Справа № 643/4989/25
Провадження № 2/643/3183/25
22.10.2025 року м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Харченко А.М.
за участю секретаря - Риндіч О.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Харченко Алли Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
31.03.2025 позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025, справу передано на розгляд судді Афанасьєву В.О.
Ухвалою суду від 01.04.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
07.04.2025 ухвалою суду заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді - задоволено. Цивільну справу № 643/4989/25 (номер провадження 2/643/3183/25) за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - передано до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025, справу передано на розгляд судді Харченко А.М.
11.04.2025 ухвалою суду справа прийнята до провадження, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.07.2025 підготовче провадження закрито та зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Харченко А.М., посилаючись на те, що у нього є наявні підстави для сумніву у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки вона систематично не врахувала його клопотання, хоча вони були оприлюднені в електронному кабінеті та включені до матеріалів справи. жодне з клопотань не згадано у судових ухвалах і не розглянуто на засіданнях, що підтверджується протоколами засідань. Також, є незадовільне дотримання строків розгляду справи, ігнорування ключових доказів. Крім того, 20.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перенесення засідання, призначеного на 22.10.2025, до вирішення питання про відвід судді Харченко А.М.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася та вважає, що відповідач за надуманими підставами заявляє вже другому судді відвід. Підстав для задоволення заяви про відвід вона не вбачає. Щодо другої заяви про відкладення засідання також заперечувала проти задоволення.
Представник позивача - адвокат Бакшеєва А.В., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення заяв відповідача про відвід та відкладення засідання, оскільки відсутні підстави для упередженості судді. Крім того, зазначила, що цю справу потрібно слухати при повній явці сторін.
Представник третьої особи Макарійчук А.В., яка діє на підставі виданої довіреності, в судове засідання з'явилася, проти задоволення заяви про відвід та відкладення заперечувала. Крім того, зазначила, що висновок Департаменту має рекомендаційний характер.
Згідно з ч.2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заявлений відвід необґрунтований та підстави для задоволення відводу судді, передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України, відсутні, з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід має бути вмотивованим.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Заява відповідача ОСОБА_1 про відвід, не містить жодної обґрунтованої підстави, яка свідчить про упередженість судді та могла бути підставою для задоволення відводу (або заявлення самовідводу), оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу й не свідчить про її упередженість чи необ'єктивність у розгляді даної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з частиною 1 ст. 36 ЦПК України, наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відводу.
Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, задовольняти не обґрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.
В поданій заяві про відвід не обґрунтована наявність підстав для відводу і які б вказували на можливу упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи та прийнятті рішення. Заявлений відвід повинен бути вмотивований, містити відповідні аргументи та докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу однак, подана заява зводиться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що не є підставою для відводу судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
Враховуюче викладене, а також приймаючи до уваги, що наведені у заяві про відвід доводи відповідача ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відводу судді, у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 36-40, 260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Харченко Алли Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Ухвала оскаpженню не пiдлягає.
Суддя Харченко А.М.