про відмову у відкритті касаційного провадження
20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №200/2434/25
адміністративне провадження № К/990/39677/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №200/2434/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 03.10.2024 №057150013229;
зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком врахувавши до трудового стажу періоди роботи з 23.10.1984 по 07.08.1986, з 21.08.1986 по 13.07.1989, з 17.07.1989 по 31.07.1993 відповідно до дубліката трудової книжки, виданого 14.03.2000.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2025 позовні вимоги задовольнив.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2025 апеляційну скаргу залишив без руху, надав десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде повернута скаржнику протягом десяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Через систему «Електронний суд» скаржником сформовано клопотання про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції від 05.06.2025 № 6417 у розмірі 1816,80 грн, які сплачені на чужі реквізити. Таким чином, станом на 31.07.2025 апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги та відповідно до відомостей у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, відсутні дані про зарахування судового збору.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.07.2025 апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала у зв'язку з не усуненням недоліків відповідно до статті 169 КАС України.
Не погодившись з цією ухвалою, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.09.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Житомирській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №200/2434/25.
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла повторна апеляційна скарга ГУ ПФУ в Житомирській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 200/2434/25, у якій апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на право звернення до суду та подання первинної апеляційної скарги у встановлені кодексом строки.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2025 апеляційну скаргу відповідача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 200/2434/25 залишив без руху. Встановив строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення.
На виконання ухвали суду від 18.08.2025 відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що первинна апеляційна скарга була подана без порушення строків на апеляційне оскарження, однак судовий збір був сплачений на інші реквізити.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2025 наведені підстави пропуску строку визнав неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Житомирській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 200/2434/25.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким матеріали адміністративної справи направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 29.09.2025 справу передано на розгляд раніше визначеному складу суду, а саме: головуючому судді (судді-доповідачу) ЄзеровуА.А., судді Бевзенку В.М., Стародубу О.П., відповідно до Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22.07.2024 №9.
Відповідно до наказів від 17.09.2025 № 3157/0/6-25, 18.09.2025 № 3177/0/6-25, від 22.09.2025 №3261/0/6-25 суддя Єзеров А.А. перебував у відпустці з 25.09.2025 по 01.10.2025 та у відрядженні від 22.09.2025 № 3261/0/6-25 з 02.10.2025 по 16.10.2025.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що несплата судового збору своєчасно за правильними реквізитами не є непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Невиконання своїх зобов'язань не повинно впливати на можливість неухильного виконання вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, у свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які апелянт вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.08.2025 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважності підстав пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Згідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Варто зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку для апеляційного оскарження, та у клопотанні про поновлення строку не навів поважних підстав пропуску такого строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №200/2434/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб