Справа № 752/20226/25
Провадження № 2/752/9713/25
23.10.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Савчук К.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позові зазначає, що станом на сьогодні в подружньої пари сформувалося різне бачення сімейних обов'язків, також втрата бажання знаходити компроміси та йти на поступки один одному, як наслідок, почуття любові, поваги, взаємоповаги та підтримки зникли, будь-які фізичні та духовні зв'язки, притаманні подружньому життю відсутні. Тривалий час сторони шлюбні стосунки не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.08.2025р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судовий розгляд.
Від позивача надійшла заява про розгляд даної справи за її відсутності. Позивач вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони перебувають у шлюбі з 14.10.2016 року, який зареєстровано Виконавчим комітетом Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис 12.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що шлюб фактично припинив існування, сторони не проживають разом, спільний побут відсутній, вони не цікавляться життям один одного.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіки до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування
до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи наведені норми, а також з огляду на те, що в суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, то відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 211,20 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 14 жовтня 2016 року Виконавчим комітетом Васищівської селищної ради Харківської району Харківської області, актовий запис №12.
3. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду складено та підписано 23.10.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА