Справа № 761/39935/25
Провадження №1-кп/761/4047/2025
22 жовтня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості, укладену 18.09.2025 в рамках кримінального провадження № 12025100000001167 від 17.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, -
Особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження (далі - Особа 1), у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 03.04.2024, вступив у змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який володіє відповідними навичками роботи з електронно-обчислювальними машинами (комп'ютерами) та програмним забезпеченням, в ході якої у останніх виник злочинний умисел направлений на збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, з метою отримання незаконного прибутку.
Так, 03.04.2024 о 15 год 56 хв, Особа 1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на реалізацію вищезазначеного спільного злочинного умислу, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій підключений до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою власного акаунта багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_7 », на сторінці двостороннього середовища, де всі учасники можуть надсилати повідомлення та взаємодіяти, що відноситься до комунікаційного простору зазначеного месенджеру із типом група, розташованому за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » який має публічну назву: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікував інформацію, зміст та форма сприйняття якої була доступна для 18000 користувачів, про продаж програмного засобу із назвою «CraxsRat V7 Cracked By WantHacks», призначеному для несанкціонованого, без дозволу власника віддаленого контролю у режимі реального часу пристроями, що працюють на операційній системі «Android», встановлених на них застосунків онлайн-банкінгу, застосунків призначених для зберігання та обміну віртуальних активів, листувань, а також можливістю здійснення запису звуку оточуючого середовища навколо пристрою, телефонних розмов та визначення місцезнаходження, тощо.
В подальшому Особа 1, 20.12.2024 о 16 год 10 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи вищезазначений власний акаунт багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_7 », на пропозицію Особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження (далі - Особа 2), стосовно придбання зазначеного вище шкідливого програмного забезпечення із назвою «CraxsRat V7 Cracked By WantHacks», переслідуючи спільний злочинний умисел направлений на збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, повідомив останньому про можливість його придбання та необхідність зв'язатися за вказаним питанням із користувачем багатоплатформового клауд-месенджера Telegram, що має публічне ім'я: « ОСОБА_8 », який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надалі ОСОБА_4 , 20.12.2024 о 18 год 04 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи вищезазначений власний акаунт багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_8 », на пропозицію Особа 2 стосовно придбання зазначеного вище шкідливого програмного забезпечення із назвою «CraxsRat V7 Cracked By WantHacks», переслідуючи спільний злочинний умисел направлений на збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, повідомив останньому про можливість його придбання за віртуальні активи у цифровому середовищі які мають значну майнову цінність, а саме криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 750 одиниць, вартість якого забезпечена, зокрема, активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США і станом на вчинення злочину дорівнює тридцяти одній тисячі чотириста сорока шести гривням 90 копійкам та надав Особа 2 попередньо створений власний криптовалютний гаманець із адресою для зарахування стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON із адресою: «НОМЕР_4».
В подальшому, 20.12.2024 о 19 год 16 хв ОСОБА_4 , отримав вищезазначені 750 токенів USDT-TRC20, що станом на вчинення злочину дорівнює тридцяти одній тисячі чотириста сорока шести гривням 90 копійкам на обумовлений раніше криптовалютний гаманець у блокчейні TRON із адресою «НОМЕР_4», хеш транзакції «cc3cd481c641f8d88d80683291a6ed9de24b3e621e8cd6d9b20526291e6cc9a6», які Особа 2 на вимогу останнього перемістив з власного криптовалютного гаманця для зарахування стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON із адресою: «НОМЕР_5».
Надалі, ОСОБА_4 20.12.2024 о 19 год 49 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із Особа 1, усвідомлюючи заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення та протиправний характер своїх дій, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій підключений до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою власного акаунта багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_8 », надіслав Особа 2 у повідомленні файл, поширеного формату стиснення даних програмою-архіватор для пакування/розпаковування «RAR» із назвою: «CraxsRat V7 Cracked By WantHacks» об'ємом 255,3 мегабайт, який є шкідливим програмним засобом та призначений для шпигунства та віддаленого керування пристроєм без відома користувача.
В подальшому, Особа 1 20.12.2024, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , усвідомлюючи заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення та протиправний характер своїх дій, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій підключений до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою власного акаунта багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_7 », переслідуючи спільний злочинний умисел направлений на збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, надіслав повідомлення користувачу багатоплатформового клауд-месенджера Telegram, що має публічне ім'я: « ОСОБА_8 », який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , висунув останньому вимогу про передачу половини вищезазначених токенів USDT-TRC20 на його власний криптовалютний гаманець у блокчейні TRON із адресою: « НОМЕР_1 », за фактом успішного спільного збуту шкідливого програмного забезпечення Особа 2.
Так, 20.12.2024 о 19 год 49 хв Особа 1 отримав 348 токенів USDT-TRC20, що станом на вчинення злочину дорівнює чотирнадцяти тисячам п'ятсот дев'яносто одній гривні 36 копійкам на обумовлений раніше криптовалютний гаманець у блокчейні TRON із адресою «НОМЕР_1», хеш транзакції «9d943f7e7e0990994673fd81e37945fd08d7eae9e734aa666591311bb356ab78», які ОСОБА_4 на вимогу останнього перемістив з власного криптовалютного гаманця для зарахування стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON із адресою: «НОМЕР_6» за фактом спільного збуту шкідливого програмного засобу, призначеному для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж Особа 2.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України
18.09.2025 під час досудового розслідування між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності захисників ОСОБА_5 й ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 повністю і беззастережно визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 361-1 КК України - 3 роки позбавленні волі; на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк в межах, встановлених ст. 75 КК України, а саме 1 рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього обов'язки.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити її.
Захисники обвинуваченого у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у присутності захисників, добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 18.09.2025 і призначити йому узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, викладеного в обвинувальному акті.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 468 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Перевіривши угоду про визнання винуватості від 28.02.2025 на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що вона у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Так, згідно угоди між прокурором та обвинуваченим від 18.09.2025 ОСОБА_4 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, в обсязі і за обставин, викладених у повідомленні про підозру, обвинувальному акті та пункті 1 цієї угоди.
Так, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому, в підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом у підготовчому судовому засіданні також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, а саме у збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 361-1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, сторонами було враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.
Обставини, що пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 369-376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.09.2025 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100000001167 від 17.09.2025.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. .
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази: 2 папери розміром А5 із рукописними написами; зошит у прозорій білій обкладинці із рукописними записами, блокнот у обкладинці чорного кольору із руокписними написами, флеш-накопичувач «Micro SD», жорсткий диск «WD Blue», WCC3F4236976, ноутбук чорного кольору «MSI», K2308N0239333, мобільний телефон «IPhone 12 Pro Max», IMEI НОМЕР_2 , мобільний телефон «IPhone 14 Pro», IMEI НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_4 .
Роз'яснити, що згідно зі статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1