21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №560/10861/24
адміністративне провадження № К/990/39236/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не звільненні позивача з військової служби у зв'язку з небажанням продовжити військову службу та сімейними обставинами, якими є необхідність здійснювати догляд за матір'ю з числа осіб з інвалідністю II групи на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби у зв'язку з небажанням продовжити військову службу та сімейними обставинами, якими є необхідність здійснювати догляд за матір'ю з числа осіб з інвалідністю II групи на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок військової частини НОМЕР_1 від 26 червня 2024 року про відмову щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за матір'ю з числа осіб з інвалідністю II групи. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за матір'ю з числа осіб з інвалідністю II групи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді Жука А.В., у період з 09 жовтня 2025 року по 18 жовтня 2025 року включно, подана касаційна скарга вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу судді із відпустки.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність незвільнення позивача з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Хмельницьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця касаційна справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме - єдиного підходу до застосування положень частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Верховний Суд зазначає, що слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні положень частини 12 статті 26 Закону № 2232-ХІІ, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що позовні заяви у цій категорії справ продовжують надходити до військової частини НОМЕР_1 та інших військових частини Сухопутних військ Збройних Сил України, що свідчить про значний суспільний інтерес, який поступово збільшується, масовість судових справ такої категорії та поступове збільшення судових проваджень.
Проаналізувавши вказані скаржником доводи та матеріали касаційної скарги, Судом не виявлено ознак того, що розгляд саме цієї справи становить значний суспільний інтерес.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов А.В. Жук