21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/841/25 пров. № А/857/27624/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/841/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» до Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправною та скасування вимоги, (головуючий - суддя Гавдик З.В. у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, повний текст складено 05 червня 2025 року)
В січні 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» (далі - товариство, позивач) звернулося до суду із позовом до Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», в якому просило: визнати протиправною і скасувати вимогу №24/Б-0421 від 30.12.2024 Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна вимога містить попередження - у випадку нездійснення демонтажу відкритого літнього майданчика у добровільному порядку, його буде демонтовано примусово КП «Адміністративно-технічним управлінням» у будь-який робочий день після 15.01.2025 з покладенням на товариство витрат, пов'язаних з його демонтажем та зберіганням.
Законність розміщення відкритого літнього майданчика підтверджує: 1) Дозвіл № 6 на розміщення відкритого літнього майданчика від 15.03.2011, виданий Управлінням архітектури ЛМР; 2) Паспорт №148 (Д№6) відкритого літнього майданчика від 11.10.2012, виданим Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради; 3) Паспорт №65-2015 відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства від 30.03.2015 р., виданий Управлінням архітектури ЛМР; 4) Паспорт №10-2020 від 30.01.2020 р відкритого літнього майданчика, виданий Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР.
17.12.2020 позивач звертався до Львівської міської ради щодо надання результатів розгляду звернення про продовження дії паспорта відкритого літнього майданчика та надання належним чином оформленої копії прийнятого рішення.
Крім цього, в Паспорті №10-2020 від 30.01.2020 відкритого літнього майданчика, виданому Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР встановлено термін дії з 09.04.2020 до 08.04.2024, тобто термін дії такого спливав під час введення в Україні воєнного стану і має автоматичне продовження, відповідно до приписів пп.5 п. 1 постанови КМУ від 18.03.2022 № 314, на період воєнного стану.
Отже, на дату складання спірної вимоги № 24/Б-0421 від 30.12.2024, діяв воєнний стан.
Постанова № 314 набрала чинності 19.03.2022, а обставини, з якими пов'язується втрата нею чинності (припинення чи скасування воєнного стану) ще не настали, відповідно станом на час прийняття спірної вимоги № 24/Б-0421 від 30.12.2024, ця постанова підлягала застосуванню у всіх врегульованих нею правовідносинах.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала №3250 від 26.05.2023р. «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади» прямо врегульовує питання дії документів, виданих до набрання нею чинності, а отже, має перехідні положення, які визначають порядок застосування нового регулювання до раніше виданих дозволів. Пунктом 7 ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023р. передбачено, що ухвала міської ради від 05.03.2009 № 2452 «Про затвердження порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» втратила чинність. Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023р. передбачено, що документи на розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади, видані до набрання чинності цією ухвалою, є чинними до закінчення строку дії, зазначеного у таких документах. Це не виключає застосування нової ухвали до таких майданчиків у частині, що не суперечить строку дії попередніх документів, а лише обмежує автоматичну втрату чинності виданих раніше паспортів. Таким чином, ухвала передбачає обмежену ретроспективну дію у частині, що дозволяє завершити строк дії вже чинних документів, проте не гарантує автоматичну пролонгацію їх чинності після завершення строку дії. Термін дії зазначеного літнього майданчика 09.04.2020 08.04.2024рр. Отже, правове підґрунтя для подальшого функціонування літнього майданчика після завершення строку дії паспорта відсутнє. Зазначає, що в межах заявлених позовних вимог не оспорюється правомірність чи правовий статус розміщення та функціонування літнього майданчика за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 16- 18. Зазначене питання не було предметом позову, не входить до меж розгляду справи та не є юридичним фактом, який має бути встановлений у межах даного судового провадження. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що на дату прийняття спірної вимоги (30.12.2024) паспорт діяв. У відповідності до приписів пп.5 п. 1 постанови КМУ від 18.03.2022 № 314, строк дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану. Вимога №24/Б-0421 покладає на ТзОВ «БІНП ЛТД» конкретний обов'язок - здійснити демонтаж майданчика до визначеної дати. Оскаржувана вимога породжує правові наслідки для позивача, оскільки: вимагає демонтажу у визначені відповідачем строки та передбачає примусовий демонтаж за кошти позивача, а також є обов'язковою до виконання без прийняття іншого рішення відповідачем (ч.1 ст.92 ЗУ «Про адміністративну процедуру»). Оскільки дія паспорта автоматично продовжена (з 09.04.2024 р. та продовжувала діяти станом на 30.12.2024р.), відсутні підстави кваліфікувати майданчик як самовільно встановлений.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги, приходить до наступного.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради №3904 від 18.09.2014 «Про продовження ТОВ «БІНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на просп. Свободи, 16-18» продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» на 10 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0254 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0039) на просп. Свободи, 16-18 для обслуговування літнього майданчика за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.
18.09.2014 ухвалою Львівської міської ради №3905 «Про продовження ТОВ «БІНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на просп. Свободи 16-18» постановлено: пунктом 1 - продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» на 10 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0389 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0038) на просп. Свободи, 16-18 для обслуговування будівлі кафе-бару за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.
25.02.2015 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «БІНП ЛТД» (орендар) укладено Договір оренди землі №Г-1344, за умовами якого (п.1 Договору) орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Свободи, 16-18 для обслуговування літнього майданчика. Згідно п.2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136600:02:001:0039, загальною площею 0,0254 га, у тому числі під забудовою - 0,0034 га, інше - 0,0220.
25.02.2015 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «БІНП ЛТД» (орендар) укладено Договір оренди землі №Г-1345, за умовами якого (п.1 Договору) орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Свободи, 16-18 для обслуговування будівлі кафе-бару. Згідно п.2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136600:02:001:0038, загальною площею 0,0389 га, у тому інше - 0,0389 га.
30.01.2020 Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР надано позивачу лист «Про продовження терміну розміщення відкритого літнього майданчика на просп. Свободи, 16-18», в якому зазначено, що комісією прийняте рішення продовжити термін розміщення відкритого літнього майданчика ТзОВ «БІНП ЛТД» на просп. Свободи, 16-18 на п'ять сезонів з 2020 до 2024 року.
На підставі договору оренди землі від 25 лютого 2015р. №Г-1344 терміном до 18 вересня 2024р. на площу 0,0254га, договору оренди землі від 25 лютого 2015р. №Г-1345 терміном до 18 вересня 2024р. на площу 0,0389га, управлінням архітектури та урбаністики підготовлено Паспорт №10-2020 на розміщення відкритого літнього майданчика ТзОВ «БІНП ЛТД» на просп. Свободи, 16-18 загальною площею 738.00м2.
30.01.2020 Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування департаменту містобудування Львівської міської ради видано ТОВ «БІНП ЛТД» паспорт відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства №10-2020 за адресою: на пр. Свободи, 16-18, терміном дії з 09.04.2020 до 08.04.2024.
30.12.2024 Департаментом природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, прийнято вимогу №24/Б-0421 від 30.12.2024 щодо позивача, в якій зазначено про порушення п. 2.1 Ухвали Львівської міської ради № 3250 від 26.05.2023 «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади», а саме: самовільне встановлення відкритого літнього майданчика за адресою: м. Львів Свободи просл.,16-18. Розмір відкритого літнього майданчика: 738,00 кв.м. площа. Запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлений відкритий літній майданчик в термін до 15.01.2025 р.. В разі невиконання даної вимоги згідно ст.152 Кодексу України «Про адміністративне правопорушення» буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а також демонтаж відкритого літнього майданчика буде здійснено КП «Адміністративно-технічне управління» примусово у будь який робочий день після 15.01.2025 р.
Не погоджуючись з даною вимого, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР ) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого; комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами,
Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально - економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 10 Закону № 2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів
Ухвалою Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади», затверджено Порядок розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади (додаток 1).
Додатком до ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023р. «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади» (далі - ухвала №3250 від 26.05.2023р.) визначено, що відкритий літній майданчик - місце для надання послуг громадського харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відкритому повітрі, що діє щорічно з 01 квітня по 31 жовтня включно відповідного року і не має закритого приміщення для перебування людей та може складатися з мобільних збірно розбірних елементів обладнання.
Паспорт відкритого літнього майданчика - це документ, виданий та погоджений відповідними структурними підрозділами міської ради, який містить архітектурно художні вимоги та схему прив'язки відкритого літнього майданчика (відповідно до додатку до ухвали №3250 від 26.05.2023р.)
Власник (користувач) відкритого літнього майданчика зобов'язаний демонтувати відкритий літній майданчик (самовільно встановлений: паспорт якого не був продовжений або був скасований) протягом 15 днів з дати скерування власнику (користувачу) відкритого літнього майданчика вимоги департаменту містобудування про демонтаж відкритого літнього майданчика) (п. 9.2 додатку до ухвали №3250 від 26.05.2023р.).
Примусовий демонтаж - це демонтаж самовільно встановленого відкритого літнього майданчика, не демонтованого власником/користувачем у добровільному порядку у терміни, визначені у вимозі департаменту містобудування (згідно додатку до ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023р.).
Розділом 8 ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023р. визначено підстави та порядок здійснення демонтажу відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства. Зокрема, самовільно встановлені відкриті літні майданчики біля об'єктів ресторанного господарства підлягають демонтажу. Про виявлення самовільно встановлених відкритих літніх майданчиків комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» інформує департамент містобудування, а департамент містобудування скеровує суб'єкту господарювання, біля стаціонарного закладу ресторанного господарства якого встановлений відкритий літній майданчик, вимогу про усунення порушення цього Порядку. Вимога вважається врученою у разі, якщо вона надсилається рекомендованим листом суб'єкту господарювання на юридичну адресу (за місцем його реєстрації). Суб'єкт господарювання зобов'язаний самостійно за власний рахунок усунути порушення у термін, зазначений у вимозі департаменту містобудування. Про невиконання суб'єктом господарювання вимоги департаменту містобудування у добровільному порядку у встановлені у вимозі терміни комунальне підприємство «Адміністративно технічне управління» інформує департамент містобудування. Департамент містобудування видає наказ про примусовий демонтаж самовільно встановлених відкритих літніх майданчиків та скеровує його до комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до виконання.
