21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 607/12010/25 пров. № А/857/39535/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Гуляк В.В.
за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року у справі № 607/12010/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про скасування постанови,
місце ухвалення судового рішення м. Тернопіль
Розгляд справи здійснено за правиламипозовного провадження в окремих категоріях термінових справ
суддя у І інстанціїДуда О.О.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року у справі № 607/12010/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн скасовано та закрито провадження у справі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на користь ОСОБА_1 сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривень 48 копійок).
Повернуто ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 121,12 грн (сто двадцять одну гривню 12 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. Так, 02 червня 2025 року позивач керував електроскутером в с. Чернелів- Руський по вул. Центральна без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Поліцейським було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії ЕНА № 4877658 від 02.06.2025 року. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП. Зазначає, що на відео з відео-реєстратора поліцейського автомобіля починаючи з 0:00:55 сек зафіксовано, що позивач керує електроскутером без мотошолома
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та представник позивача повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем п.2.3 "г" ПДР України та факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст.251КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4877658 від 02.06.205 року, 02.06.2025 позивач керував електроскутером в с. Чернелів-Руський по вул. Центральна без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 гривень.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 222 КУпАП установлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху (частини 5 статті 121 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частинами першою, другою і третьою частини 5 статті 121 КУпАП , розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу III Інструкції № 1395 постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами частини 5 статті 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України та іншими нормативними актами.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Так, згідно п.п. «г» п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, ч.ч.1,2 ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до п.1.10 ПДР України транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пункт 10.1 Правил дорожнього руху, окрім іншого, містить поняття механічного транспортного засобу. Згідно даного визначення - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Будь-який транспортний засіб, який приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Поряд з цим, у Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер».
Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Крім того, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» містить визначення електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Їх поділили на дві категорії:
- легкий персональний транспорт - колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість - до 25 км/годину;
- низькошвидкісний - приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса - не більше 600 кілограмів.
У постанові Верховного Суду по справі №127/5920/22 від 15.03.2023, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отож зважаючи на те, що електроскутер «ТОМСАТ», яким керував позивач обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, то він є транспортним засобом.
Таким чином, електроскутер марки «ТОМСАТ», який обладнаний електродвигуном потужністю 800 Вт, хоча і не може бути класифікований як механічний транспортний засіб у розумінні ПДР, однак є транспортним засобом категорії А1, а відтак особа, яка керує ним, вважається водієм та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
Посилання позивача на те, що електроскутер не є механічним транспортним засобом, не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності.
Дослідивши долучений до матеріалів справи відеозапис з службового автомобіля поліцейського та нагрудної камери, колегією суддів установлено, що за результатом його перегляду судом установлено, що 02.06.2025 позивач керував електроскутером в с. Чернелів-Руський по вул. Центральна без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Твердження позивача про порушенні працівниками поліції норм законодавства та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення і притягнення позивача до адміністративної відповідальності, спростовуються наданим відповідачем відеозаписом, а тому не знаходять свого підтвердження
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку, що постанова серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн є законною.
Що ж стосується повернення позивачу із державного бюджету зайво сплаченої суми судового збору, то відповідач не привів жодних доводів стосовно протиправності ухваленого судового рішення.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в оскаржуваній частині, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати у частині закриття адміністративного провадження, скасування оскаржуваної постанови та стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетного фінансування відповідача з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні вказаного позову.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року у справі № 607/12010/25 скасувати у частині закриття адміністративного провадження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривень 48 копійок).
Ухвалити у цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року та закриття провадження - відмовити повністю.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді В. В. Гуляк
Р. В. Кухтей