"22" жовтня 2025 р. Справа № 644/9241/25
Провадження 2/644/4884/25
про залишення без руху
22 жовтня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Служба у справах дітей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл, Дворічанський р-н, с-ще Дворічна, вул. Слобожанська, б. 8, ЄДРПОУ 43923352), Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (62416, Харківський р-н, с ще Пісочин, вул. Беліменків Ів., б. 2 ЄДРПОУ 42702469) про позбавлення батьківських прав,
02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка), в особі представника ОСОБА_3 , яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1293584 від 05.08.2025, через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2 /відповідачка) предметом якої є: позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування на підставі розпорядження Дворічанської районної державної адміністрації № 127 від 12.05.2015. З 2015 року ОСОБА_5 проживає в сім'ї ОСОБА_1 , яка піклується про нього, забезпечує його виховання та розвиток.
Вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 12.12.2014 ОСОБА_2 було визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. 03.09.2021 остання була звільнана з ДУ «Качанівська виправна колонія (№ 54)» за відбуттям строку покарання. З моменту звільнення до цього часу мати ніякого інтересу до життя дитини не виявила, вона не зв'язувалась з сином, або ОСОБА_1 засобами телефонного, мобільного або поштового зв'язку, не приїжджала до сина, не намагалася встановити його фактичне місце проживання, що свідчить про свідоме нехтування матір'ю її обов'язками та ухилення від виховання дитини.
Батько дитини невідомий, записаний у свідоцтві про народження зі слів матері, згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 02.10.2025 справа № 644/9241/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав відкриває провадження у справі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суд встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд, дослідивши позовну заяву, дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяви зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
Позивачкою ОСОБА_1 зазначено відповідачкою по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 , та останнє відоме фактичне місце проживання зазначено: АДРЕСА_3 .
За інформацією з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1865503 від 07.10.2025 відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Згідно відповіді начальника Дворічанської селищної військової адміністрації Турбаби Г. № 2036 від 09.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Реєстрі територіальної громади не значиться.
Відповідно до наданої інформації з Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 15.10.2025, станом на 14.10.2025 інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
За інформацією з Державної міграційної служби України від 20.10.2025, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України регулюються питання територіальної юрисдикції, відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Однак матеріали позовної заяви та додані до неї додатки не містять доказів направлення цієї позовної заяви з додатками відповідачці.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою необхідно сплатити судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік» у
2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку з наведеним, сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачкою ОСОБА_1 становить 968,96 грн (3028 грн * 0,4 = 1 211,20 грн; 1 211,20 грн * 0,8 = 968,96 грн).
Суд ставиться критично до посилання позивачки на п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», в якій регламентовано, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, оскільки вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до цивільного суду в інтересах зазначених осіб. Крім цього, вказана норма передбачає звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви в інтересах дітей.
Так, відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної ст. 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Суд зауважує, що п.12 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви. Зазначене також підтверджується положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Отже, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» з огляду на таке.
За ст.2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації міністрів Ради Європи державам - членам щодо заході, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (п.п. 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст.55 Конституції України.
У ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в ст.5 цього закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі ст.53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Положення ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Тобто, в контексті ЦПК України особи, які можуть звертатися до суду із позовними заявами в інтересах інших осіб та законні представники не є тотожними, перша категорія не включає в себе другу.
Отже, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітнього у розумінні ч.2 ст.59 ЦПК, а не як фізичні особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги щодо сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах малолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п. 9 ч.1 ст.5).
Отже, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви в інтересах її дитини. Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №640/109/19.
Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду позивачем не наведено.
При цьому суддя зазначає, що за змістом ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 цього Закону).
Однак, обґрунтованого клопотання щодо звільнення / відстрочення / розстрочення сплати судового збору до суду не надано.
Крім цього, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про останнє відоме місце реєстрації проживання/перебування відповідачки ОСОБА_2 в додатках до позовної заяви (копія паспорту, права власності, довідки ВПО тощо), що не надає суду можливості встановити імовірне останнє відоме місце реєстрації відповідачки, та є підставою для вирішення питання про підсудність справи відповідно до вимог ст. 28 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність позивачу привести позов у відповідність до вимог ст. 177 ЦПК України, зокрема: надати суду докази щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання/перебування відповідачки або її майна, надати докази зі сплати судового збору, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без руху. У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 175, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Служба у справах дітей Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл, Дворічанський р-н, с-ще Дворічна, вул. Слобожанська, б. 8, ЄДРПОУ 43923352), Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (62416, Харківський р-н, с ще Пісочин, вул. Беліменків Ів., б. 2 ЄДРПОУ 42702469) про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправлення порушень у позовній заяві, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання до Індустріального районного суду м. Харкова документів, які підтверджують докази щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання/перебування відповідачки або її майна, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко