Справа №759/22500/23
Провадження №2/760/1913/25
про зупинення провадження
06 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності та накладення арешту на частину квартири,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_3 , у якому просить:
- визнати недійсним договір дарування 1/2 квартири АДРЕСА_1 , укладений 25 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посвідчений приватним нотаріусом Київської міської нотаріальнох контори Зваричем О.І. та зареєстрований в реєстрі за №568;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зварича О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №20230122 від 25 квітня 2017 року, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 1/2 квартири АДРЕСА_1 та про припинення права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , проведеного на підставі договору дарування, укладеного 25 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зваричем О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №568.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
18 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ухвали суду від 06 жовтня 2025 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26 вересня 2025 року представник відповідача - адвокат Предко В.О. подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначила, що на сьогоднішній день відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Управління оперативно-тактичного-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка переведена на воєнний стан та залучена до виконання бойових завдань. Відповідач бажає особисто приймати участь у розгляді даної справи та надавати пояснення по суті справи.
В судовому засіданні позивач заперечував проти зупинення провадження у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання про зупинення провадження та додані до нього докази, суд прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено, що: 22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та №2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17, ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №127/1407/22.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на цей час його дію не припинено.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Як встановлено судом з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) №132мтд від 08 травня 2025 року, виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за контактом, для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), з 08 травня 2025 року.
Відповідно до витягу з наказу командира 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_1 ) (по стройовій частині) №21мтд від 09 травня 2025 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Згідно довідки №873 від 11 вересня 2025 року, виданої начальником відділу кадрової роти УП (G-1) штабу підполковником ОСОБА_7 , ОСОБА_3 з 09 травня 2025 року по теперішній час року проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до довідки №1 від 11 вересня 2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 24.07.2025 року по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у складі сил та засобів 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », м. Краматорськ, Донецької області.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відтак, перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України підтверджено належними доказами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача та зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Керуючись статтями 197, 251, 253, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Предко Валерії Олегівни про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності та накладення арешту на частину квартири, - задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності та накладення арешту на частину квартири, до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова