Справа № 761/41889/25
Провадження № 1-кс/761/26691/2025
07 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора: ОСОБА_3 , підозрюваної: ОСОБА_4 , законного представника підозрюваної: ОСОБА_5 , захисника підозрюваної: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчої Слідчого відділення відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100100000650 від 14 лютого 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У жовтні 2025р. слідча Слідчого відділення відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дняз відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12025100100000650 від 14 лютого 2025р.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100000650 від 14 лютого 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи тривалі стосунки з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 13 лютого 2025р. 20 год. 41 хв., на ґрунті ревнощів вступила з останнім у конфлікт.
У результаті конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме - дверей тамбурного приміщення, які ведуть до приміщення житлової квартири, де перебував ОСОБА_8 .
За версією слідства, ОСОБА_4 умисно, шляхом підпалу пошкодила вхідні двері тамбурного приміщення та частину коридору, що ведуть до приміщення квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , чим заподіяла майнову шкоду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на загальну суму 13185,72 грн.
19 вересня 2025р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; будучи обізнаною та маючи доступ до анкетних даних і місця проживання свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, підозрювана може незаконно впливати на них; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме уникати слідчих дій, умисно не з'являтися за викликом, змінювати місце перебування без повідомлення органу досудового розслідування; крім того, ОСОБА_4 є особою жіночої статті та, відповідно до вимог чинного законодавства України, в період воєнного стану не обмежена у праві виїзду за кордон.
З метою забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також те, що застосування менш суворого запобіжного заходу недостатньо для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити. Крім того зазначив, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, просила суд відмовити в його задоволенні.
Законний представник підозрюваної та захисник підтримали позицію ОСОБА_4 . Захисник зазначив, що подане клопотання є необґрунтованим, а зазначені ризики не підтверджені належними та достатніми доказами, просив слідчого суддю обрати більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 179 КПК України - особисте зобов'язання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, додатково долучені документи, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100000650 від 14 лютого 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
19 вересня 2025р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваної до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: - актом ДСНС про пожежу від 13 лютого 2025р. відповідно до якого, пожежою пошкоджено вхідні двері тамбуру на 8-му поверсі будинку, що ведуть до приміщення квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; - протоколом огляду місця події від 13 лютого 2025р. восьмого поверху будинку АДРЕСА_4 , яким зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, а також виявлено та вилучено речові докази; - протоколом огляду відеозаписів від 20 лютого 2025р.; - протоколом обшуку від 14 лютого 2025р.; - протоколом огляду речей і документів від 07 березня 2025р.; - протоколом допиту неповнолітнього свідка 15 лютого 2025р.; - протоколом проведення слідчого експерименту від 15 лютого 2025р.; - протоколом огляду відеозапису від 27 лютого 2025р.; - протоколом огляду предметів від 07 квітня 2025р.; - висновком експерта від 03 квітня 2025р. №СЕ-19/111-25/19471-ФХД; - висновком експерта від 24 лютого 2025р. №СЕ-19/111-25/11120-ПТ; - висновком експерта від 14 серпня 2025р. №СЕ-19/111-25/19608-БТ; - протоколами допитів потерпілих та свідків з приводу відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю вищенаведених доказів.
Вирішуючи питання щодо застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 487 КПК України, при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з'ясувати: 1) склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; 3) зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
Слідчим суддею враховуються ставлення неповнолітньої до кримінального правопорушення, в яких остання підозрюється, умови життя та виховання неповнолітньої, склад сім'ї неповнолітньої, ставлення до виховання неповнолітньої, морально-побутові умови проживання, ставлення підозрюваної до навчання.
Під час судового розгляду, слідчим суддею не встановлено обставин, які б вказували на відсутність ризиків та надавали б підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу, а тому, клопотання захисника щодо можливості обрання більш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, оскільки, на даному етапі, особисте зобов'язання не є достатнім для гарантування поведінки підозрюваної, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, а також виконувати обов'язки, необхідність яких доведена прокурором.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, виходячи із фактичних обставин повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час, жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваної не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і вважає, про необхідність застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та, як наслідок, буде спроможним, з урахуванням віку останньої, запобігти можливості ухилятися від явки до суду або переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, у якому підозрюється.
На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення нею вказаного кримінального правопорушення та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту в зазначений період доби визначити до 17 листопада 2025р.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;
2) не виїжджати за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими в рамках даного кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої Слідчого відділення відділу поліції №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100100000650 від 14 лютого 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в зазначений період доби визначити до 17 листопада 2025р.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;
2) не виїжджати за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими в рамках даного кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_5 ).
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: