21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8975/24 пров. № А/857/24106/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (головуючий суддя Москаль Р.М., м.Львів) у справі №380/8975/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
25.04.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач), в якому просив: визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті додаткових виплат ОСОБА_1 за періоди часу здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, а саме у Курахівській, Покровській та Селидівськійї територіальних громадах з 10.02.2023 року по 19.02.2023 року (10 днів), з 05.05.2023 року по 15.05.2023 року (термін 11 днів), з 02.06.2023 року по 12.06.2023 року (термін 11 днів), з 30.06.2023 року по 09.07.2023 року (термін 10 днів), з 27.07.2023 року по 05.08.2023 року (термін 10 днів), з 05.08.2023 року по 14.08.2023 року (термін 10 днів), з 23.08.2023 року по 10.09.2023 року (термін 19 днів), з 10.09.2023 року по 19.09.2023 року (термін 19 днів), з 25.11.2023 року по 09.12.2023 року ( термін 15 днів), з 26.12.2023 року по 03.01.2024 року (термін 9 днів), з 05.01.2024 року по 12.01.2024 року (термін 8 днів), з 15.01.2024 року по 20.01.2024 року (термін 6 днів); зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити додаткові виплати в повному обсязі ОСОБА_1 за періоди часу здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, а саме у Курахівській, Покровській та Селидівській територіальних громадах з 10.02.2023 року по 19.02.2023 року (10 днів), з 05.05.2023 року по 15.05.2023 року (термін 11 днів), з 02.06.2023 року по 12.06.2023 року (термін 11 днів), з 30.06.2023 року по 09.07.2023 року (термін 10 днів), з 27.07.2023 року по 05.08.2023 року (термін 10 днів), з 05.08.2023 року по 14.08.2023 року (термін 10 днів), з 23.08.2023 року по 10.09.2023 року (термін 19 днів), з 10.09.2023 року по 19.09.2023 року (термін 19 днів), з 25.11.2023 року по 09.12.2023 року ( термін 15 днів), з 26.12.2023 року по 03.01.2024 року (термін 9 днів), з 05.01.2024 року по 12.01.2024 року (термін 8 днів), з 15.01.2024 року по 20.01.2024 року (термін 6 днів).
Позов обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу на посаді водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, при цьому в період з лютого 2023 року по січень 2024 року забезпечував здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебував безпосередньо в районі ведення бойових дій. Позивач вважає, що має підстави для отримання за вказаний період додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць на підставі пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 168 від 28.02.2022. Проте відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу за спірний період додаткової грошової винагороди в збільшеному розмірі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень передбаченою Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, військовослужбовцю необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 наказу МОУ № 260 з обов'язковим підтвердженням такої участі, бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах. Отже, за для отримання винагороди у розмірі 100 тис. грн., військовослужбовець має приймати участь у бойових діях або забезпечувати здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. Обов'язковою умовою для отримання максимальної додаткової винагороди є забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується посвідченнями про відрядження та дорожніми листами, які видаються на підставі Наказів командира 8 окремої аеромобільної роти Військової частини НОМЕР_1 . Саме участь військовослужбовця у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних(бойових) дій пов'язана з максимальними ризиками загинути або отримати поранення (каліцтво), за що державою передбачено виплату додаткової винагороди у максимальному розмірі. ОСОБА_1 в період з лютого 2023 року по лютий 2024 року забезпечував здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебував безпосередньо в районі ведення бойових дій. За весь час перебування позивача в районі ведення бойових дій він отримував додаткову винагороду у розмірі 30 тис. грн., що передбачена вищезазначеними нормативними документами та відповідає чинному законодавству України. При цьому, згідно займаній посаді - ОСОБА_1 проходить військову службу водієм-санітаром та постійно за Наказом командира у складі групи медичної евакуації виїжджає в райони бойових дій. Зазначає, Вважає, що до висновку суду першої інстанції про відсутність у позивача підтверджуючих документів слід віднестися критично. Оскільки, відповідно до вимог законодавства визначено, що обов'язок щодо складання та видання бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій, рапортів (донесень) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця покладається на командування військової частини або безпосереднього командира. Неналежне складання та видання процесуальних документів, які слугують покладанням обов'язків щодо викання військовослужбовцем бойових задач не може бути підставою для відмови у нарахуванні належного грошового забезпечення, оскільки позивач не несе відповідальності за видачу вказаних документів. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року та постановити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
16.06.2025 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначив, що в пункті 10 телеграми Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 423/1932 від 11.04.2023 роз'яснюється, що відповідно до абзацу 11 пункту 2 розділу XXXIV Наказу № 260, виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових дій), мають відповідну медичну підготовку, з числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів та які обіймають посади рядового, сержантського і старшинського складу - за військово- обліковими спеціальностями 878 (Молодшого медичного персоналу), 879 (Молодших спеціалістів з медичною освітою), (у тому числі за подвійним найменуванням посади, одна з яких «санітар»). Позивач проходить військову службу у 8 окремій автомобільній санітарній роті на посаді водія-санітара та не має відповідної медичної підготовки. Відповідно до Штату військової частини посада старшого водія-санітара у 8 окремій автомобільній санітарній роті відповідає військово-обліковій спеціальності 790 (Спеціальності з експлуатації автомобільної техніки). Звертає увагу, що позивач не надав суду саме бойових наказів, журналів бойових дій (або постових відомостей) чи рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях. Натомість позивач надав лише витяг з наказу по стройовій частині про призначення позивача до 8 Окремої автомобільної санітарної роти військової частини НОМЕР_1 Військово-медичного клінічного центру західного регіону медичних сил збройних сил України та посвідчення про відрядження, які не свідчать про участь позивача у бойових діях. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційних вимог у повному обсязі та залишити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 380/8975/24 без змін.
23.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Позивач заперечує проти доводів відповідача, що ОСОБА_1 не надав суду бойових наказів, журналів бойових дій (або постових відомостей) чи рапортів командира підрозділу про участь позивача у бойових діях. Натомість зазначає, що згідно з довідкою виданою командиром 8 окремої автомобільної санітарної роти Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 № 252 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Покровському районі Покровської міської територіальної громади Курахівської міської територіальної громади, Селидівської міської територіальної громади, Волноваському районі, Комарської сільської територіальної громади в період: з 13.08.2022 по 26.09.2022, з 04.10.2022 по 04.10.2022, з 03.11.2022 по 22.12.2022, з 11.02.2023 по 17.02.2023, з 10.03.2023 по 20.03.2023, з 30.03.2023 по 08.04.2023, з 05.05.2023 по 15.05.2023, з 02.06.2023 по 12.06.2023, з 30.06.2023 по 09.07.2023, з 27.07.2023 по 05.08.2023, з 05.08.2023 по 14.08.2023, 10.09.2023 по 19.09.2023, з 25.11.2023 по 09.12.2023, з 22.01.2024 по 01.02.2024, 10.02.2024 по 19.02.2024. Довідка видана на підставі: журналу бойових дій 8 окремої автомобільної санітарної роти від 24.02.2022 реєстраційний номер № 9дск від 01.01.2023 реєстраційний номер 9дск від 01.01.2024 реєстраційний номер № 9дск. Вказана довідка за змістом є додатковим належним доказом підтвердження участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, а також підтвердження неналежного складання та видачі процесуальних документів, які слугують покладанням обов'язків щодо виконання військовослужбовцем бойових задач у вигляді листків відряджень та наявності права на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі позивачу. Окремо зазначає, що посада водій-санітар, яку займав ОСОБА_1 відповідає вимогам поняттю медичного персоналу у розумінні наказу Міністерства оборони України від 23.03.2017 №164 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України». Наголошує, що до медичного персоналу відносяться не лише фахівці з медичною освітою, а і інші військовослужбовці, які входять до складу медичних формувань і призначені для виконання винятково медичних функцій, зокрема, евакуації, транспортування, роботи на санітарному транспорті. Просить відхилити вимоги військової частини НОМЕР_1 викладені у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та задовольнити в повному обсязі вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