Щодо покликання відповідача на те, що Паспорт №10-2020 припинив дію 08.04.2024 і не може вважатися чинним, а Постанова КМУ №314 не передбачає автоматичного продовження, або ця норма не підлягає застосуванню, то колегія суддів зазначає таке.
Паспорт №10-2020 був виданий 30.01.2020 р. та в ньому вказаний строк його дії до 08.04.2024 р.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102ІХ, який продовжений та діє і на час розгляду та вирішення даної справи.
Згідно п.п. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 № 314 (далі - Постанова КМУ №314), на період воєнного стану зупиняється перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг, визначених законодавством. З дня припинення чи скасування воєнного стану перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.
Згідно п.п. 5 п. 1 Постанови КМУ №314, строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Постановою КМУ №314 від 18.03.2022 встановлено, що строк дії документів дозвільного характеру автоматично продовжується на період воєнного стану та три місяці після його припинення, отже на 30.12.2024 (дата спірної вимоги) паспорт залишався чинним.
Таким чином, посилання відповідача на закінчення терміну дії паспорта відкритого літнього майданчика є безпідставними, враховуючи, що у період чинності введено воєнний стан та ту обставину, що у відповідності до приписів пп.5 п. 1 постанови КМУ від 18.03.2022 № 314, строк дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-ІV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Відповідно до абзацу 4, 5 п.1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Оскільки, відповідно як відповідно до пп.1.2, 1.3 Додатку №1 «Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 р., так і відповідно до пп.2.1 Додатку №1, затвердженого ухвалою ЛМР №3250 від 26.05.2023 р., а саме, в «Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади», встановлення відкритого літнього майданчику потребує наявності дозвільних документів, оскільки їх самовільне встановлення забороняється, отже, паспорт відкритого літнього майданчика є документом дозвільного характеру.
Зміни до Постанови №314 (виключення норми про пролонгацію згідно Постановою КМУ № 288 від 14.03.2025 р.) жодним чином не впливають на спірні правовідносини, оскільки вимога була винесена до внесення змін; оцінка правомірності дій суб'єкта владних повноважень здійснюється з урахуванням законодавства, чинного на момент прийняття акта.
Слід зауважити, що закон чи інший нормативно-правовий акт не має зворотної дії, крім випадків пом'якшення чи скасування відповідальності (ст. 58 Конституції України).
Щодо тверджень відповідача про «самочинність» встановлення майданчика, то судом першої інстанції правильно вказано, що вищевказані дозвільні документи, на момент їх видання, відповідають ухвалі Львівської міської ради за №2452 від 05.03.2009 «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності», яка встановлювала наступне:
п.3.1. Дозвіл надається терміном на 5 років з право розміщення літніх майданчиків виключно у межах сезонного періоду, з 1 квітня до 1 листопада поточного року.
п.3.3. За умови наявності у заявника договору оренди земельної ділянки право на розміщення літнього майданчика сезонним періодом не обмежується, термін дії дозволу на розміщення літнього майданчика встановлюється на період дії договору оренди земельної ділянки.
Крім цього, відповідач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував, зміст та суть порушення позивачем п. 2.1 Ухвали Львівської міської ради № 3250 від 26.05.2023 «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об'єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади», а саме: самовільне встановлення відкритого літнього майданчика за адресою: м. Львів Свободи просл.,16-18, коли таке по суті відбулось за згоди та дозволу Львівської міської ради.
Щодо покликання відповідача на те, що судом не досліджено правову приводу вимоги як індивідуального адміністративного акта, то колегія суддів зазначає таке.
Вимога №24/Б-0421 покладає на ТзОВ «БІНП ЛТД» конкретний обов'язок - здійснити демонтаж майданчика до визначеної дати. У разі невиконання вимоги передбачено примусові заходи, що створюють юридичні наслідки для позивача.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», це є індивідуальний адміністративний акт.
Відповідно до ст. 4 КАС України, вимога є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке можна оскаржити, оскільки, відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт- акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Верховний Суд в постанові від 05.10.2020 р. у справі №755/12736/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути рішення суб'єкта владних повноважень, яке на підставі статті 4 КАС України приймається у формі нормативно правового акту або акту індивідуальної дії. При цьому, не є актом індивідуальної дії у розумінні цієї статті та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню документ, який не визначає обов'язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для особи, а також не є обов'язковим для виконання без прийняття іншого рішення суб'єкта владних повноважень.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що оскаржувана вимога породжує правові наслідки для позивача, оскільки: вимагає демонтажу у визначені відповідачем строки та передбачає примусовий демонтаж за кошти позивача, а також є обов'язковою до виконання без прийняття іншого рішення відповідачем (ч.1 ст.92 Закону України «Про адміністративну процедуру»). Відтак, вимога відповідача є адміністративним актом і підлягає судовому контролю, тобто може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/841/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар