20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №120/6163/24
адміністративне провадження №К/990/39576/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №120/6163/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, та з урахуванням раніше виплачених сум
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 26.09.2025 Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
15.10.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить надати додатковий час на сплату судового збору.
Указана заява мотивована тим, що кошти на оплату судового збору були замовлені фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком. Але у визначений судом термін для усунення недоліків на адресу Військової частини кошти не надійшли. Фінансово-економічна служба Військової частини НОМЕР_1 вживає всіх заходів для сплати судового збору на подачу касаційної скарги, однак станом на день подачі цієї заяви кошти для оплати судового збору по вищезазначеній справі на розрахунковому рахунку Військової частини НОМЕР_1 -відсутні.
Вирішуючи указану заяву, Суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За викладених обставин Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про надання додаткового часу на сплату судового збору задовольнити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06.10.2025, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду