Справа № 638/8845/25
Провадження № 2-а/638/352/25
22 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Закоморної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 30 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у виді штрафу в сумі 17 000 грн, та закрити провадження по справі; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір.
В обґрунтування позову зазначив, що 30.04.2025 він був зупинений на вулиці нарядом патрульної поліції, оскільки виявилось, що позивач знаходиться в розшуку за те, що позивач не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього позивач нарядом поліції був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 він отримав постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 30.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На думку позивача, Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 30.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, необгрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП безпідставно, оскільки має бути наявний факт скоєння правопорушення та вина особи. Позивач жодного протиправного, винної дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, не здійснював. Позивач своєчасно оновив військово- облікові дані через систему «Резерв+» та має відстрочку від мобілізації. Крім того, він не отримував повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначає, що у постанові № 14 відсутнє зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 травня 2025 року провадження по справі відкрито.
21 травня 2025 року до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що позивачем не додано жодних доказів того, що він оновив дані протягом всього періоду з 18.05.2024 року по 16 липня 2024 року (включно) у спосіб передбачений законодавством. Також зазначила, що позивач не звертався для уточнення своїх облікових даних в обсягах, що визначені вказаними вимогами законодавства, до центру надання адміністративних послуг або електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вищевказані вимоги діючого законодавства, про що був складений протокол та винесена постанова про адміністративне правопорушення. Просила відмовити в задоволені позовних вимог.
23 травня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що відповідач не надає належні та допустимі докази того, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд 30.04.2025 адміністративної справи стосовно нього. Таким чином, відповідач не спростував твердження позивача щодо порушення процедуру розгляду адміністративної справи щодо позивача та прав позивача, гарантованих ч.1 ст.268 КУпАП. Також зазначає, що з наданих відповідачем копій документів до відзиву на позов стосовно позивача не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
В судовому засіданні позивач та відповідач вимоги позовної заяви підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці «06» березня 2025 року об 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 22.02.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 02.03.2025 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Не погодившись з вказаною постановою відповідача від 30 квітня 2025 року № 14 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Так, відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 30 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці «06» березня 2025 року об 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 22.02.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 02.03.2025 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Як вбачається зі змісту повістки від 22 лютого 2025 року № 2596943, ОСОБА_1 викликали на 09 год 00 хв. 06.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в подальшому - Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено ні у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9, 16, 72-77, 79, 90, 132, 134, 139, 242, 244-246, 255, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2025 року № 14 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплатою судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя Л.М. Рибальченко