Справа № 645/7246/25
Провадження № 2/645/3554/25
23 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі-ТОВ «ФК «ЄАПБ»), від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник - Сімутіна А.А., звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості: за Кредитним договором № 8410186 від 22.10.2024 в розмірі 23070,87 грн; за Кредитним договором № 73895683 від 22.11.2024 в розмірі 9900,00 грн, що у сукупності складає заборгованість на суму 32970,87 грн; судові витрати просять покласти на відповідачку.
Окрім того, представником позивача заявлено клопотання про визнання судом сплаченого судового збору за платіжною інструкцією № 13391 від 23.09.2025 року таким, що сплачений належним чином.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою та заявленим клопотанням, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про визнання судового збору таким, що сплачений належним чином не підлягає задоволенню, а позов залишенню без руху, про що 16.10.2025 року було постановлено відповідну ухвалу. Позивачу надано строк на усунення недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було доплатити судовий збір у сумі 6056,00 грн та подати суду документи, що підтверджують сплату судового збору.
22.10.2025 року від представника позивача Миколаєнко В.М., через підсистему «Електронний суд», надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 03.09.2025 року.
Однак, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16.10.2025 року позивачем не виконано, судовий збір за кожну вимогу не сплачено, а тому позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
У своїй заяві представник, посилаючись на п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вказує, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. Вказав, що по справі позивачем подано 1 позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за всіма кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: всі два правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України. Тому, позивач звернувся до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Окрім того, представник позивача звертає увагу суду про можливість з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Однак суд, не приймає вказану заяву представника позивача як належне виконання недоліків, вказаних в ухвалі суду від 16.10.2025.
Так, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є стягнення заборгованості за двома окремими договорами, укладеними з відповідачкою, а саме: за Кредитним договором № 8410186 від 22.10.2024 укладеним між відповідачко ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУ УКРАЇНА» в розмірі 23070,87 грн; за Кредитним договором № 73895683 від 22.11.2024 укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в розмірі 9900,00 грн.
Так, кожен з вказаних Кредитних договорів має самостійну заборгованість, сукупний розмір якої позивачем визначено у ціні позову в сумі 32970,87 грн.
Разом з тим, стягненню на корить позивача підлягатиме заборгованість за кожним кредитним договором окремо.
У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Згідно абз. 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються однієї відповідачки. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є основними або похідними позовними вимогами. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто, заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двом окремим самостійним кредитним договорам, об'єднаними позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Згідно з положеннями абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
За змістом абз. 2 п.13 цієї Постанови, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивачем при подачі позову надано суду платіжну інструкцію № 13391 від 23.09.2025 року зі сплатою судового збору в сумі 3028,00 грн, що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру, за позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 №97413, яка не була прийнята судом як належне підтвердження сплати судового збору за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 .
Тому, судом було встановлено термін у 5 діб з моменту отримання ухвали про усунення недоліків, для сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн за кожну вимогу майнового характеру з обов'язком надати суду документи, що підтверджують таку сплату, та роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали. При цьому, суд не роз'єднував окремо позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Згідно з ч.ч. 4,5 ст. 14 ЦПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Ухвала про залишення позову без руху була доставлена учасникам справи в електронний кабінет через підсистему «Електронний суд», а саме позивачу 16.10.2025 року о 16.54 год. та представнику позивача 16.10.2025 року о 16.49 год, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.
Окрім того, свідченням ознайомлення позивача з ухвалою суду від 16.10.2025 є заява про усунення недоліків від 22.10.2025.
Проте, станом на 23.10.2025 року недоліки позовної заяви не усунуті.
Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 23.10.2025 року.
Суддя О.Ю. Алтухова