30.06.2025 відповідачем подано заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу). Доводи заперечення аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, дослідив всі наявні докази, дотримався вимог матеріального та процесуального права, а тому рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №380/8975/24 є законним та обґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 13.08.2023 року № 226 призначений на посаду водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, ВОС - 790037/658А та з 13.08.2022 зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 11.02.2023 року № 42 вважати таким, що вибув у відрядження, з 11.02.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ЛСБ Курахове, з 11.02.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 17.02.2023 року № 48, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 17.02.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ЛСБ Курахове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 05.05.2023 року № 126 вважати таким, що вибув у відрядження, з 05.05.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ЛСБ Курахове, з 05.05.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 15.05.2023 року № 137, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 15.05.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ЛСБ Курахове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 02.06.2023 року № 155 вважати таким, що вибув у відрядження, з 02.06.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ЛСБ н.п. Комар, з 02.06.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 12.06.2023 року № 165, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 12.06.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ЛСБ н.п. Комар.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 30.06.2023 року № 185 вважати таким, що вибув у відрядження, з 30.06.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу НОМЕР_2 окремої автомобільної санітарної роти до ПХГ м. Курахове, з 30.06.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 09.07.2023 року № 194, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 09.07.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ПХГ м. Курахове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 27.07.2023 року № 212 вважати таким, що вибув у відрядження, з 27.07.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ЛСБ м. Селидове, з 27.07.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 05.08.2023 року № 221, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 05.08.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ЛСБ м. Селидове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 05.08.2023 року № 221 вважати таким, що вибув у відрядження, з 05.08.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ПХГ м. Курахове, з 05.08.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 14.08.2023 року № 230, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 14.08.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ПХГ м. Курахове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 14.08.2023 року № 230 вважати таким, що вибув у відрядження, з 14.08.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ЛСБ м. Селидове, з 14.08.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 10.09.2023 року № 258, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 10.09.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ЛСБ м. Селидове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 10.09.2023 року № 258 вважати таким, що вибув у відрядження, з 10.09.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з метою планової ротації особового складу 8 окремої автомобільної санітарної роти до ПХГ м. Курахове, з 10.09.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 19.09.2023 року № 268, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 19.09.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ПХГ м. Курахове.
Згідно з наказом командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 25.11.2023 року № 335 вважати таким, що вибув у відрядження, з 25.11.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу до ПХГ м. Курахове, з 25.11.2023 року до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира 8 окремої автомобільної санітарної роти (по стройовій частині) від 09.12.2023 року № 349, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження 09.12.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, з ПХГ м. Курахове.
Відповідно до посвідчення про відрядження № 42 від 10.02.2023 року ОСОБА_1 вибув до ПГП Курахово м. Курахова та перебував до 19.02.2023 року ( термін 10 днів);
05.05.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 277 від 05.05.2023 року вибув до ЛСБ Курахове та перебував до 15.05.2023 року (термін 11 днів).
02.06.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 342 від 02.06.2023 року вибув до ЛСБ Комар та перебував до 12.06.2023 року (термін 11 днів).
30.06.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 428 від 30.06.2023 року вибув до ПХГ Курахове та перебував до 09.07.2023 року (термін 10 днів).
27.07.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 511 від 27.07.2023 року вибув до ЛСБ Селидове та перебував до 05.08.2023 року (термін 10 днів).
05.08.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 529 від 05.08.2023 року вибув до ЛСБ Курахове та перебував до 14.08.2023 року (термін 10 днів).
23.08.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 587 від 23.08.2023 року вибув до ЛСБ Селидове та перебував до 10.09.2023 року (термін 19 днів).
