21 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/2393/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 07.11.2015 року по день фактичної виплати індексації;
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Житомирській області щодо не включення до складу грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням отриманих ним сум індексації грошового забезпечення і раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Житомирській області, що полягає у здійсненні розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки у загальній кількості 222 доби, без урахування у складі грошового забезпечення індексації;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки у загальній кількості 222 доби, з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування своїх вимог вказав, що як поліцейський мав право на зазначені в позові виплати відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", «Про відпустки», Наказу МВС від 06.04.2016 №260, постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та від 29.04.2020 № 375. Проте відповідачем не було здійснено таких виплат, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вважає доводи позовної заяви необґрунтованими нормами матеріального права та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, що викладені в відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 до 31.10.2024 проходив службу в підрозділах Головного Управління Національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 626 о/с від 31.10.2024 по особовому складу, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Коростенського районного управління поліції Головного управлінння Національної поліції в Житомирській області звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров'я (через хворобу)) з 31.10.2024.
Позивач вказує, що Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області при проведенні з ним розрахунку при звільненні не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; не включено при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби індексації грошового забезпечення; не включено при розрахунку компенсації за невикористані відпустки при звільнені індексації грошового забезпечення; не нараховано та не виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 за період з 18.02.2021 по 01.07.2023.
У зв'язку з вищенаведеним, 14.11.2024 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області позивачем направлено звернення щодо надання інформації про невикористані позивачем днів основних щорічних та додаткових відпусток за період 2015-2024 роки та виплати компенсації при звільненні за невикористані дні відпусток; розміру виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні та складових місячного грошового забезпечення, з яких нараховувалася одноразова грошова допомога та інших відомостей про суми грошового забезпечення, які йому нараховувалися в період з 2015 по 2024 роки.
Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області листом за №СЕД-81335-2024 від 27.11.2024 надано архівні відомості за період 2015-2024 років.
Листом № СЕД-84378-2024 від 02.12.2024 позивачу надано інформацію щодо виплати додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" (далі - додаткова доплата), відповідно до якоїпозивачу нарахована та виплачена доплата за період з 12 березня 2020 року по 17 лютого 2021 року у розмірі 54904,37 грн.
Крім того зазначено, що доплата на період дії карантину за період з 18 лютого 2021 року поліцейським ГУНП Житомирській області не нараховувалася і не виплачувалася у зв'язку з тим, що асигнування на зазначені цілі не передбачені кошторисом доходів і видатків.
Листом № СЕД-97797-2024 від 18.12.2024 надано інформацію щодо нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні через хворобу. Нарахування здійснено за 19 років календарної служби місячного грошового забезпечення у розмірі 263034,01 грн, яке на день звільнення складалося: посадовий оклад 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням 1600,00 грн, надбавка за стаж служби 1640,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби 2583,00 грн, щомісячна премія 19364,79 грн) х 50% х 19 к.р. Відповідачем також зазначено, що індексація до складу грошового забезпечення поліцейських не входить, тому і не враховується при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Також вказано, що за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, при цьому при звільненні нараховано 201897,62 грн компенсації за невикористані 224 доби основної і додаткової відпустки за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Щодо вимог в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (частина 5 статті 94 Закону № 580-VIII ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Так статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно періоду, з якого позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.
Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.
За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 індекс споживчих цін становив 100,9 %. За лютий 2016 індекс споживчих цін - 99,6 %, за березень 2016 індекс споживчих цін - 101,0 %, за квітень 2016 індекс споживчих цін - 103,5 %.
Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.
В силу пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Оскільки зазначений показник за квітень 2016 опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Отже саме з 1 червня 2016 у відповідача виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу, а не з 07.11.2015, як зазначено позивачем.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виплати відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.06.2016.
Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відтак, підсумовуючи вищезазначене, з огляду на те, що відповідач не врахував та не перевірив наявність підстав, визначених Законом №1282-ХІІта Порядком № 1078 для виплати позивачу індексації грошового забезпечення, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017, відтак вимоги у цій частині суд задовольняє частково.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" , якою абзацом 5 пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.07.2020 по справі № 2140/1763/18, яка відповідно до частини 5 статті 242КАС України підлягає врахуванню до спірних правовідносин).
Щодо позовних вимог в частині проведення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.04.2024 у справі 560/13904/23.
Суд зазначає, що у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення, провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Верховного суду від 31.01.2019 у справі №825/2845/15-а зазначено, що наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.
Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.
Таким чином, суд вважає, що з метою належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, починаючи з 01.06.2016 по день фактичної виплати.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково.
Щодо вимог в частині не включення до складу грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.
Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від06.04.2016 №260 (далі- Порядок №260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно із пунктом 2 розділу VI Порядку №260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (пункт 6 розділу VI Порядку №260).
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення позивача, із якого розраховується розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.
Згідно із статтями 1, 2 Закону №1282індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Суд звертає увагу, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, вбачається, що механізм індексації має універсальний характер.
У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Крім того, пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, які мають однакову правову природу з поліцейськими, зокрема, у постанові від19.03.2020 у справі №820/5286/17.
У постанові від 03.04.2019 у справі №638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до архівної відомості, позивачу у 2024 році виплачено індексацію грошового забезпечення.
Разом з тим, індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні.
Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, суд дійшов висновку, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась позивачу одноразова грошова допомога при звільненні, що свідчить про протиправність дій відповідача у межах спірних правовідносин.
Вказаний висновок щодо врахування індексації грошового забезпечення узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від14.05.2019 у справі №428/11103/16-а, від12.06.2019 у справі №643/212/17, від12.09.2019 у справі №235/6160/16-а, від 26.08.2021 у справі №240/7853/19.
Щодо розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки у загальній кількості 222 доби без урахування у складі грошового забезпечення індексації.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців 7,8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав грошову компенсацію за невикористані дні відпусток у кількості саме 224 за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів врахування при обрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток за вказані роки у сумі 201897,62 грн суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не враховано при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки індексації грошового забезпечення, тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 18.02.2021 до 01.07.2023.
Відповідач стверджує, що доплата за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 не виплачувалась, у зв'язку з відсутністю фінансування.
Суд не погоджується з такими діями, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі-Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2 та її наслідками, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, під час здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 (далі - Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 зазначено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2", та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, така доплата виплачувалась позивачу з 12.03.2020 по 17.02.2021, а потім її виплата була припинена, отже відповідачем підтверджується наявність права у позивача на таку доплату, однак вона надалі не здійснювалась у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування. Разом з тим, суд відхиляє такці доводи відповідача, оскільки відсутність коштів на рахунку для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення під час дії карантину, за оскаржуваний період, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постанови встановити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, відповідачем не спростовано наявність права позивача на такі доплати і посилання на відсутність фінансування для здійснення відповідних доплат є неприйнятним.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №420/19450/21.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу доплати до грошового забезпечення як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 є протиправною, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.03.2025 справа № 560/3299/23.
Однак, встановити розмір спірної доплати на рівні 50% суд не вбачає можливим, оскільки доказів виплати саме такого відсоткового значення матеріали справи не містять, а наведені вище норми права лише передбачають можливий граничний розмір - до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 139,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37,м. Житомир, 10008,код ЄДРПОУ 40108625)про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, починаючи з 01.06.2016 по день фактичної виплати.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невключення ОСОБА_1 при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпеченняз урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невключення при розрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток за 2015, 2016, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 18.02.2021 до 01.07.2023 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
21.10.25