Справа № 758/15501/25
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024105070000664 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.08.2024 на транспортний засіб маркти NISSAN LEAF 2022 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .
В обгрунтування клопотання зазначає, що такий арешт порушує право власності на ОСОБА_3 на належне ій майно у контексті принципу «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом прав конкретної особи, оскільки остання є добросовісним набувачем майна за договором купівлі-продажу від 01.02.2024, укладеного між нею та продавцем ТОВ «Документ Авто». Вказує, що на момент купівлі транспортного засобу - він не перебував у розшуку, на нього не було накладено арешт, а також її не було повідомлено про наявність будь-яких обмежень щодо можливості вчинення правочинів з вказаним рухомим майном. Наголошує, що на даний час у ОСОБА_3 відсутній будь-який процесуальний статус у вказаному кримінальному провадженні.
В судове засідання представник власника майна не з'явився, подав клопотання про проведення судового засідання у його відсутності, просив задовольнити клопотання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105070000664 від 26.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду
м. Києва від 22.08.2024 клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 задоволено, накладено арешт шляхом заборони розпорядження на:
•транспортний засіб маркти NISSAN LEAF 2022 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 ;
•транспортний засіб марки NISSAN LEAF 2018 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_6 .
Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для зняття арешту із такого майна.
На думку слідчого судді, представником власника майна не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
При цьому, доводи представника власника майна про те, що органом досудового розслідування не доведено причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024105070000664 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1