для зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції в межах п. 7 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», незалежно від формування патруля спільно з військовослужбовцями Збройних Сил на підставі Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, який надає патрулям більший об'єм повноважень ніж зупинка транспортного засобу особисто працівниками поліції, а тому доводи скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що чути запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, тремтіння рук пальців. Окрім того, ОСОБА_1 пояснив «випив бокал пива». Тобто, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висловлені особі.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені поліцейськими в протоколі ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.
Щодо доводів скаржника про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено під час повітряної тривоги, а тому він від огляду відмовився, щоб не наражати на небезпеку свідків, медичних працівників, апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи убачається, що після зупинки транспортного засобу водієм не було звернуто жодної уваги на зазначену ситуацію та були відсутні заяви чи пропозиції про необхідність пройти до найближчого укриття, для завершення процедури проходження огляду. Апеляційний суд зважує на ту обставину, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а тому водій мав право дотриматися рекомендацій поліціянтів та поїхати до закладу охорони здоров'я, де є укриття, щоб відвернути загрозу, що виникла внаслідок оголошення повітряної тривоги. Окрім того, чиним законодавством не встановлено обмежень виконання працівниками поліції своїх службових повноважень під час сигналу «Повітряна тривога». Жодних доказів щодо встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу не надано.
Окрім того, безпідставними є доводи щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки вказані обставини спростовується відеозаписом події про те, що його було відсторонено від керування транспортним засобом та попереджений, що подальший рух заборонено, шляхом відповідного попередження, а примусового вилучення автомобіля в даному випадку закон не вимагає.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, а примусового вилучення автомобіля в даному випадку закон не вимагає.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Малинського районного суду Житомирської області від 04 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь