20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №420/35/25
адміністративне провадження № К/990/40755/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Кравчука В.М., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025
у справі № 420/35/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дій ГУПФ України в Житомирській області у незарахуванні позивачці до періодів державної служби періодів роботи на певних посадах, навчання у вищому навчальному закладі та у відмові переведення її з пенсії за віком, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", скасувавши рішення о/р №212450013552 від 21 червня 2024 року за результатами розгляду заяви від 14 червня 2024.
- зобов'язати ГУПФ України в Житомирській області включити до стажу державної служби позивачки періоди роботи на посаді інспектора Бериславського районного комітету ЛКСМУ з 06 квітня 1988 року року по 19 листопада 1989 року, на посаді завідувача відділу Бериславського районного комітету ЛКСМУ з 20 листопада 1989 року по 17 січня 1991 року, на посаді ІІ секретаря Бериславського районного комітету ЛКСМУ з 18 січня 1991 року по 29 листопада 1992 року, на посаді голови Союзу молоді Бериславського району з 30 листопада 1991 року по 30 червня 1992 року, на посаді провідного профконсультанта Херсонського обласного центру профорієнтації з 01 липня 1992 року по 31 травня 1993 року, на посаді провідного профконсультанта Бериславського районного центру зайнятості з 01 червня 1993 року по 31.05.1994 року, на посаді профконсультанта І категорії Бериславського центру зайнятості з 01 червня 1994 року по 31 грудня 1995 року, на посаді економіста І категорії Бериславського центру зайнятості з 01 січня 1996 року по 15 лютого 1996 року, частину періоду роботи на посаді заступника керівника апарату - начальника відділу організаційної роботи апарату Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області з 01 квітня 2005 року по 06 серпня 2005 року та врахувати до стажу державної служби період навчання в Херсонському індустріальному інституті на денній формі навчання з 24 серпня 1982 року по 30 червня 1987 року й перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 14 червня 2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення №212450013552 від 21 червня 2024 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо переходу на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу".
Зобов'язано ГУПФ України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 червня 2024 року щодо переведення її з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ГУПФ України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
01.10.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 420/35/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
С.Г. Стеценко