Справа № 161/2987/24 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/1154/25 Доповідач: Данилюк В. А.
23 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Катерини Дмитрівни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2025 року,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2025 року зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили рішенням у справі №163/1535/25 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Любомльської міської ради про визнання незаконним та скасування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Петренко К. Д. подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції не вказав у оскаржуваній ухвалі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду цієї та іншої справи, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Просить ухвалу скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.
26.08.2025 року представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 163/1535/25 по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Любомльської міської ради про визнання незаконним та скасування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, яка розглядається Любомльським районним судом Волинської області.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 163/1535/25 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Любомльської міської ради про визнання незаконним та скасування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.
Такий висновок суду не відповідає нормам процесуального права.
Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і передбачити усунення яких неможливо.
Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.
Оскарження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав не унеможливлює розгляд справи про позбавлення батьківських прав за наявними матеріалами справи.
Так, відповідно до ч. 5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
А відповідно до ч. 6 цієї ж статті суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи про позбавлення батьківських прав може надати оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення на підставі встановлених обставин справи та досліджених доказів.
Тому дії суду першої інстанції, який зупинив провадження у справі до вирішення спору про оскарження такого висновку, є такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 4 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм цивільного процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374,379,381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Катерини Дмитрівни задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2025 року в даній справі скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді :