Справа № 155/1280/25 Головуючий у 1 інстанції: Сметана В. М.
Провадження № 22-ц/802/1177/25 Доповідач: Киця С. I.
23 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») у липні 2025 року звернувся в суд позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 жовтня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 512815-КС-001 про надання кредиту. Договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 50 000 грн на засадах поворотності, строковості, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Грошові кошти перераховано на банківську картку позичальника. Відповідач частково здійснив оплату за договором на загальну суму 10 850 грн. Загальний розмір заборгованості за цим кредитним договром становить 158 650 грн. Просив стягнути зі ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним Договором № 512815-КС-001 про надання кредиту від 15 жовтня 2024 року, що становить 158 650 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн, суми прострочених платежів за процентами - 76 500 грн, суми заборгованості за штрафами - 24 900 грн, суми прострочених платежів за комісією 7250 грн, а також 2422,40 грн судового збору.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» за договором № 512815-КС-001 про надання кредиту від 15 жовтня 2025 року в розмірі 106 548 грн, судові витрати у виді судового збору в розмірі 1626,86 грн.
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи, з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Відсотки по кредитному договору нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умов Договору та Правилам. Штрафні санкції та проценти, передбачені саттею 625 ЦК України не нараховувалися та не включені до позовних вимог. Розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Відповідач сплатив заборгованість лише частково, такий платіж у порядку черговості був спрямований на погашення заборгованості за процентами, графік погашення заборгованості відповідачем не виконувався. Суд не мав права зменшувати загальний розмір відсотків річних, який був погоджений та прийнятий сторонами. Зміну процентної ставки зі зниженою на стандартну і нарахування процентів за неправомірне користування кредитом не підлягає ототожненню. Позовні вимоги про стягнення процентів у порядку статті 625 ЦК України не було заявлено. У кредитному договорі встановлено комісію не за обслуговування кредиту, а за його надання, така комісія є одноразовою і її розмір - незмінним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився на встановлення комісії за надання кредиту. Просив рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року в цій справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 850 грн, по процентах за користування кредитом - 9102 грн, по комісії за надання кредиту в сумі 7250 грн, а разом 27 202 грн та ухвалити нове судове рішення про стягнення зі ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в сумі 27 202 грн, в решті рішення залишити без змін; у разі задоволення апеляційної скарги та у зв'язку із фактичним повним задоволенням позовних вимог здійснити розподіл судових витрат по цій справі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи встановлено, що 15 жовтня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на платформі https://my.bizpozyka.com укладений Договір № 512815-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000 грн (п. 2.6), строком на 24 тижні (п. 2.3) до 01 квітня 2025 року (п. 2.7), на умовах сплати комісії за видачу кредиту - 10 000 грн (п. 2. 5) та повернення кредиту строковими платежами згідно з погодженим графіком. За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка - 1 % в день (п. 2. 4) і знижена - 1% в день впродовж перших семи днів користування кредитом (п. п. 10.2, 10.3).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надіслано на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно з наданими позивачем даними з Особистого кабінету відповідач через веб-сайт Кредитодавця https://my.bizpozyka.com шляхом введення Логіну (номер мобільного телефону) і паролю ввійшов до особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС), ознайомився з умовами кредитування, акцептував оферту, отримав одноразовий ідентифікатор для підписання договору.
Укладений між сторонами кредитний договір за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором і перерахувало на вказаний відповідачем платіжний засіб кошти у розмірі 50 000 грн.
Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач кошти повернув частково.
29 жовтня 2024 року позичальник вніс 10 250 грн на погашення кредиту, з яких 7500 грн були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом, 2750 грн - на погашення комісії. 14 листопада 2024 року було внесено 500 грн, які спрямовано на погашення відсотків за користування кредитом. 25 листопада 2024 року внесено 100 грн, які спрямовано на погашення неустойки.
Позивач стверджує, що станом на день звернення до суду із цим позовом у відповідача існує заборгованість за цим кредитом в розмірі 158 650 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 76 500 грн, суми заборгованості по штрафам - 24 900 грн, суми прострочених платежів за комісією - 7250 грн.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
За статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1, частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Загальні витрати за споживчим кредитом включають в себе комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
Висновки Верховного Суду у постановах від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19, наведені судом першої інстанції не підлягають застосуванню до правовідносин, що встановлені у цій справі, оскільки обставини таких справ є не релевантними. У справах, що переглядалися Верховним Судом, досліджувалося питання правомірного нарахування кредитором позичальнику та правові підстави стягнення з позичальника в користь кредитора комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, та комісії за обслуговування кредиту (кредитно-касове обслуговування).
Натомість у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, одноразова комісія встановлена за видачу кредиту, передбачена умовами договору про надання кредиту (п. 2.5) і є складовою загальних витрат за споживчим кредитом (пункт 4 частини першої статті 1, частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» - комісія, пов'язна із наданням кредиту), не включає в себе додаткових та/або супутніх послуг за договором. Тому, зважаючи на обсяг позовних вимог та зміст вимог апеляційної скарги, керуючись частинами першою, другою статті 367 ЦПК України, з урахуванням положень пункту 2.5 Договору, пункту 4 частини першої статті 1, частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в користь позивача 7250 грн комісії за видачу кредиту.
Згідно зі статтею 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Іншої черговості погашення вимог кредитора сторони в Договорі про надання кредиту не обумовили.
Суд першої інстанції, перевіряючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем до позовної заяви, залишив поза увагою положення статті 534 ЦК України та помилково врахував у погашення тіла кредиту усі здійснені відповідачем платежі. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що і часткове зарахування товариством платежів у погашення нарахованої відповідачу комісії за видачу кредиту (яка не є витратами кредитора, пов'язаними з одержанням виконання) за умови неповного погашення відсотків за користування кредитом та основної суми боргу (тіла кредиту), також не відповідає нормам вищевказаної статті. Тому колегія суддів здійснює перерахунок заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Впродовж усього строку кредитування діяла ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості. Строк на який надається кредит: 24 тижні (168 днів).
Період з 15 жовтня 2024 року по 01 квітня 2025 року включає в себе 24 тижні (168 днів).
Станом на 29 жовтня 2024 року (15 днів користування кредитом) відповідачу нараховано 50 000 грн тіла кредиту, 7500 грн відсотків за користування кредитом (500 грн х 15 днів) та 10 000 грн комісії. 29 жовтня 2024 року відповідач сплатив в користь позивача 10250 грн, з яких на погашення відсотків за користування кредитом повинно було бути спрямовано 7500 грн, а решта 2750 грн - на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 30 жовтня 2024 року за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 250 грн (50 000 грн - 2750 грн), заборгованість за відсотками за користування кредитом була відсутня.
У період з 30 жовтня 2024 року по 14 листопада 2024 року (17 днів) відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 8032,50 грн (472,50 грн х 17 днів), при цьому залишок заборгованості за тілом кредиту становив 47 250 грн. 14 листопада 2024 року відповідач сплатив 500 грн, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом. Таким чином, станом на 15 листопада 2024 року за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 250 грн, за відсотками за користування кредитом - 7532,50 грн (8032,50 грн - 500 грн).
У період з 15 листопада 2024 року по 25 листопада 2024 року (11 днів) відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 5197,50 грн (472,50 грн х 11 днів), при цьому залишок заборгованості за тілом кредиту становив 47 250 грн, за відсотками за користування кредитом - 12 730 грн (7532,50 грн + 5197,50 грн). 25 листопада 2024 року відповідач сплатив 100 грн, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом. Таким чином, станом на 25 листопада 2024 року за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 250 грн, за відсотками за користування кредитом - 12 630 грн (12 730 грн - 100 грн).
У період з 26 листопада 2024 року по 01 квітня 2025 року (127 днів, останній день строку кредитування) відповідач погашення заборгованості не здійснював і йому повинно було бути нараховано 60 007,50 грн (472,50 грн х 127 днів) відсотків за користування кредитом, а всього станом на 01 квітня 2025 року 47 250 грн тіла кредиту, 72 637,50 грн (12 630 грн + 60 007,50 грн) відсотків за користування кредитом.
Згідно з пунктами 7.5, 7.6 Договору про надання кредиту у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 ЦК України. Нарахування процентів відповідно до положень статті 625 ЦК України за несвоєчасне повернення отриманого кредиту здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день після закінчення строку кредитування до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. У разі не здійснення сплати процентів та/або комісії за видачу кредиту, та/або комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит, та/або суми кредиту у визначені цим договором та додатковими угодами до договору терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 32% від розміру простроченої заборгованості. Позичальник зобов'язаний сплатити штраф, нарахований кредитодавцем у порядку, передбаченому цим пунктом договору, у той же день, коли кредитодавцем було нараховано штраф.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, нарахування неустойки здійснювалося позивачем у період з 15 листопада 2024 року по 01 липня 2025 року (останній день розрахунку), при цьому нарахування неустойки (пені) у період з 15 листопада 2024 року по 01 квітня 2025 року (включно) суперечить як умова договору (п. 7.5), так і правилам статтей 549, 625 ЦК України.
Нарахування неустойки у виді пені за обумовленою сторонами ставкою 1% в день від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати було можливим виключно у період з 02 квітня 2025 року. Враховуючи дату розрахунку заявленої позивачем заборгованості, розмір неустойки за період з 02 квітня 2025 року по 01 липня 2025 року (92 дні) становить 43 470 грн (472,50 грн х 92 дні).
При цьому, колегія суддів враховує, що позивач не нараховував відповідачу штраф як вид відповідальності за невиконання грошового зобов'язання у порядку, встановленому пунктом 7.6 Договору. Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги неможливо встановити, що позивач включав у поняття «сума заборгованості по штрафам», і позовну вимогу в цій частині позивач не обґрунтовує а ні нормами матеріального права, ні умовами договору.
У відповіді на відзив, поданій 03 вересня 2025 року до суду першої інстанції, товариство самостійно вказало, що « ..позивач за кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідано до ст. 625 ЦКУ (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох відсотків річних від простроченої суми); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору,.».
Зважаючи на повну відсутність обґрунтування позовних вимог в частині стягнення «суми заборгованості по штрафам - 24 900 грн», заперечення позивача щодо нарахування ним відповідачу «..жодної форми відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідано до ст. 625 ЦКУ (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох відсотків річних від простроченої суми)» та «..не нараховування процентів поза межами строку дії кредитного договору,.», а також враховуючи заборону у період дії воєнного стану нараховувати неустойку та інші платежі (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 250 грн, відсотки за користування кредитом в розмірі 72 637,50 грн та комісія за надання кредиту в розмірі 7250 грн, а всього заборгованість за кредитним договором в розмірі 127 137,50 грн.
Рішення суду в оскаржуваній позивачем частині ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому воно підлягає зміні в частині розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
У зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитом, суд апеляційної інстанції на підставі підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України здійснює новий розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції та розподіл витрат, понесених сторонами в суді апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду першої інстанції в обсязі часткового задоволення позову (80,13% задоволених вимог), розмір сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги (75,68%), з відповідача в користь позивача, що підлягає стягненню становить 4690,96 грн (1941,06 грн + 2749,90 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року в цій справі в частині розміру стягнутої заборгованості змінити.
Стягнути зі ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 512815-КС-001 про надання кредиту від 15 жовтня 2025 року в розмірі 127 137 грн (сто двадцять сім тисяч сто тридцять сім) гривень 50 к.
Стягнути зі ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 4690 (чотири тисячі шістсот девяносто) гривень 96 к. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя
Судді