справа № 619/6267/25
провадження № 1-кс/619/987/25
іменем України
21 жовтня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 13.10.2025.
В обґрунтування скарги зазначено, що 13 жовтня 2025 року ОСОБА_3 звернулась до ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Заява була вмотивована тим, що нею було повідомлено про викрадення з гаражу в селищі СолоницівкаХарківського району Харківської області автомобіля ВАЗ-2104, д.н.з. НОМЕР_1 . При попередньому з'ясуванні обставин черговий ВП в телефонному режимі зв'язався потелефону з можливим викрадачем ОСОБА_4 , і остання підтвердила, що вищевказаний автомобіль був забраний нею і знаходиться за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 підтвердила, що у зв'язку з втратою ключів від гаражу вона зі співучасниками спиляли замки на воротах гаражу для того щоб забрати автомобіль. Працівниками поліції був складений відповідний рапорт.
У ВП вона була допитана уповноваженими особами, подала письмову заяву про вчинення кримінальних правопорушень, була письмово попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, дала письмові пояснення, їй було видано пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, нею було зазначено про необхідність внесення відомостей до ЄРДР за її заявою.
Однак, незважаючи на ці обставини, відомості за її заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань
З урахуванням зазначеного, заявниця просила зобов'язати уповноважену особу відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області виконати вимоги ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР за її заявою відомості про кримінальне правопорушення.
У судове засідання заявниця ОСОБА_3 надала заяву про розгляд скарги без її присутності, скаргу підтримала.
Прокурор, представник ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги належним чином, шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну пошту установи.
Слідчий ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надав на адресу суду заяву про розгляд скарги без його участі, також надав копію витягу з ЄРДР № 12025221230000739 від 16.07.2025 про внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 у зв'язку з викраденням транспортного засобу «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1 та іншого майна, копію постанови про закриття кримінального провадження від 26 серпня 2025 року, яке було внесене до ЄРДР № 12025221230000739 від 16.07.2025, у зв'язку з відсутністю складу кримінального провадження.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.
Слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, в силу вимог частин 1 та 2 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до ЄРДР.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Зі змісту скарги ОСОБА_3 від 17.10.2025 вбачається, що 13 жовтня 2025 року ОСОБА_3 звернулась до ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення - викрадення автомобіля «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, який належав її покійному троюрідному брату ОСОБА_5 , однак копії заяви до матеріалів скарги не додано, також не додано і доказів, що вона є спадкоємицею зазначеного майна.
Із талона-повідомлення єдиного обліку № 18992 про прийняття і реєстрації заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що дійсно 13.10.2025 до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області з заявою звернулась ОСОБА_3 , яка прохає прийняти заходи до колишньої дружини померлого брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в період часу з 25.09.2025 по 12.10.2025 зі слів заявниці з гаражу за адресою: АДРЕСА_2 викрала автомобіль «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, який належав покійному брату заявниці ОСОБА_5 . Між заявницею ОСОБА_3 та колишньою дружиною покійного брата ОСОБА_4 , на даний час триває судовий розгляд з приводу вказаної спадщини.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 вже зверталась із скаргою аналогічного змісту до Дергачівського районного суду Харківської області, зазначаючи при цьому, що 16 червня 2025 року вона звернулась до ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 28 березня 2025 року вона прийняла спадщину після смерті її троюрідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В своїй заяві ОСОБА_3 повідомляла, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її співучасник здійснили проникнення до гаражного приміщення шляхом спилювання замків, розташованого по АДРЕСА_3 та викрали з вищевказаного гаражу автомобіль «ВАЗ- 2104», д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 червня 2025 року, скаргу ОСОБА_3 було задоволено та зобов'язано уповноважених осіб ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали внести до ЄРДР відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_3 від 16.06.2025 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, визначеною уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, направивши заявнику відповідний витяг з ЄРДР у строки, передбачені приписами ч. 1 ст. 214 КПК України.
На виконання ухвали суду від 27.06.2025, були внесені до ЄРДР № 12025221230000739 від 16.07.2025 відомості, а саме: «на адресу ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 27.06.2025 по факту звернення ОСОБА_3 у зв'язку із викраденням транспортного засобу ВАЗ-2104, д.н.з. НОМЕР_1 та іншого майна, вартість якого встановлюється (ІТС «ІПНП» № 13363 від 15.07.2025)».
В ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12025221230000739 від 16.07.2025 слідчим було допитано ОСОБА_3 в якості потерпілої особи.
26 серпня 2025 року кримінальне провадження, яке було внесене до ЄРДР № 12025221230000739 від 16.07.2025, слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального провадження.
Таким чином, в ході розгляду та вирішення даної скарги слідчий суддя встановив, що скаржниця фактично вдруге звертається до суду з приводу аналогічних фактів.Між заявницею ОСОБА_3 та колишньою дружиною покійного троюрідного брата ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на даний час триває спір з приводу спадщини, яка відкрилась після померлого ОСОБА_5 , тобто виникли цивільно правові відносини.
В підтвердження цьому свідчить цивільна справа за № 619/3243/25, провадження № 2/619/1467/25, яка розглядалась Дергачівським районним судом Харківської області за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Слідчий суддя зазначає, що заяви ОСОБА_3 були предметом перевірки на наявність в них відомостей про злочини, тобто не були проігноровані чи іншим чином залишені без відповідного аналізу.
Отже, слідчий суддя не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності уповноважених осіб ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за поданою ОСОБА_3 заявою від 13.10.2025.
Слідчий суддя вважає доводи заявника необґрунтованими, а викладені в заяві обставини на даний час не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину, в розумінні положень ст. 11 КК України, між сторонами виник спір про право, а тому підстав для задоволення скарги не вбачається.
Окрім наведеного, вважаю необхідним зазначити, що завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З урахуванням викладеного, підстави для прийняття та внесення відомостей по даному повідомленню до ЄРДР та відповідно зобов'язання уповноважених осіб ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області вчинити такі дії, відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні, а отже, у задоволенні скарги слід відмовити.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що заявник ОСОБА_3 не позбавлена права оскаржити постанову про закриття кримінального провадження № 12025221230000739 від 26 серпня 2025 року, також в рамках кримінального провадження № 12025221230000739 від 16.07.2025 у порядку та спосіб, передбачений ст. 220 КПК України, не позбавлена права звертатися до слідчого або прокурора із відповідними клопотаннями, зокрема з приводу додаткових або нових відомостей, які на її думку стосуються цього провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Проте, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року (справа № 3-180/2018(1644/18)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст.ст. 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідної ухвали.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Слідчий суддя ОСОБА_1