Справа № 758/9116/25
Категорія
20 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупини Ю.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Подільський районний суд м. Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідними братами.
Зазначає, що необхідність у встановленні родинних відносин виникла у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та виконуючи бойове завдання, зник безвісти за особливих обставин поблизу н.п. Шевченко Покровського району Донецької області, що підтверджується Сповіщенням, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 11 березня 2025 року № 04/4679. Сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 було видане ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 під час проходження військової служби зазначив його братом та контактною особою. 16 квітня 2025 року ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250417-3069 від 17 квітня 2025 року.
Факт родинних відносин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , можливо довести на підставі свідоцтв про народження братів, оскільки свідоцтво про народження ОСОБА_3 було втрачено. ОСОБА_3 народився в Республіці Казахстан, отримати дублікат його свідоцтва по народження неможливо, що є перешкодою для підтвердження родинних стосунків між заявником та зниклим безвісти ОСОБА_3 .
Отримання дублікату свідоцтва про народження ОСОБА_3 або запису про народження з реєстрів цивільного стану в Україні є неможливим, оскільки він народився у м. Актау Республіка Казахстан.
Заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) з метою отримання від військової частини НОМЕР_1 інформації та документів щодо обставин зникнення брата ОСОБА_1 та наявної у військовій частині інформації про хід та результати його розшуку. Проте ІНФОРМАЦІЯ_9 було повідомлено (лист від 10.06.2025 № 03/9550), що заява не може бути задовільнена у зв'язку з наданням не повного пакету документів та необхідності надання документів, що підтверджують родинні відносини.
Заявник вказує, що встановлення факту необхідно для можливості отримання інформації щодо обставин зникнення та ходу й результатів розшуку зниклого безвісти брата ОСОБА_3 .
Ухвалою від 19.06.2025 року заяву було залишено без руху зі встановленням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали на усунення недоліків.
14.07.2025 року заявником були усунуті зазначені в ухвалі суду недоліки.
Ухвалою від 22.07.2025 року відкрито провадження за вказаною заявою, справу призначено до розгляду у судове засідання на 03.09.2025 року.
У судовому засіданні представником заявника було подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 03.09.2025 року було задоволено клопотання представника заявника, витребувано з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) інформацію (витяг) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Суд намагався встановити факт родинних відносин між братами за відомостями батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Ухвалою від 03.09.2025 року також було витребувано з Подільського відділу м. Києва Державної міграційної служби України копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке ним надавалося при отриманні паспорту громадянина України.
17.09.2025 року до суду надійшла відповідь з Подільського відділу м. Києва Державної міграційної служби України.
30.09.2025 року з надійшли документи з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У судовому засіданні 20.10.2025 року представник заявника підтримала заяву та просила задовольнити її в повному обсязі. Пояснила суду, що свідоцтво зниклого безвісти ОСОБА_3 втрачено. Зниклий безвісти ОСОБА_3 народився у 1974 році у Республіці Казахстан, тому отримання дублікатів та записів про його народження в Україні є неможливим. Після смерті батька ОСОБА_3 з метою оформлення спадщини у 2021 році самостійно звертався до Подільського районного відділу ДРАЦС для отримання правової допомоги у витребуванні повторного свідоцтва про народження з відділу ЗАГС управління юстиції міста Актау Республіки Казахстан, проте повторне свідоцтво про народження ОСОБА_3 з відділу ЗАГС управління юстиції міста Актау Республіки Казахстан не надійшло. Отримання дублікату свідоцтва або записів про народження ОСОБА_3 через суд є неможливим, оскільки з 01.01.2023 року держава Україна відмовилася у Мінської конвенції надання правової допомоги у цивільних справах, а тому єдиним можливим способом встановлення родинних відносин між заявником ОСОБА_5 та зниклим безвісти ОСОБА_3 є суд на підставі наявних документів та показів свідка. Встановлення того факту, що заявник і зниклий безвісти є рідними братами, виникає у зв'язку з тим, що за відсутності документів, що підтверджують родинні стосунки відсутня можливість отримання інформації щодо обставин зникнення ОСОБА_3 та здійснення пошуків його місцезнаходження, здійснення будь-яких запитів на його пошуки, а також у майбутньому, можливо, може бути як підстава для отримання відстрочки.
Заявник у судовому засіданні 20.10.2025 підтримав свого представника та просив задовольнити заяву. Повідомив, що він та зниклий безвісти ОСОБА_3 є рідними братами. Батьки ( ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ) раніше жили у Республіці Казахстан, де у 1974 році народився ОСОБА_7 . Потім, як йому відомо, орієнтовно у 1975 чи 1976 роках вони переїхали проживати до с. Новошипеличі Чорнобильського району Київської області, де й народився заявник. Потім орієнтовно у 1984 році вони усією сім'єю переїхали до міста Прип'ять, де мешкали до евакуації у зв'язку з Чорнобильською катастрофою. Під час евакуації маму забрала швидка, а він з батьком та братом ОСОБА_7 були евакуйовані до міста Києва. Мати одразу після евакуації померла, а тому батько відвіз заявника, так як він був малий до бабусі та тітки в ОСОБА_8 , де він мешкав до 1994 року. Батько та брат ОСОБА_7 жили у Києві в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку державою було виділено їм для трьох. У 1994 році у цій же квартирі вони проживали разом до того часу, поки заявник не одружився і переїхав. Батько помер у 2017 році. Заявник оформив спадщину після батька, а ОСОБА_7 , хоча подав заяву про отримання спадщини, проте не зміг оформити, у зв'язку з втратою свідоцтва про народження. ОСОБА_7 намагався відновити втрачене свідоцтво, звертаючись до ВДРАЦ про надання правової допомоги в отриманні дублікату відповідно до міжнародних договорів, проте відповіді з Казахстану так і не було. Підтвердити те, що заявник та зниклий безвісти ОСОБА_7 братами також може сусідка, яка проживала з ними в одному будинку у АДРЕСА_2 , а потім після евакуації внаслідок Чорнобильської катастрофи отримала квартиру у цьому ж будинку по АДРЕСА_3 , та мешкає на одному поверсі у квартирі АДРЕСА_4 . Дружини та дітей у брата не було. Він раніше був одружений, проте розвівся, про що також свідчать документи, долучені до заяви.
У судове засідання 20.10.2025 представник заінтересованої особи не з'явився, був належним чином повідомленим про дати та час судових засідань, заяви про відкладення або поважності причин неявки до суду не подавались.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню, виходячи з такого..
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як визначено частиною сьомою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до пункту 5 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім того, згідно вимог ст. 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У відповідності до п.7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (Постанова Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 369/8687/22).
Як убачається з копії свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області 29 лютого 2008 року) датою та місцем народження громадянина України ОСОБА_3 , є ІНФОРМАЦІЯ_12 , Республіка Казахстан, Мангишлакська область, місто Шевченко.
Також дата та місце народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 у м. Актау Республіці Казахстан підтверджується інформацією, зазначеною у копії заяви ОСОБА_3 про видачу паспорта, яка була надіслана Подільським відділом Центрального міжрегіонального управлінням державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (від 15.09.2025 № 8031-1415/8031.1-25) на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Відповідно до записів у копії військового квитка ОСОБА_4 (серія НОМЕР_3 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_13 01 червня 1972 року) на сторінці 26 зазначено, що дружина - ОСОБА_6 , 1948, померла - 1986, син ОСОБА_7 1974 р., син ОСОБА_9 - 1980 р.
Свідоцтвом про укладення шлюбу ( НОМЕР_4 ), виданого Державним бюро ЗАГС Гур'євської області Республіки Казахстан, підтверджується укладення шлюбу 23 грудня 1972 року у Республіці Казахстан між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
ІНФОРМАЦІЯ_14 народився ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Новошипелівською сільською Радою народних депутатів 26 грудня 1980 року (серія НОМЕР_5 ), де батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
З копій довідок від 04 грудня 1991 року № 37676 та Довідка № 37679 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 станом на 26 квітня 1986 року разом проживали за адресою: АДРЕСА_5 . Посвідченням (серія НОМЕР_6 ), виданого Київською міською державною адміністрацією 09 липня 2002 року підтверджується евакуація із зони відчуження у 1986 році ОСОБА_1 .
Копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 серпня 2006 року Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації, підтверджується отримання права власності на квартиру АДРЕСА_6 внаслідок приватизації на ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (донька заявника).
З копій довідок про місце реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вбачається, що вони зареєстровані за однією адресою.
З копії свідоцтва про право на спадщину, виданого 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що за прийняттям спадщини після померлого ОСОБА_4 , 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , звернувся, окрім сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , ще й його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , у судовому засіданні повідомила, що їй знайома сім'я ОСОБА_13 і знає їх ще з часу, коли проживала у селі Новошипеличі. Подружжя ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , в них було двоє синів - ОСОБА_7 і ОСОБА_9 . Свідок повідомила, що у село Новошипеличі її у 1972 році було направлено на роботу після закінчення у місті Києві медичного училища. Орієнтовно у 1975 році, точно сказати не може, у зв'язку зі спливом часу, у ОСОБА_16 приїхала сім'я ОСОБА_13 . Вони переїхали чи з Росії, чи з Казахстану. Там у них народився син ОСОБА_9 . Потім уся родина ОСОБА_13 орієнтовно у 80-х переїхали до міста Прип'ять, де отримали на першому поверсі чотирикімнатну квартиру. У місті Прип'ять у тому ж будинку, що і родина ОСОБА_13 , свідок також отримала квартиру, проте переїхала туди трохи пізніше. Свідок разом зі своєю донькою та ОСОБА_15 із синами ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ходили до будинку культури, відвідували цирк. У 1986 році після евакуації свідок отримала квартиру і, як потім дізналася, на тому ж поверсі квартиру отримали батько ОСОБА_14 та його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Зі слів ОСОБА_14 свідку стало відомо, що після евакуації мати ОСОБА_15 померла. ОСОБА_9 жив у тітки в ОСОБА_8 , яка потім ще приїжджала до свідка у гості, але потім приїхав у Київ і жив разом з батьком ОСОБА_14 та братом ОСОБА_7 , поки не одружився. Свідок чітко стверджувала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є рідними братами, батьками яких є ОСОБА_15 і ОСОБА_14 .
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Частина перша статті 90 ЦПК України визначає, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
У своїх показаннях свідок ОСОБА_12 , яка була сусідкою родини ОСОБА_13 у м. Прип'ять до 1986 року та є сусідкою у м. Києві після 1986 року, підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними братами, батьками яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які вже померли.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи зібрані у справі докази та відсутність спору про право у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 76 - 81, 89, 95, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) є рідними братами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя Т. В. Войтенко