10.09.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 647 від 10.09.2023 року вибув до ПХГ Курахове та перебував до 19.09.2023 року (термін 19 днів).
25.11.2023 року згідно посвідчення про відрядження № 809 від 25.11.2023 року вибув до ПХГ Курахове та перебував до 09.12.2023 року ( термін 15 днів).
26.12.2023 року згідно дорожнього листа № 58 вибув до зони ООС за вимогою та перебував до 03.01.2024 року (термін 9 днів).
05.01.2024 року згідно дорожнього листа № 87 вибув до зони ООС за вимогою та перебував до 12.01.2024 року (термін 8 днів).
15.01.2024 року згідно дорожнього листа № 102 вибув до зони ООС за вимогою та перебував до 20.01.2024 року (термін 6 днів).
Відповідно до довідки про призначення та виплату грошового забезпечення та додаткових виплат за 2023-2024 роки, у спірні періоди позивачу виплачувалася додаткова грошова винагорода у розмірі 30000 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (Закон № 2011-ХІІ).
Частинами 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє дотепер.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанови від 21.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший). Згідно абзацу четвертого виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (Порядок № 260).
Наказом МО України № 44 від 25.01.2023 до наказу № 260 було внесено зміни (набрали чинності з 01.02.2023), внаслідок яких цей наказ було доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 Розділу XXXIV Наказу № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірі: 1) 100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; 2) 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Згідно з пунктом 4 Розділу XXXIV Наказу № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу XXXIV Наказу № 260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців. Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 8, 9 Розділу XXXIV Наказу № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: - командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; - керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Колегія суддів зазначає, що аргументація сторін зводяться до наступного: позивач стверджує, що під час спірного періоду він здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення воєнних (бойових) дій в складі медичного персоналу медичної частини на посаді водія-санітара, тому відповідно до постанови № 168, наказу № 260 відповідає всім умовам для виплати йому збільшеної до 10000 грн. додаткової винагороди; відповідач стверджує, що посада водія-санітара не відноситься до переліку посад медичного персоналу, що затверджений наказом Міністра оборони України № 317 від 07.09.2020, а відповідає військово-обліковій спеціальності 790 (спеціальності з експлуатації автомобільної техніки), тому підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. позивачу немає.
Щодо аргументів апелянта про те, що він здійснював заходи з національної безпеки і оборони у складі медичного персоналу медичної частини, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 2 Розділу XXXIV Наказу № 260 передбачено, що медичному персоналу медичних частин та підрозділів, які перебувають у районах ведення воєнних (бойових) дій та які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, додаткова грошова винагорода виплачується у розмірі 100000 грн.
У зв'язку із введенням у дію наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз'яснення від 11.04.2023 № 423/1932 щодо окремих питань виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого.2022 р. №168. У пункті 10 цього роз'яснення визначено, що відповідно до абзацу одинадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, мають відповідну медичну підготовку, з числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів та які обіймають посади рядового, сержантського і старшинського складу - за військово-обліковими спеціальностями 878, 879 (у тому числі за подвійним найменуванням посади, одна з яких «санітар»).
Отже, до категорії осіб з числа медичного персоналу відносяться: обіймають посади рядового, сержантського і старшинського складу - за військово-обліковими спеціальностями 878 (Молодшого медичного персоналу), 879 (Молодших спеціалістів з медичною освітою) (у тому числі за подвійним найменуванням посади, одна з яких «санітар»); особи, які мають відповідну медичну підготовку; виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірний період проходив військову службу у 8 окремій автомобільній санітарній роті військової частини НОМЕР_1 військово-медичного клінічного центру Західного регіону Медичних Сил України на посаді водія-санітара 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу, ВОС 790037/658А, де код посади позивача - 037/658А (водій/санітар), а ВОС - "790".
Відповідно до Переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 вересня 2020 року № 317, військово-облікова спеціальність за номером "790" (Перевезення автомобільним транспортом) знаходиться у пункті 8.12. Спеціальності з експлуатації автомобільної техніки Розділу 8 Спеціальності з експлуатації, ремонту і зберігання озброєння, боєприпасів, техніки. Спеціальності логістичного забезпечення.
Пунктом 9.4 Переліку № 317 визначено, що до медичних відносяться спеціальності за номером 878 Молодшого медичного персоналу, 879 Молодших спеціалістів з медичною освітою, 880 Медичного обладнання та 881 Фізичної та реабілітаційної медицини.
Згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 вересня 2020 року № 317, військово-облікова спеціальність за номером "790" (Перевезення автомобільним транспортом) знаходиться у пункті 8.12. Спеціальності з експлуатації автомобільної техніки Розділу 8 Спеціальності з експлуатації, ремонту і зберігання озброєння, боєприпасів, техніки. Спеціальності логістичного забезпечення.
Відповідно до пункту 9.4 Переліку № 317 до медичних відносяться спеціальності за номером 878 Молодшого медичного персоналу, 879 Молодших спеціалістів з медичною освітою, 880 Медичного обладнання та 881 Фізичної та реабілітаційної медицини.
Таким чином, колегія суддів наголошує, що апелянт у розмінні наказу № 260 не належить до числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів, а його ВОС не відноситься до медичних спеціальностей, передбачених у Переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України № 317.
Підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яке здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.02.2023 року по 19.02.2023 року (10 днів), з 05.05.2023 року по 15.05.2023 року (термін 11 днів), з 02.06.2023 року по 12.06.2023 року (термін 11 днів), з 30.06.2023 року по 09.07.2023 року (термін 10 днів), з 27.07.2023 року по 05.08.2023 року (термін 10 днів), з 05.08.2023 року по 14.08.2023 року (термін 10 днів), з 23.08.2023 року по 10.09.2023 року (термін 19 днів), з 10.09.2023 року по 19.09.2023 року (термін 19 днів), з 25.11.2023 року по 09.12.2023 року ( термін 15 днів), з 26.12.2023 року по 03.01.2024 року (термін 9 днів), з 05.01.2024 року по 12.01.2024 року (термін 8 днів), з 15.01.2024 року по 20.01.2024 року (термін 6 днів), позивач перебував у відрядженні в м. Селидове і м. Курахове, що підтверджується відповідними наказами командира 8 окремої автомобільної санітарної роти та посвідченнями про відрядження.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що надані позивачем посвідчення про відрядження не належить до документів, які передбачених наказом № 260, та які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах для цілей виплати йому додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови КМУ № 168. Цими документами є лише: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження), 2) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, посвідчення про відрядження, на які посилається позивач, не містять інформації про те, що він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії чи виконував бойові (спеціальні) завдання, а також про те, чи була організована та забезпечена робота медичного пункту в такому районі і яка безпосередня участь позивача у забезпеченні такої роботи в спірні періоди.
Зважаючи, що в Порядку № 260 наведено перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (бойові дії або заходи), до яких такий вид документа як посвідчення на відрядження не віднесений, суд дійшов висновку, що ці посвідчення не є допустимим доказом участі позивача у спірні періоди у бойових діях або виконання відповідних завдань, що дають підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн.
Будь яких інших доказів про наявність у позивача підстав для отримання додаткової винагороди у розмір 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за спірні періоди, сторони не надали.
У свою чергу, в абзаці 3 пункту 1 Розділу XXXIV визначено, що військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління) додаткова винагорода виплачується у розмірі 30000 грн. Оскільки військовослужбовці 8 окремої автомобільної санітарної роти були залучені до складу угруповання сил і засобів Медичних сил Збройних Сил України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання бойових (спеціальних) завдань, то відповідач за спірні періоди нараховував та виплачував ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується довідкою про призначення та виплату грошового забезпечення та додаткових виплат за 2023-2024 роки.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за спірні періоди.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 380/8975/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар