21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1958/25 пров. № А/857/27572/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року (головуючий суддя Карп'як О.О., м.Львів) у справі №380/1958/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення, -
31.01.2025 позивачка ( ОСОБА_1 ) звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФ України у Харківській області від 09.08.2024 № 133850017520; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-p/2020, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 у КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради.
Позов обґрунтовує тим, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а саме 50 років, який є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах та за наявності необхідного стажу роботи стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до Списку № 2, набула право на призначення пільгової пенсії з урахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, та з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 133850017520 від 09.08.2024, прийнятого за наслідок розгляду заяви про призначення пенсії згідно принципу екстериторіальності призначення та перерахунку пенсій, відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю стажу по Списку № 2 та віку, передбаченого пп.2 п.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскаржуване рішення позивачка вважає протиправним з огляду на те, що у період з 05.08.2011 по 24.07.2024 виконувала роботи, що дають право на призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а також згідно копії паспорта громадянина України досягла необхідного віку для призначення пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.08.2024 № 133850017520 про відмову у призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зарахувавши ОСОБА_1 періоди її роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області) подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що згідно приписів пункту 2 частини другої ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,
передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на
зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п?ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи жінкам. Окрім цього зазначає, що відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Наголошує, що довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. До пільгового стажу позивачки за Списком № 2 не зараховано: період роботи з 05.08.2011р. по 24.07.2024р., згідно довідки № 1588 від 24.07.2024 року, оскільки посада, зазначена в довідці (сестра медична старша дитячого інфекційного відділення), вказана не вірно. В розділі XXIV постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року посада зазначена - «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині». Апелянт вказує, що страховий стаж становить 31 рік 5 місяців 7 днів, а пільговий стаж роботи за Списком № 2- відсутній. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивачки та документи в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , було прийнято рішення № 133850017520 від 09.08.2024 про відмову у призначенні пенсії. У цьому рішенні відповідач зазначив такі обставини: вік заявниці 50 років 0 місяців 17 днів; страховий стаж заявниці 31 рік 5 місяців 7 днів.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області) відмовив у призначенні пенсії, зазначивши такі мотиви: «Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано: період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 згідно довідки № 1588 від 24.07.2024, оскільки посада зазначена у довідці (сестра медична старша дитячого інфекційного відділення) вказана невірно. У розділі ХХХІV постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 посада зазначена- «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині». Вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю стажу по Списку № 2 та віку, передбаченого пп.2 п.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним та такими, що порушує її право на пенсійне забезпечення, звернулася до суду першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт другий частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Згідно з порядком Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (Порядок № 22-1), а саме відповідно до пункту 1.7 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, в редакції до 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (Закон № 213-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відтак, після внесення 01.04.2015 змін до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» її норми узгоджувалися з положеннями пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини вищезазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною другою статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Водночас, Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та необхідного загального страхового стажу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що перший із цих законів визначав вік у 50 років та мінімальний загальний страховий стаж у 20 років, тоді як другий визначав вік у 55 років та мінімальний загальний страховий стаж у 25 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, колегія суддів наголошує, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, апеляційний суд визнає, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону № 1058.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 21 квітня 2021 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20, зміненому у мотивувальній частині постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року.
Аналіз пункту «б» статті 13 Закону № 1788 (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020) вказує, що для зарахування певної роботи з шкідливими та важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в коментованій статті, а саме: досягнення віку 50 років для жінок; зайнятість на роботах з шкідливими та важкими умовами праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються); виконувана робота відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України; підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (31.07.2024) досягла необхідного віку, а саме 50 років.
Апелянт не заперечує досягнення позивачем 50 років, проте при прийнятті рішення керувався Законом № 1058-IV, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки ОСОБА_1 , не досягла визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV віку (55 років), відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 360/3611/20, для визначення критерію віку для призначення пенсії необхідно застосовувати саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Апеляційної суд вважає некоректними доводи пенсійного органу про те, що стаття 13 Закону № 1788 є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки з урахуванням наведеного вище рішення Конституційного Суду України, чинною є редакція пункту б) частини першої статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Однією з підстав для відмови у призначенні пенсії, апелянт зазначив, про відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії, а саме - 10 років.
«Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано: період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 згідно довідки № 1588 від 24.07.2024, оскільки посада зазначена у довідці (сестра медична старша дитячого інфекційного відділення ) вказана невірно. У розділі ХХХІ V постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 посада зазначена- «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині».
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктами 4, 4.1 Порядку № 383 визначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Згідно пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637).
Пунктами 1, 2, 3 Порядку № 383 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Колегія суддів зазначає, що згідно записів у трудовій книжці № НОМЕР_1 у період з 05.08.2011 ОСОБА_1 , переведена на посаду старшої медичної сестри інфекційного відділення у Дрогобицькій міській дитячій лікарні.
01.09.2018 згідно запису № 6 у трудовій книжці відповідно до Національного класифікатора професій України ДК:003:2010 посада старшої медичної сестри змінена на посаду сестри медичної старшої інфекційного відділення.
31.10.2023 звільнена із займаної посади у зв'язку із переведення до КНП «Дрогобицька міська лікарня» № 1 ДМР згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
01.11.2023 прийнята на 1,0 ст. посади сестри медичної старшої дитячого інфекційного відділення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Згідно статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", чинною до 03.08.2016, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пункт 24а розділу XXIV якого включав працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого також включено працівників, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.
Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, яка є додатком № 1 до Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 № 742, передбачено, зокрема, спеціальність - «Сестринська справа».
Пунктом 4.10. Положення № 742 визначено, що молодші спеціалісти з медичною освітою, що працюють на посадах сестер медичних усіх найменувань (крім сестер медичних операційних та сестер медичних - анестезистів), проходять атестацію за спеціальністю "сестринська справа".
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я Дрогобицької міської дитячої лікарні від 01.03.2021 № 61 «Про атестацію робочих місць в умовах праці по дитячій міській лікарні» та Переліком робочих місць, професій і посад за Списком № 2 підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Вказане також підтверджується Висновком експертизи правильності застосування Списків № 1, 2 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці № 3122.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 11.07.2017 № 84 « Про підтвердження права на пільгову пенсію працівників КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 11.07.2017 № 84 « Про підтвердження права на пільгову пенсію працівників КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 30.06.2022 № 90 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 29.12.2023 № 429 та протоколу№ 3 засідання атестаційної комісії від 27.12.2023 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно за Списком № 2 розділу ХХХІ V постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.07.2024 № 1588, виданої комунальним некомерційним підприємством «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради, зазначено, що позивач працювала повний робочий день в КНП « Дрогобицька міська лікарня № 1» ДМР у виробництві охорона здоров'я - сестра медична старша дитячого інфекційного відділення і за період з 05.08.2011 по 24.07.2024 і виконую обов'язки як працівник закладів охорони здоров'я, які безпосередньо працюють із шкідливими речовинами в інфекційному відділенні за професією, посадою: сестра медична старша дитячого інфекційного відділення, що передбачена Списком № 2 розділ ХХХІ V підрозділ 24 а код КП 5132 14467, підстава КМУ від 24.06.2016 № 461 та за період з 05.08.2011 по 24.07.2024. Страховий стаж 12 років, 11 місяців, 20 днів.
Державним класифікатором професій України ДК 003-2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу не було визначено конкретних назв професій та посад молодшого та середнього медичного персоналу, а зазначено загальну посаду «сестра медична», код 3231.
Колегія суддів наголошує, що Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивачки містить належні записи, що засвідчують вищевказані періоди роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку із чим вказані періоди роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 необхідно зарахувати до пільгового стажу.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачка досягла 50 років 14.07.2024 та звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 31.07.2024.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зарахувавши ОСОБА_1 періоди її роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 380/1958/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар