справа № 619/6014/25
провадження № 1-кс/619/945/25
іменем України
14 жовтня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах Державного підприємства «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ», на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Дергачівського районного суду Харківської області через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій скаржник просить зобов'язати уповноважених осіб Дергачівської окружної прокуратури Харківської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 02 жовтня 2025 року, та розпочати досудове розслідування.
Скарга обґрунтовується тим, що він, як представник ДП «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ», 02 жовтня 2025 року на електронну пошту Дергачівської окружної прокуратури Харківської області звернувся з відповідною письмовою заявою щодо реєстрації кримінального правопорушення. У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначає, що в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває справа № 619/1024/23, провадження № 1-кп/619/334/24, з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12021221230000079 від 11.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 296 КК України. В судове засідання 28 листопада 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні адвокат обвинуваченого повідомив про чергову хворобу обвинуваченого, через яку останній 28.11.2025 не зміг прибути у судове засідання. Вказана неявка в судове засідання відбувається не вперше, черговість хвороб виключно під час судового засідання обвинуваченого свідчить про внесення завідомо недостовірних даних лікарем до медичної документації, які не відповідають дійсному стану здоров'я обвинуваченого.
Просив уповноважених осіб Дергачівської окружної прокуратури Харківської області внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за даним фактом, провести невідкладні слідчі дії із вилучення оригіналів медичної документації, встановити місцеперебування обвинуваченого протягом останніх 7 днів та включно із 02.10.2025, провести судову медичну експертизу щодо відповідності діагнозу та медичних даних дійсному стану здоров'я обвинуваченого, вилучити засоби спілкування обвинуваченого та отримати доступ до даних з обмеженим доступом оператора мобільного зв'язку, щодо його контактів за весь попередній час із дати вилучення.
Після отримання уповноваженим органом заяви про вчинення кримінального правопорушення, відповідні відомості не були внесені невідкладно до ЄРДР, що є порушенням ч. 1 ст. 214 КПК України.
З урахуванням зазначеного, представник скаржника просив визнати бездіяльність уповноважених Дергачівської окружної прокуратури за фактом невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань протиправними; зобов'язати уповноважену особу Дергачівської окружної прокуратури невідкладно, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені у вказаній заяві та розпочати досудове розслідування, надати витяг з ЄРДР.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_3 не з'явився, просив скаргу розглядати без його присутності.
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури в Харківській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явися, просив скаргу розглядати без його присутності. На адресу суду надав пояснення в яких зазначив, що в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт за №1 2021221230000079 від 11.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 296 КК України. У судове засідання, призначене 28.11.2024 обвинувачений не прибув, захисник обвинуваченого повідомив, що ОСОБА_4 перебуває на лікарняному та просить суд відкласти судове засідання на іншу дату. У подальшому до матеріалів справи долучено медичний висновок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_4 від 27.11.2024.
У судові засідання 04.08.2025, 02.10.2025 ОСОБА_4 також не з'явився, захисник обвинуваченого повідомив, що ОСОБА_4 перебуває на лікарняному та просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, медичні документи надасть суду під час наступного судового засідання, після завершення лікування. В своїх поясненнях прокурор зазначає, що на даний час, в матеріалах справи відсутні висновки про тимчасову непрацездатність обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі Реєстр) вноситься, окрім іншого, короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником. Крім цього, згідно з п. 4 ч. 1 Розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником. За таких обставин реєстрації в Реєстрі підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставою вважати заяву чи повідомлення злочином є наявність в такій заяві або повідомленні об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретного кримінально карного діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Реєстру. Зазначив, що за таких обставин підстав для реєстрації заяви ОСОБА_3 в Реєстрі на даний час не встановлено.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора, оскільки своїм правом присутності, останній не скористався.
Слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, прокурора, з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, в силу вимог частин 1 та 2 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до ЄРДР.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Зі змісту заяви про злочин ОСОБА_3 від 02.10.2025 вбачається, що в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває справа № 619/1024/23, провадження № 1-кп/619/334/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 296 КК України, де ДП «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ» є потерпілою особою, а ОСОБА_3 - її представником. В судове засідання 28 листопада 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні адвокат обвинуваченого повідомив про чергову хворобу обвинуваченого, через яку останній 28.11.2024 не зміг прибути у судове засідання. Вказана неявка в судове засідання відбувається не вперше, черговість хвороб виключно під час судового засідання обвинуваченого свідчить про внесення завідомо недостовірних даних лікарем до медичної документації, які не відповідають дійсному стану здоров'я обвинуваченого. Просить ці відомості внести до ЄРДР.
Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_3 звернувся до окружної прокуратури з заявою-повідомленням про злочин в межах кримінального провадження, де він є представником потерпілої особи, де крім іншого, просив:
- вилучити оригінали медичної документації;
- встановити місцеперебування обвинуваченого ОСОБА_4 протягом останніх 7 днів та включно із 02.10.2025;
- провести судову медичну експертизу щодо відповідності діагнозу та медичних даних дійсному стану здоров'я обвинуваченого;
- вилучити засоби спілкування обвинуваченого ОСОБА_4 та отримати доступ до даних з обмеженим доступом оператора мобільного зв'язку, щодо його контактів за весь попередній час із дати вилучення.
При цьому, ОСОБА_3 , будучи учасником кримінального провадження, відповідно до положень статті 56 КПК України має право на подання відповідних клопотань.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що заява клопотання-повідомлення про злочин ОСОБА_3 від 02.10.2025, не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, а є відповідним зверненням представника потерпілого у кримінальному провадженні, яке на даний час розглядається Дергачівським районним судом Харківської області.
Відповідно, вказана заява-клопотання повинна розглядатися за правилами визначеними статтею 350 КПК України, в межах кримінальної справи № 619/1024/23.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що 03.10.2025 за вихід. № 57-443-25 на адресу ОСОБА_3 заступником керівника Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_6 направлено відповідний лист, яким інформовано заявника, що його заяву розглянуто, на даний час відсутні висновки про тимчасову непрацездатність обвинуваченогоОСОБА_4 . Підстав для реєстрації заяв в Єдиному реєстрі досудових розслідувань на даний час не встановлено.
Вказане свідчить, що заява ОСОБА_3 була предметом перевірки на наявність в ній відомостей про злочини, тобто не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного аналізу.
Отже, слідчий суддя не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності уповноважених осіб Дергачівської окружної прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за поданою ОСОБА_3 заявою від 02.10.2025.
Слідчий суддя вважає доводи заявника необґрунтованими, а викладені в заяві обставини на даний час не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину, в розумінні положень ст. 11 КК України, а тому підстав для задоволення скарги не вбачається.
Окрім наведеного, вважаю необхідним зазначити, що завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З урахуванням викладеного, підстави для прийняття та внесення відомостей по даному повідомленню до ЄРДР та відповідно зобов'язання уповноважену особу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області вчинити такі дії, відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні, а отже, у задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Проте, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року (справа № 3-180/2018(1644/18)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги представника ДП «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ» ОСОБА_3 від 03.10.2025, на бездіяльність уповноваженої особи Дергачівської окружної прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1