справа № 619/3965/25
провадження № 2-п/619/32/25
Ухвала
23 жовтня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянула у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення по справі № 619/3965/25,
імена (найменування) учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості.
Питання, що вирішується ухвалою.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13.08.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №114087 від 21.02.2020 у сумі 11580,00 грн.
До суду 08.10.2025 від представника відповідача - адвоката Скуратова Д.В. в системі «Електронний суд» надійшла заява, у якій просить поновити строк на перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. У обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не отримував судові повістки та будь-які виклики в судове засідання, у зв'язку з тим, що проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 18.05.2018 по теперішній час. Крім того, його місце проживання відноситься до території на якій ведуться (велися) бойові дії. Після отримання інформації про відкриття виконавчого провадження 03.10.2025, відповідач одразу ознайомився з текстом заочного рішення в ЄДРСР, уклав договір з адвокатом та подав заяву про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача - адвокат Скуратов Д.В. не з'явився, направивши в системі «Електронний суд» заяву про розгляд заяви без його участі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розгляд заяви про перегляд заочного рішення без участі сторін.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як установлено з матеріалів цивільної справи № 619/3965/25 заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13.08.2025 відповідач не отримував, так як поштовий конверт, в якому рішення направлялося останньому, повернувся до суду, а про рішення дізнався 03.10.2025 після відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин, тому даний строк підлягає поновленню.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, законодавець передбачив сукупність обставин, які можуть потягти скасування заочного рішення - неявка в судове засідання з поважних причин з неповідомленням про причини неявки з поважних причин, і наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на зазначену адресу була направлена судова повістка на 13.08.2025, яка повернута до суду з зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 57-58).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відзив до суду, станом на час ухвалення рішення, не надійшов.
Також, у заяві відповідача про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що не були враховані судом при ухваленні заочного рішення.
Водночас суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, а відтак на нього розповсюджуються положення частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині не нарахування процентів за користування кредитом, з огляду на таке.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів для доведення статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Водночас, доказів про те, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, повідомив первісного кредитора про наявність у нього підстав звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом, у розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», з відповідним переліком документів, матеріали справи не містять.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до Закону і постанови НБУ встановлено спеціальний позасудовий порядок застосування відповідної пільги через звернення позичальника з відповідним пакетом документів до установи банку. У випадку незастосування банком чи іншою фінансовою установою пільги за наявності передбачених для цього законом умов, спір може бути вирішений судом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування заочного рішення, які передбачені ч. 1 ст. 228 ЦПК України, у зв'язку з чим, заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд
постановив:
Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Скуратову Д.В. пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13.08.2025 у справі № 619/3965/25.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Скуратова Д.В. про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13.08.2025 у справі № 619/3965/25 - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Нечипоренко