21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13759/24 пров. № А/857/18867/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 140/13759/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
місце ухвалення судового рішення м. Луцьк
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїШепелюк В.Л.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У листопаді 2024 року до Волинського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач) у якій позивачка просила суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування періоду роботи у ДП «Волиньвугілля» (шахта «Бужанська») з січня 2020 року по серпень 2024 року до пільгового страхового стажу Списком № 2 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача зарахувати період роботи в ДП «Волиньвугілля» (шахта «Бужанська») з січня 2020 року по серпень 2024 року до пільгового страхового стажу за Списком № 2 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 22 березня 2024 року з урахуванням даного стажу;
зобов'язати відповідача зарахувати період роботи в ДП «Волиньвугілля» (шахта «Бужанська») з 31 жовтня 2011 року по 31 грудня 2019 року до пільгового страхового стажу за Списком № 2 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 140/13759/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27 вересня 2024 року № 907510148544 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового та пільгового стажу період роботи у ДП «Волиньвугілля» (шахта «Бужанська») з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2024 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати у сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд не врахував те, що за період з 01.04.2019 року по 30.09.2024 року, згідно із даними персоніфікованого обліку, відсутня інформація про сплату страхових внесків на користь позивачки. Зважаючи на це немає підстав для зарахування вказаного періоду роботи позивачки до страхового стажу.
Позивачка своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження вручених рекомендованих поштових відправлень.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не має нести негативні наслідки у вигляді позбавлення права на пенсійне забезпечення за несплату її роботодавцем страхових внесків.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за Списком № 2 з 12 жовтня 2011 року.
На підставі рішення № 907510148544 відповідач з 01 квітня 2024 року провів позивачці перерахунок пенсії. Розмір пенсії обчислений з урахуванням страхового стажу тривалістю 40 років 7 місяців 7 днів по 31 грудня 2019 року) (коефіцієнт стажу 0,40583). Перерахований розмір пенсії становить 3018,34 грн.
20 вересня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у якій просила зарахувати до страхового стажу період її роботи у ДП «Волиньвугілля» (шахта «Бужанська») з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2024 року.
Після реєстрації заяви заява позивачки відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд ГУ ПФУ у Вінницькій області.
ГУ ПФУ у Вінницькій області 27 вересня 2024 року прийняло рішення № 9075101485544, яким відмовлено у перерахунку пенсії позивачки відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки не минуло два роки після попереднього перерахунку. Крім того зазначено, що страховий стаж заявниці враховано по 31 грудня 2019 року та становить 40 років 7 місяців 19 днів.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, позивачка звернулася до суду з позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів встановила таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За правилами частин другої, третьої, четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV визначено підстави та умови перерахунку пенсії.
Так у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (абзац перший).
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац другий).
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац третій).
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац четвертий).
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац п'ятий).
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац шостий).
Сторони не заперечують, що позивачка після призначення пенсії продовжила працювати.
Відповідач провів автоматичний перерахунок пенсії з 01 квітня 2024 року, однак не зарахував до страхового стажу позивачки, стаж її роботи з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2024 року.
Тому позивачка у вересні 2024 року звернулася із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із не зарахуванням додатково набутого після призначення пенсії страхового стажу за період з січня 2020 року по серпень 2024 року.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами другою, третьою статті 24 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Апеляційний суд, на підставі записів у трудовій книжці позивачки встановив, що з 01 лютого 1993 року по теперішній час позивачка працює на посаді стовбурова поверхнева у ДП «Волиньвугілля» (шахта Бужанська).
Відповідач не зарахував позивачці стаж її роботи з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2024 року до страхового стажу у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків за вказаний період.
Апеляційний суд на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5), які є у справі встановив, що у відомостях відсутня інформація про сплату страхових внесків, однак є інформація про нараховану заробітну плату.
Крім того, виплата заробітної плати позивачці за спірний період підтверджується довідкою ДП «Волиньвугілля» від 24 вересня 2024 року № 912/9.1/01-19.
Зважаючи на встановлені вище обставини, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивачка не має нести негативні наслідки за несплату ДП «Волиньвугілля» страхових внесків за позивачку, з огляду на те, що позивачка працювала у спірний період у ДП «Волиньвугілля» (шахта Бужанська).
Тому, апеляційний суд вважає, що відповідач зобов'язаний врахувати стаж роботи позивачки у ДП «Волиньвугілля» (шахта Бужанська) з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2024 року до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії.
Оскільки, позивачка звернулася із заявою про перерахунок пенсії 20 вересня 2024 року, то такий перерахунок, відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV, необхідно здійснити з 01 жовтня 2024 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції, в цій частині, правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, в частині задоволення позову, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 140/13759/24, в частині задоволення позову, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос