21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №320/1649/24
адміністративне провадження № К/990/40457/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голосіївського відділу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Голосіївського відділу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області щодо оформлення і видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року замість втраченого відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ із вилученням усіх персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру, у т.ч. унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, відцифрованого підпису особи, відцифрованого образу обличчя особи, відцифрованих відбитків пальців рук;
- зобов'язати Голосіївський відділ ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області оформити на ім'я позивача і видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року замість втраченого відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1922 № 2503-ХІІ, із вилученням усіх персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру, у т.ч. унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, відцифрованого підпису особи, відцифрованого образу обличчя особи, відцифрованих відбитків пальців рук.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 у задоволенні позову відмолено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
03 жовтня 2025 року безпосередньо до Верховного Суду позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу від 02 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції вказав, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 липня 2025 року було надіслано на адресу позивача, проте поштове відправлення було повернуто до суду 18 серпня 2025 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд апеляційної інстанції вказав, що на виконання вимог вказаної ухвали суду 12 серпня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла квитанцію про сплату судового збору від 31 липня 2025 року лише у розмірі 1500,00 грн, водночас станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали, скаржником не надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1610, 40 грн, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши частини другу статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 4 частини першої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
В касаційній скарзі скаржник викладає особисті обставини, які стали на заваді виконати свій процесуальний обв'язок - сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі, проте не викладає жодних аргументів щодо постановлення ухвали суду апеляційної інстанції саме з порушенням норм процесуального права. Суб'єктивні труднощі, які виникли у позивача, не свідчить про помилковість суду апеляційної інстанції.
Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв'язку з несплатою останнім у повному обсязі судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 липня 2025 року.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук О.В. Кашпур