Справа № 703/6610/25
3/703/2517/25
21 жовтня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП,
Інспектором сектору ювенальної превенції ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області Фурман В.В. складено протокол серії ВАД №474293 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відповідно до якого, ОСОБА_1 11 вересня 2025 року близько 16 години 20 хвилин, ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків щодо догляду та вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи у навчальному закладі КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх», завдав шляхом штовхання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що вона є матір'ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджує, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки, як по догляду за ним, так і щодо його виховання. На момент виникнення конфлікту син знаходився в навчальному закладі, під наглядом педагогів, відтак саме вони зобов'язані здійснювати нагляд за дотриманням правил поведінки підопічними дітьми. Також вказала, що це був поодинокий випадок. При цьому син не завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а лише утримував його від вчинення протиправних дій. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, відповідальність за даною частиною статті настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно ч.1-3 ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про дитинство», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Під не виконанням батьками обов'язків з виховання та навчання неповнолітніх дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, внаслідок яких відсутня необхідна турбота щодо виховання та освіти дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків може бути виражена у тому, що вони не турбуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їх здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного отримання ними виховання, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Однак, будь-яких доказів ухилення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції дійшов висновку про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків по догляду та вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 та кваліфікував її дії за ч.1 ст.184 КУпАП, виключно на підставі того, що її малолітній син ОСОБА_2 перебуваючи у навчальному закладі КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх» завдав шляхом штовхання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, на підтвердження викладених у протоколі серії ВАД №474293 від 22вересня 2025 року про адміністративне правопорушення обставин, працівником поліції приєднано: довідку КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради від 11 вересня 2025 року; протокол огляду від 11 вересня 2025 року, письмові пояснення заступника директора КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх» ОСОБА_4 від 11 вересня 2025 року; письмові пояснення вихователя КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх» ОСОБА_5 від 11 вересня 2025 року, письмові пояснення директора КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх» ОСОБА_6 від 11вересня 2025 року народження, письмові пояснення ОСОБА_1 від 11 вересня 2025 року, письмові пояснення малолітнього ОСОБА_3 від 19 вересня 2025 року надані в присутності матері ОСОБА_7 , письмові пояснення малолітнього ОСОБА_2 від 11 вересня 2025 року, надані в присутності матері ОСОБА_1 , копію актового запису про народження ОСОБА_2 , копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаних письмових пояснень вбачається, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувся коли вони перебували на спортивному майданчику КЗ «Смілянський мистецький ліцей «Успіх» разом з учителем та однокласниками.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти.
Згідно абз.22 ч.4, ч.5 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», керівник закладу загальної середньої освіти зобов'язаний створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки. Керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов'язки педагогічного працівника, визначені Законом України «Про освіту», та несе відповідальність за виконання обов'язків, визначених законодавством, установчими документами закладу освіти і строковим трудовим договором.
Підпункт 1 пункту 1, підпункти 1,5,7 пункту 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України 26 грудня 2017 року №1669 визначають, що: керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням. Вчитель, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу; здійснюють контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки; проводять профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об'єктах мережі торгівлі тощо).
Отже, аналізуючи вищевказані норми законодавства, суддя вважає, що саме, в даному випадку, на вчителя, а не на батьків, був покладений обов'язок слідкувати та контролювати поведінку учнів класу, як здобувачів освіти, створювати безпечні умови освітнього процесу задля запобігання уникнення між вказаними учнями конфлікту, у тому числі бійки між ними.
З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківським обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 та його вихованню, внаслідок чого пред'явлене їй працівником поліції звинувачення, фабула якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є безпідставним.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 184, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.Я. Биченко