21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 320/21836/23
адміністративне провадження № К/990/35709/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/21836/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «МБ Іновація» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов в частині, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будівельне об'єднання «Мрія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 (ухвалене судом у складі головуючого судді Балаклицького А. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я. М., суддів: Мельничука В. П., Шведа Е. Ю.),
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ТОВ "МБ Іновація" (далі також - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач, Департамент містобудування), в якому позивач просив:
визнати в частині протиправним та скасувати пункт 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу "Містобудівні умови та обмеження: "Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБMU01:8182- 8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023) "27 м (Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДБН В.2.2-9:2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення" та ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги", з урахуванням вимог пам'яткоохоронного законодавства, із дотримання нормативних побутових і протипожежних розривів, забезпеченням нормативної освітленості та інсоляції приміщень об'єкта та суміжної забудови.)";
визнати протиправними та скасувати абзаци 1 та 2 пункту 5 (планувальні обмеження) розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБMU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023);
зобов'язати Департамент містобудування внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023), шляхом викладення їх пункту 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу "Містобудівні умови та обмеження" у наступній редакції: "З умовною висотою понад 73,5 м, в тому числі житлових будинків умовною висотою до 100 м включно та громадських будівель умовною висотою до 150 м включно.";
зобов'язати Департамент містобудування внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБMU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023), шляхом доповнення пункту 2 (максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки) розділу "Містобудівні умови та обмеження" абзацом у наступній редакції: "Функціональний склад елементів комплексу уточнити за завданням на проектування складених з урахуванням містобудівних умов та обмежень. Відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об'єкта проектування та елементів прибудинкової території, проїздів визначити з урахуванням положень ДБН В.2.2- 15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.";
зобов'язати Департамент містобудування внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБMU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023), шляхом викладення їх пункту 3 (максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови) розділу "Містобудівні умови та обмеження" у наступній редакції: "У разі розміщення житлового фонду розрахункову щільність населення для земельних ділянок прийняти відповідно до додатку В.1 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МБ Іновація" зазначив, що положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБМU01:8182-8394-1455-5826, в частині оскаржуваних положень не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, діючому містобудівному законодавству, обмежують позивача в законних правах, встановлюють дискримінаційні вимоги, що є порушенням прав останнього, такі положення підлягають скасуванню із внесенням відповідачем відповідних змін до містобудівних умов та обмежень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Так, щодо обмеження висотності об'єкта суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки такі обмеження встановлені відповідачем на підставі виключно Генерального плану м. Києва, затвердженого Рішенням № 370/1804, за відсутності затвердження відповідного історичного ареалу м. Києва Мінкультури, то вони є протиправними, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані.
В частині обмеження максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки та максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови, суди зазначили, що такі обмеження є також протиправними, оскільки позивач на підставі частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" просив внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва № MU01:8182-8394-1455- 5826 лише щодо території забудови та складу замовників, а зміни у вихідні дані щодо максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки та максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови, позивач вносити не просив.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суди зауважили, що такі підлягають задоволенню, позаяк це є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. При цьому, застосування судом зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу.
Верховний Суд постановою від 21.07.2025 задовольнив касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 320/21836/23 - скасував, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Верховний Суд виходив з того, що рішення про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень (далі також - МУО) в оскаржуваній частині є законним, прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27.08.2025, після закінчення касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія", як особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, в порядку, передбаченому статтею 357 КАС України.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.07.2025 у справі № 320/21836/23. Направити справу на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" у касаційній скарзі зазначає, що під час вирішення спору по суті суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили заявнику необхідні умови для реалізації права брати участь у розгляді справи, оскільки розглянули справу за його відсутності та не забезпечили рівних з іншими учасниками справи процесуальних прав.
Водночас, заявник зазначає, що містобудівні умови та обмеження, рішення про внесення змін до яких є предметом оскарження у цій справі, стосується об'єкта будівництва "Будівництво багатофункціонального комплексу з паркінгом". Землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовано вказаний об'єкт будівництва є, зокрема, ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія". При цьому, спірне рішення Департаменту містобудування (наказ від 25.04.2023 № 234) приймалось за спільною заявою ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія", ТОВ "МБ Іновація" і ТОВ "Де Резорт Девелопмент".
Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Будівельне об'єднання «Мрія» у зазначеній справі.
Сторони у справі не надали до Верховного Суду відзивів на касаційну скаргу ТОВ «Будівельне об'єднання «Мрія», що у відповідності до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 22.02.2023 № 80, від 22.02.2023 №81 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.06.2015 індексний номер 38565480 ТОВ "МБ Іновація", ТОВ "Будівельне об'єднання "МРІЯ", ТОВ "Де Резорт Девелопмент" є власниками та орендарями земельних ділянок:
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0001, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 32, площа 0,0192 га;
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0002, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 28, площа 0,0849 га;
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0017, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, земельна ділянка 32, площа 0,0608 га;
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0039, місце розташування: м. Київ, вул. Ямська, 17, площа 0,0201 га;
- земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0040, місце розташування: м. Київ, вул. Ямська, 17, площа 0,0166 га;
Вид використання яких - переважно територія громадських будівель та споруд, та частково територія вулиць та доріг.
Надалі, відповідно до статей 22-1 - 22-4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідачем створено електронний документ Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Будівництво багатофункціонального комплексу з паркінгом" по вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32 у Голосіївському районі міста Києва, затверджених наказом від 19.02.2020 № 181 за номером MU01:8182-8394-1455-5826 (далі - Містобудівні умови та обмеження) на підставі виданих ТОВ "Будівельне об'єднання "МРІЯ" і ТОВ "Де Резорт Девелопмент" Містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0033, місце розташування: м. Київ, вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32, які, відповідно, затверджені наказом Департаменту містобудування 19.02.2020 № 181.
Позивачем разом із ТОВ "Будівельне об'єднання "МРІЯ" і ТОВ "Де Резорт Девелопмент" подана заява про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень, які полягали:
в території забудови та адресі, а саме, крім забудови земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0033, місце розташування: м. Київ, вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32 намір здійснити забудову:
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0033, місце розташування: м. Київ, вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32, площа 0,4371 га (ділянка, що була у попередніх містобудівних умовах);
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0039, місце розташування: м. Київ, вул. Ямська, 17, площа 0,0201 га (ділянка, що додається);
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0040, місце розташування: м. Київ, вул. Ямська, 17, площа 0,0166 га (ділянка, що додається);
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0001, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 32, площа 0,0192 га (ділянка, що додається);
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0002, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 28, площа 0,0849 га (ділянка, що додається);
-земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:0017, місце розташування: м. Київ, вул. Малевича Казимира, земельна ділянка 32, площа 0,0608 га (ділянка, що додається), загальна площа всіх земельних ділянок становить 0,6387 га;
у складі замовників - крім землекористувача ТОВ "Будівельне об'єднання "МРІЯ" та девелопера і ТОВ "Де Резорт Девелопмент" додався замовник - ТОВ "МБ Іновація", яке є власником земельної ділянки к/н 8000000000:72:219:0017, а також користувачем земельної ділянки к/н 8000000000:72:219:0001.
На підставі поданої заяви, відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем внесені зміни до Містобудівних умов та обмежень, які затверджені наказом відповідача від 25.04.2023 № 234. Назва об'єкта будівництва "Нове будівництво багатофункціонального комплексу з паркінгом на вул. Казимира Малевича (колишня Боженка), 28, 32, вул. Ямській, 17 у Голосіївському районі міста Києва".
В пункті розділу "Містобудівні умови та обмеження" (в ЄДЕССБ - розділ "Основна інформація" - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень № MU0E8182-8394-1455-5826 від 19.02.2020 визначено гранично допустиму висоту об'єкта будівництва, а саме: 27 метрів (Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДБН В.2.2-9:2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення" та ДБН В. 1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги", з урахуванням вимог пам'яткоохоронного законодавства, із дотримання нормативних побутових і протипожежних розривів, забезпеченням нормативної освітленості та інсоляції приміщень об'єкта та суміжної забудови.).
В пункті 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" (в ЄДЕССБ - розділ "Планувальні обмеження") Містобудівних умов та обмежень № MU0E8182-8394-1455-5826 від 19.02.2020 визначено:
- в абзаці 1 - земельні ділянки знаходяться в межах центральної планувальної зони, центрального історичного ареалу (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (далі - Генеральний план міста Києва), наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 "Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва";
- в абзаці 2 - проектну документацію розробляти з урахуванням положень наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 "Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва". Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (за необхідності).
Вважаючи, що оскаржувані положення Містобудівних умов та обмежень порушують права та охоронювані інтереси позивача, як замовника будівництва, ТОВ "МБ Іновація" звернулось до суду з цим позовом.
Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційна скарга ТОВ «Будівельне об'єднання «Мрія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/21836/23 надійшла до суду касаційної інстанції після того, як Верховний Суд переглянув ці самі рішення у межах провадження № № К/990/27186/24, яке було відкрито на підставі касаційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 328 КАС України регламентовано порядок оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції особою, яка не брала участь у справі та передбачено, що така особа, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
Отже, у частині шостій статті 328 КАС України встановлено порядок, за яким особа, яка не брала участь у справі, набуває права подати касаційну скаргу без попереднього оскарження рішення суду першої інстанції цією особою до суду апеляційної інстанції, - якщо судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
У цій справі касаційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, а судове рішення ухвалено безпосереднього судом касаційної інстанції.
Статтею 328 КАС України не врегульвано порядок оскарження такою особою судового рішення за умови його ухвалення безпосередньо судом касаційної інстанції.
Водночас, за обставин цієї справи, допуск заявника касаційної скарги до суду, може бути забезпечений виключно шляхом перегляду судових рішень за його касаційною скаргою саме у випадку, коли рішення ухвалено безпосередньо судом касаційної інстанції у правовідносинах, що стосуються прав, інтересів та обов'язків заявника, що відповідає загальним процесуальним правам, передбаченим частиною першою статті 328 КАС України.
Відсутність врегульованого КАС України чіткого порядку дій за таких обставин, не може слугувати перешкодою для забезпечення права особи на захист своїх прав та законних інтересів у судовому порядку.
Крім того, особливості розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, визначені статтею 357 КАС України.
Частиною першою статті 357 КАС України визначено, що якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.
У цій справі касаційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі, а отже не була та не могла бути присутня під час касаційного розгляду справи.
Згідно з частиною третьою статті 357 КАС України за результатами розгляду касаційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 349 цього Кодексу. За наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції.
Частиною четвертою статті 357 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
З аналізу положень статті 357 КАС України у взаємозв'язку зі статтею 328 КАС України вбачається, що касаційна скарга після закінчення касаційного розгляду справи може бути подана особою, яка не приймала участі у справі, за двох умов:
- суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи;
- доводи касаційної скарги не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Підставами касаційного оскарження ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328, пункт 3 частини третьої статті 353 КАС України та вказує на те, що судовими рішеннями у цій справі вирішено питання про його права та обов'язки, судами не досліджувалось питання залучення заявника до участі у справі третьою особою, тоді як оскаржуване у цій справі рішення відповідача прийнято, зокрема, за заявою ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" та відносно майнових прав позивача, як землекористувача за адресою об'єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу з паркінгом» по вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32 у Голосіївському районі міста Києва.
Судом встановлено, що ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" не було залучено до участі у цій справі, доводи щодо ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, не були предметом розгляду за касаційною скаргою відповідача у справі.
Отже, враховуючи положення статті 341 КАС України, особливості, передбачені статтею 357 КАС України, а також доводи касаційної скарги, Верховний Суд, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, перевіряє виключно дотримання при їх ухваленні норм процесуального права в межах перевірки аргументів щодо ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія", яке не було залучено до участі у справі.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов'язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17.
Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.
Охоронюваний законом інтерес (відповідно до того, як це поняття розкрито в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004) - зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.
Отже, під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов'язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі e справі, суд має з'ясувати, чи буде в зв'язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов'язків у майбутньому.
Отже, КАС України передбачено право особи подати апеляційну/касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, учасником яких є заявник, або у якому містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
В адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з'ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 49 КАС треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
При цьому участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14.04.2020 у справі №580/3136/19, від 23.04.2020 у справі №811/1470/18, від 29.04.2020 у справі № 703/2908/17.
Аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.
Судами у цій справі було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до складу замовників спірних МУО входить, зокрема, ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія", який за договорами оренди з Київською міською радою є Орендарем земельної ділянки по вул. Казимира Малевича (колишня вул. Боженка), 32 у Голосіївському районі міста Києва.
Спірне рішення - Містобудівні умови та обмежень для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8182-8394-1455-5826, реєстраційний номер 181 від 19.02.2020 (в редакції наказу № 234 від 25.04.2023) прийнято відповідачем за результатами розгляду спільної заяви про внесення змін до МУО замовників будівництва: ТОВ "МБ Іновація", ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" і ТОВ «ДЕ РЕЗОРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Отже, за обставин цієї справи, судовим рішенням у цій справі вирішено питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків, зокрема, ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія", яке не брало участі у справі.
Крім того, Судом встановлено, що ТОВ "МБ Іновація", звертаючись із цим позовом до суду, подав одночасно клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб: ТОВ "Будівельне об'єднання "Мрія" і ТОВ «ДЕ РЕЗОРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (а. с. 118-119, том 1).
Однак, вказане клопотання не розглянуто судом першої інстанції, такі порушення не усунув і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушенням норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Частиною третьої статті 357 КАС України передбачено, що за результатами розгляду касаційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 349 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції.
Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень та раніше прийнятої постанови суду касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 357, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Мрія» задовольнити .
Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Верховного Суду від 21.07.2025, а справу 320/21836/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов в частині - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді Н. В. Коваленко
С.Г. Стеценко