Справа №635/3064/25
Провадження № 2-а/635/115/2025
23 жовтня 2025 року
с-ще. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бондаренка І.Е.,
за участі секретаря судового засідання Козлюк Е.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 934 від 10 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Позовні вимоги полягають, у наступному що 10 квітня 2025 року Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП України.
У постановi вiдповiдач стверджує, що ОСОБА_2 порушено вимоги ст 210 прим 1 п. 3 Правил військового обліку призовникiв, та ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і віськову службу», ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487 абзац 8 ч. 3, абзац 3,5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і віськову службу .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначена постанова винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме без підтвердження факту отримання повістки та обов'язку з'явитися до ТЦК. Позивач зазначив, що 15.06.2022 року був призваний до військової частини № НОМЕР_1 , де 23.07.2022 року отримав поранення біля населеного пункту Спірне, внаслідок чого йому встановлено інвалідність ІІІ групи (40% втрати працездатності).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 390 від 30.03.2022 року, строк повторного огляду осіб з інвалідністю продовжується на період дії воєнного стану.
Таким чином, позивач не мав обов'язку проходити повторний огляд чи особисто з'являтися до ТЦК до закінчення воєнного стану.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про виклик або про розгляд справи. Відповідачем не доведено факту порушення позивачем правил військового обліку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається саме на відповідача, проте останній належних доказів суду не надав.
Аналіз судової практики в Україні та європейського законодавства / практики Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) з питань військового обліку, правозастосування, прав громадян.
?«Судова практика у справах щодо дотримання правил військового обліку як в мирний час, так і під час мобілізації» було наголошено, що практ - «притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку…» та аналізовано проблемні питання правозастосування.
?У загальному огляді діяльності судової влади зазначено: «…судом звернуто увагу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховний Суд від 18 січня 2024 року. (справа № 280/6033/22) щодо повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки викликати осіб, які підлягають військовому обліку під час особливого періоду, та обов'язків таких осіб.
?Також зазначено, що зміни законодавства (зокрема закон № 3696-ІХ від 9 травня 2024 р.) значно збільшили адміністративні штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізацію.
?У справі також вказано, що обов'язок посадовців і державного органу довести правомірність своїх рішень лежить на відповідачі - згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України. Ваші аргументи (що відповідач не довів факт виклику / повістки) відповідають цій правовій позиції.
?У статті «Невиконання обов'язку захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності VS релігійні переконання особи: практика Європейського суду з прав людини» проаналізовано, що ЄСПЛ визнає питання військового служіння як потенційну проблему з правом на свободу совісті (ст. 9 ЄКПЛ) - але з урахуванням обставин (особливий період, загроза державній безпеці) можливі обмеження.
?Зокрема, «під час війни жодне віросповідання не може звільняти громадян України від військового обов'язку»: таке рішення ухвалено у справі № 573/406/24, провадження № 51-317км25 від 15 квітня 2025 року.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ)
?Стаття 8 ЄКПЛ (право на повагу до приватного і сімейного життя) - важлива у справах, де стосується втручання держави (наприклад, покликів, мобілізації, обліку) у життя особи.
?Стаття 9 ЄКПЛ (свобода думки, совісті і релігії) - аналізується у контексті альтернативної служби, звільнення з військової служби з мотивів совісті. У справі Bayatyan v. Armenia Суд зазначив, що питання щодо військової служби може підпадати під ст. 9 ЄКПЛ.
?Протокол № 4 до ЄКПЛ (стаття 2) - свобода пересування: у практиці ЄСПЛ зазначено, що обмеження виїзду за кордон в умовах воєнного стану чи мобілізації можуть бути законними, якщо відповідають законодавчій базі й забезпечують баланс між правами особи та інтересом держави.
?У справі «Індило проти України» (Заява № 71056/14, рішення від 13.02.2025) Суд визнав порушення ст. 2 Протоколу № 4 та ст. 13 Конвенції, коли держава не забезпечила достовірність своїх реєстрів та перенесла тягар доведення на заявника.
?Загальний висновок: держави-учасниці Конвенції повинні організувати правову систему так, щоб забезпечити ефективний захист прав особи, уникати свавільного обмеження прав та надавати мотивовані рішення.
?В умовах воєнного стану (особливий період) держава має право встановлювати особливі правила, але все одно повинна дотримуватися принципів пропорційності, правової визначеності і належного процесу - що випливає і з практики ЄСПЛ.
?Відповідно, якщо відповідач не довів, що повідомлення (повістка) було належно вручено, що ви мали можливість реалізувати право на захист, це може бути аргументом на вашу користь, оскільки держава повинна забезпечити, щоб механізм притягнення був справедливим та доказовим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 934 від 10.04.2025 року винесена з порушенням вимог закону, без належних доказів вини позивача, а тому підлягає скасуванню.
керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 79, 132, 139, 205, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 934 від 10 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Звільнити позивача від сплати судового збору, враховуючи його статус особи з інвалідністю внаслідок поранення під час бойових дій (ст. 82 ЦПК України, ст. 88 КАС України).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя І.Е. Бондаренко