про відмову у відкритті касаційного провадження
20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №560/1849/25
адміністративне провадження № К/990/40105/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №560/1849/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення №4.2/2625-2024/Л-2275-19 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-20 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-21 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-22 від 31.10.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.02.2022, на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення №4.2/2625-2024/Л-2275-19 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-20 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-21 від 31.10.2024, №4.2/2625-2024/Л-2275-22 від 31.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.05.2025 позов задовольнив.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Вказане клопотання апелянт обґрунтовував тим, що рішення суду першої інстанції було зареєстровано апелянтом лише 08.07.2025,а тому вважає, що останнім не було пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.07.2025 в задоволенні зазначеного клопотання відмовив, апеляційну скаргу залишив без руху (у зв'язку із пропуском строку звернення до суду) та надав десятиденний, з дня отримання ухвали, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 28.07.2025 надійшла заява відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025.
Обґрунтовуючи підстави подання апеляційної скарги поза строками, встановленими статтею 295 КАС України, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області посилалось на те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.07.2025 (копія рішення з відміткою додається). Відтак, перебіг строку апеляційного оскарження починається з 08.07.2025. Також, відповідач вказав, що щоденне надходження документів через систему «Електронний суд» розпочалося з 14.03.2022 та становить близько 400 в день (40 документів на спеціаліста), що об'єктивно унеможливлює їх оперативне опрацювання та створює дійсні істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій та в деяких випадках призводить до порушення процесуальних термінів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 01.09.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 01.10.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025, справу направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 28.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишив без руху з підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та встановив десятиденний (з моменту отримання копії цієї ухвали) строк для усунення згаданих недоліків.
На виконання ухвали суду від 28.07.2025 відповідач надіслав заяву про поновлення строку. Вказану заяву обґрунтовує тим, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.07.2025 (копія рішення з відміткою додається). Відтак, перебіг строку апеляційного оскарження починається з 08.07.2025. Також, відповідач вказав, що щоденне надходження документів через систему «Електронний суд» розпочалося з 14.03.2022 та становить близько 400 в день (40 документів на спеціаліста), що об'єктивно унеможливлює їх оперативне опрацювання та створює дійсні істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій та в деяких випадках призводить до порушення процесуальних термінів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, документ в електронному вигляді "Рішення (повне)" від 19.05.25 у адміністративній справі №560/1849/25 (суддя Тарновецький І.І.) було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 19.05.25 21:59.
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги щодо неотримання рішення суду першої інстанції, а тому наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Отже, строк для подання апеляційної скарги в цій справі закінчився 21.06.2025.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Крім того слід зауважити, що суд апеляційної інстанції розглянув спір із врахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 23.11.2022 у справі №500/8027/21, де висловлено правову позицію, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив'язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
Отже, довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Колегія суддів Верховного Суду вважає висновки суду апеляційної інстанцій вмотивованими і такими, що ґрунтуються на Законах України, зокрема положеннях статті 295 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 295 КАС України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 3 стаття 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку щодо пропуску відповідачем передбаченого статтею 295 КАС України строку звернення до суду, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення відповідачем процесуальних строків, встановленого законом, для реалізації права на звернення до суду апеляційної інстанції з метою захисту свого порушеного права (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, з огляду на необґрунтованість твердження Управління про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що заявником апеляційної скарги не наведено інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статті 299 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій.
Дослідивши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області колегія суддів зазначає, що на підтвердження своєї позиції відповідач фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №560/1849/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін