Справа № 565/407/25
Провадження № 2/565/274/25
23 жовтня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.
з участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Полюхович О.І.,
представника третьої особи Климук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/407/25 за позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання та надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , у якій він просить:
1.Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2.Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовується тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували в шлюбі у період із 27.06.2004 до 21.02.2023. Під час спільного проживання у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син з дня свого народження до грудня 2022 року, постійно проживав з ним у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності та перебував на його повному утриманні та вихованні.
Відповідно до рішення від 21.02.2023 року Кузнецовського міського Рівненської області шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_3 було розірвано. Через деякий час, після розірвання шлюбу відповідач забрала сина ОСОБА_4 та пішла жити в орендовану квартиру в будинку АДРЕСА_3 , та при цьому повідомила йому, що сину ОСОБА_5 буде краще коли він буде жити з нею. Він заперечував, щоб син ОСОБА_5 жив в орендованій квартири, так-як у його квартирі, в який проживав син, були всі належні умови для проживання. У сина ОСОБА_5 була окрема кімната, в якій були всі умови для проживання та навчання, але відповідач не звертала на її заперечення уваги та забрала сина в орендовану квартиру, в який проживає із своїм чоловіком ОСОБА_6 . У подальшому на вимогу відповідача він надав відповідачу 13 500 доларів США, для придбання житла. Отримавши вказані кошти, відповідач відразу розпочала процес поділу нашого спільного майна, а саме, квартири АДРЕСА_2 . В цей час він та відповідач дійшли усної домовленості укласти нотаріально засвідчений договір щодо поділу квартири. Водночас, для того щоб укласти нотаріально засвідчений договір щодо сплати відповідачу визначеної суми коштів за частку квартири, необхідно було зібрати відповідні документи, довідки, витяги, тощо, визначені нотаріусом. Під час спілкування із нотаріусом щодо умов укладення нотаріально засвідченого договору щодо виплати визначеної суми за частку квартири, нотаріус повідомив, щоб укласти зазначений догорів, необхідно зняти з реєстрації у квартирі сина ОСОБА_5 на час укладення вказаного договору. Після того, як син ОСОБА_5 був знятий з реєстрації задекларованого місця проживання, відповідач відразу почала на нього психологічно тиснути, щоб він надав їй 20 000 доларів США до листопада місяця 2023 року за частку квартири, але з вказаною вимогою відповідача не погодився, тому відповідач звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Водночас, відповідно до ухвали від 31.10.2023 року Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1489/23, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, суд постановив затвердити мирову угоду від 31 жовтня 2023 року у справі № 565/1489/23 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, укладену між позивачем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_1 .
Він неодноразово говорив із відповідачем про те, щоб вона надала згоду на реєстрацію місце проживання сина ОСОБА_5 у квартири АДРЕСА_2 , тобто, у квартирі, яка належить йому на праві власності, а також, пропонував, щоб і відповідач зареєструвала, своє місце проживання за вказаною адресою, але відповідач йому постійно відмовляла в наданні згоди щодо реєстрації місця проживання сина ОСОБА_5 за вказаною адресою.
Окрім цього, 30.01.2025 року він особисто приходив у відділ центру надання послуг адміністративних послуг департаменту соціального захисту та гідності Виконавчого комітету Вараської міської ради та хотів зареєструвати місце, однак йому відмовили і повідомили, що потрібна особиста участь матері дитини.
При цьому він працює на ВП «РАЕС» АТ НАЕК «Енергоатом», отримує значну заробітну плату, за місце роботи та проживання характеризується позитивно, стан його здоров'я задовільний, на обліку і лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов зустрічна позовна заява, у якій просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовує тим, що в неї також є всі необхідні умови для проживання та забезпечення сина, які сприяють його належному розвитку. Вона з відповідачем 27.06.2004 зареєстрували шлюб. За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_8 . Шлюб між нею та відповідачем розірвано 22.03.2023 (дата набрання рішенням Кузнецовського міського суду від 21.02.2023 у справі № 565/1634/22 законної сили). Після винесення рішення та до моменту набрання ним законної сили вона з позивачем ОСОБА_1 вирішували питання щодо поділу спільної квартири. При цьому ОСОБА_1 повідомив, щоб укласти нотаріальний договір щодо поділу спільної квартири, необхідно зібрати відповідні витяги, довідки, а також зняти з місця реєстрації малолітнього сина ОСОБА_5 . З метою вирішення питання щодо поділу квартири в досудовому порядку, вони дійшли згоди щодо зняття з місця реєстрації малолітнього сина та її. Так, 22.03.2023 рішення суду про розірвання шлюбу набрало законної сили, а її з сином було знято з місця реєстрації 23.03.2023. Через деякий час після розірвання шлюбу та зняття з реєстрації місця проживання, вона з сином стали проживати окремо від відповідача. Син проживає разом з нею і по цього часу. Вона повністю опікується інтересами і потребами сина, займається його вихованням, слідкує за його розвитком та здоров?ям, створює всі необхідні умови для проживання та нормального фізичного та духовного розвитку дитини, дитина має можливість навчатися, гратися, проживати в комфорті та затишку, між нею та дитиною особливий тісний емоційний зв?язок. Її відносини з сином будуються на доброзичливій основі, дитина має достатньо одягу, іграшок, завжди доглянутий, а тому вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними, оскільки відсутні вагомі підстави для зміни місця проживання дитини.
Під час зняття з місця реєстрації дитини та її, фактично ОСОБА_1 не заперечував щодо визначення місця проживання сина зі нею, тобто надав згоду у розумінні ст. 160 СК України на проживання сина разом з матір?ю. Дана обставина свідчить і про те, що спору щодо того, з ким буде проживати дитина станом на момент зняття з зареєстрованого місця проживання - 23.03.2023 та до моменту подання позову ОСОБА_1 - 21.02.2025, не було, тому їх син проживає зі нею.
Посилання ОСОБА_1 , що він як би неодноразово пропонував їй та дитині зареєструвати місце реєстрації у його квартирі, а вона не давала згоди, також не знаходять свого підтвердження.
Оскільки, ОСОБА_1 надав згоду на проживання сина зі нею, враховуючи добросовісне виконання нею своїх батьківських обов?язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення дитини усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір?ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, вважає, що проживання дитини зі нею якнайкраще відповідає інтересам дитини та забезпечує її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Оскільки малолітній син близько 2 років проживає з нею, у нього встановлений дуже тісний емоційний контакт (прив?язаність) з нею, а тому, якщо дитина потрапить в інше середовище, де буде змінено її щоденне та комфортне життя, вона отримає сильний стрес, що призведе до психологічної травми, яка може негативно вплинути на подальший всебічний розвиток та психоемоційний стан дитини.
Також звертає увагу на те, що за характером (графіком) роботи відповідач працює позмінно, в тому числі у нічний період, тому в інтересах дитини буде краще залишити її проживати із матір?ю, а позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з ним має бути відхилений.
Від представника позивача ОСОБА_9 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якій просить відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання місця проживання малолітньої дитини разом з матір'ю. Свою позицію мотивує тим, що твердження в зустрічній позовні заяві про те, що ОСОБА_1 надав згоду на проживання сина з матір'ю не відповідає дійсності, оскільки погодження на зняття з реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_2 малолітнього сина ОСОБА_4 , було обумовлено домовленістю між ними, пов'язаною лише з необхідністю вирішення питання щодо розподілу саме цієї квартири, за якою, після оформлення нотаріального договору поділу квартири, малолітній син відразу повинен був бути в ній зареєстрований. Але, ОСОБА_3 не дотрималася досягнутих домовленостей і не надала згоду на реєстрацію малолітнього сина ОСОБА_4 в цій квартирі, а повідомила, що дитині буде краще, коли він буде жити з нею.
Крім цього, ОСОБА_1 достовірно стало відомо від сина ОСОБА_5 про те, що нинішній чоловік відповідача ОСОБА_10 , в цілях начебто виховання малолітнього ОСОБА_5 , неодноразово застосовує до нього психологічний тиск та фізичну силу, а саме, безпричинно кричить та крутить вуха в присутності відповідача, яка ніяких зауважень ОСОБА_11 щодо його противоправної поведінки не робить. Отже, зазначена обставина підтверджує той факт, що ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_10 , негативно впливають на виховання та розвиток малолітнього сина ОСОБА_5 , не забезпечують його розвиток в безпечному та стійкому середовищі, тоді, як між позивачем ОСОБА_1 та сином ОСОБА_5 встановлені дуже стійкий емоційний контакт, який постійно говорить, що хоче проживати з ним у вказівній квартирі. Таким чином, лише в інтересах малолітньої дитини, визначення місця проживання сина ОСОБА_5 разом з батьком та реєстрація місця проживання дитини за фактичним місцем проживання, буде сприяти всебічному його розвитку та психоемоційному стану.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_9 позовні вимоги первісного позову підтримали, та заперечили проти задоволення зустрічного позову.
Представник відповідача ОСОБА_12 просила відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічну позовну заяву.
Представник третьої особи, Виконавчого комітету Вараської міської ради Климук О.В. підтримала позицію щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з матір'ю.
Третя особа Вараська міська військова адміністрація явку свого представника у судове засідання не забезпечила, просила здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Висловлюючи свою думку малолітній ОСОБА_4 як свідок показав, що навчається у 3-А класі ліцею № 4. Зараз проживає разом з мамою та ОСОБА_13 . Йому подобається проживати як з мамою так і з Ромою. ОСОБА_14 би постійно проживати з мамою, до ОСОБА_15 ходити в гості. Із школи його забирають ОСОБА_13 , мама та ОСОБА_16 . Коли вони забирають, то вони ж готують йому їсти в обід. ОСОБА_16 і мама приблизно однаково з ним проводять час. На літніх канікулах з ним були мама або ОСОБА_13 , коли у них була відпустка, а коли відпустка закінчилась, то він був у ОСОБА_17 у баби ОСОБА_18 , яка є мамою мами. З Ромою живе ОСОБА_19 , яку ОСОБА_16 називає другом. Частіше за допомогою і підтримкою звертається до мами. Йому краще жити з мамою, ніж з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . Коли засмучений, то однаково почуває себе спокійно з татом і мамою. Коли щось не получається, то його підтримують однаково мама, ОСОБА_16 і ОСОБА_21 . Речі в школу збирають мама і ОСОБА_16 .
Заслухавши пояснення представників сторін та представника органу опіки та піклування, думку дитини, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
З копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 09 лютого 2017 року встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , яка є відповідачем у справі у зв'язку із зміною прізвища на ОСОБА_22 після реєстрації шлюбу із ОСОБА_23 , що вбачається зі змісту висновку, затвердженого Наказом Вараської міської військової адміністрації № 151 від 14.05.2025 та сторонами не оспорюється.
У заявах по суті справи сторони визнали, що шлюб між ними розірвано 22.03.2023, у зв'язку з набранням рішенням Кузнецовського міського суду від 21.02.2023 у справі № 565/1634/22 законної сили.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 . Вказана обставина доводиться довідкою Виконавчого комітету Вараської міської ради № 750 від 11.02.2025 (а.с. 14).
Відповідач ОСОБА_3 знята із зареєстрованого місця проживання у квартирі АДРЕСА_2 23.03.2023, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Вараської міської ради від 24.02.2025 (а.с. 19). Сторони у заявах по суті справи визнають обставину, що малолітній ОСОБА_4 знятий з реєстрації за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 та на час розгляду справи його місце проживання не зареєстроване.
Висновком про визначення місця проживання дитини підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_4 та чоловіком ОСОБА_23 фактично проживає в орендованій квартирі АДРЕСА_4 .
Між сторонами виник спір щодо місця проживання їхнього сина ОСОБА_4 .
Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), наголосив, що в справах, які стосуються дітей, основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Таку ж позицію висловив Верховний суд 18.03.2019 року в справі № 215/4452/16-ц.
Визначаючи найкращі інтереси дитини ОСОБА_4 , суд бере до уваги наступні обставини.
Згідно з копією довідки ФОП ОСОБА_24 (а.с. 57), ОСОБА_4 зареєстрований у мед закладі ФОП ОСОБА_24 з 2022 року, сімейний лікар ОСОБА_25 за період з 2022 - 2025 при захворюваннях лікарняний лист видавався матері 5 разів.
У приватній власності позивача ОСОБА_1 перебуває двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , як це зазначено у копії витягу з Державного реєстру речових прав від 09.05.2023 (а.с. 6).
Згідно з довідкою ВП «РАЕС» від 07.02.2025 (а.с. 7), позивач працює з 02.08.2000, займає посаду начальника зміни енергоблока та за період з серпня 2024 до січня 2025 включно йому нараховано заробітну плату у сумі 1 003 794,15 грн. його посада відноситься до категорії оперативного персоналу та організована за графіком у три зміни за добу (денна, вечірня, нічна). Тривалість кожної зміни складає 8,25 год: нічна з 22:45 до 07:00, денна з 06:45 до 15:00, вечірня з 14:45 до 23:00. Графік змінності оперативного персоналу передбачає перехід працівників на роботу в третю, другу і першу зміни через вихідні дні, а саме три вечірніх зміни, два вихідних; три денних зміни, два вихідних, три нічних зміни, два вихідних. Вказані обставини підтверджуються копією довідки ВП «РАЕС» від 18.04.2025.
Довідками ФОП ОСОБА_24 та КНП ВМБ «Вараська багатопрофільна лікарня» (а.с. 8 -10) підтверджується, що позивач здоровий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
За місцем роботи та місце проживання позивач ОСОБА_1 характеризується позитивно, що підтверджується відповідними характеристиками (а.с. 11-12).
Згідно з витягом від 06.02.2025 (а.с. 13), відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук - відсутні.
Відповідач ОСОБА_3 працює на ВП «РАЕС» з 02.06.2010 на посаді фахівця з кадрів та має графік роботи, згідно з яким початок роботи о 08 год 00 хв, кінець роботи о 16 год 45 хв., що підтверджується копією довідки ВП «РАЕС» від 20.03.2025 (а.с. 51).
Зі змісту довідки ВП «РАЕС» від 20.03.2025 (а.с. 52), відповідачу ОСОБА_3 за період з вересня 2024 до лютого 2025 включно нараховано заробітну плату у сумі 273 964,29 грн.
За місцем роботи відповідач ОСОБА_3 характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою від 01.04.2025 (а.с. 53).
Згідно з витягом від 24.03.2025 (а.с. 54), відомості про притягнення відповідача ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук - відсутні.
Довідками КНП ВМБ «Вараська багатопрофільна лікарня» (а.с. 55-56) підтверджується, що відповідач на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Відповідно до копії характеристики на ОСОБА_4 від 15.04.2025, виданою Вараським ліцеєм № 4, ОСОБА_8 навчається у Вараському ліцеї 3 4 з 01.09.2023 року за освітньою програмою «Світ чекає крилатих». На уроках ОСОБА_5 виявляє помірну активність та зацікавленість. Він здібний учень із хорошим потенціалом. Має сприятливі умови для подальшого гармонійного розвитку. У спілкуванні з однолітками проявляє лідерські якості, комунікабельний, ініціативний, легко входить у контакт з дітьми. ОСОБА_5 охайний, бережно відноситься до своїх речей. Забезпечений усім необхідним шкільним приладдям. Уроків без поважних причин не пропускає. Мама, ОСОБА_3 , підтримує зв?язок із класним керівником. Вчасно реагує на пропозиції та поради, які надають вчителі. Мама та вітчим ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , є активними учасниками позакласних заходів, беруть участь у житті класу, відвідують батьківські збори. Після уроків та під час повітряних тривог ОСОБА_5 зазвичай забирає ОСОБА_10 .
Наказом начальника Вараської міської військової адміністрації № 151 від 14.05.2025 затверджений висновок про визначення місця проживання дитини, за змістом якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_3 . При цьому, серед іншого у висновку, зазначено, що 09.04.2025 року працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради спільно з фахівцем із соціальної роботи Вараського центру соціальних служб та послуг проведено обстеження умов проживання сім?ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 та встановлено, що 2-кімнатна квартира мебльована, санітарний стан приміщення задовільний. У помешканні проживають: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на період канікул, дочка - ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для дитини ОСОБА_4 створено належні умови для виховання, навчання та розвитку. Комісією порушень законних прав та інтересів дитини не виявлено. Батько ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів не має. Має позитивні характеристики за місцем роботи та за місцем проживання, шкідливі звички відсутні, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
09.04.2025 року працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради спільно з фахівцем із соціальної роботи Вараського міського центру соціальних служб, проведено обстеження умов проживання сім?ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6 . У помешканні проживають: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вітчим - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Комісією встановлено, що сім?я винаймає 3-х кімнатну квартиру, яка гарно мебльована, санітарний стан приміщення задовільний. Для дитини ОСОБА_4 відведена окрема кімната та створено необхідні умови для його виховання, навчання та розвитку. Комісією порушень законних прав та інтересів дитини не виявлено.
Фахівцем із соціальної роботи Вараського центру соціальних служб та послуг складено висновки оцінок потреб сімей від 15.04.2025 року. За результатами оцінок потреб умови проживання кожного з батьків є комфортними та безпечними, які цілком відповідають потребам малолітньої дитини. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають високий рівень батьківського потенціалу та навичок самообслуговування, що дозволяє їм ефективно підтримувати порядок у своєму житті та забезпечувати добробут у сім?ях. Проте позмінний графік роботи батька ускладнює можливість належним чином забезпечити потреби малолітнього ОСОБА_4 . Такий режим роботи обмежує присутність батька вдома у вечірній та нічний час, що може вплинути на повноцінний догляд, емоційну підтримку та стабільність у розпорядку дня дитини. У зв?язку з цим проживання дитини з батьком потребує додаткового аналізу та врахування наявності допомоги з боку інших осіб у забезпеченні належного догляду. Тому проживання ОСОБА_5 з матір?ю є доцільним. Так як потреби дитини в сім?ї ОСОБА_22 забезпечуються належним рівнем догляду, а денний графік роботи матері дає змогу бути присутньою у вечірній час, що сприяє стабільному догляду, своєчасному забезпеченню побутових та емоційних потреб дитини.
Дослідивши вищевказані письмові докази, вислухавши пояснення представників сторін та представника органу опіки та піклування, керуючись принципом «найкращих інтересів дитини», суд вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю, тобто відповідачем ОСОБА_3 ..
Суд врахував те, що перерахованими вище доказами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 за місцем роботи характеризуються позитивно, обоє мають постійне місце роботи, стабільні заробітки, які дають можливість їм утримувати спільну дитину, забезпечуючи усім необхідним. Як позивач так і відповідач проживають у житлі, яке забезпечене повністю усім необхідним для проживання їхнього сина та його гармонійного розвитку.
Проте, у судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 висловився, що хотів би проживати з матір'ю ОСОБА_3 , а ходити в гості до батька ОСОБА_1 . Також зауважив, що хотів би, щоб відносини, які є на час розгляду справи, залишились без змін. Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , мама підтримує зв'язок з класним керівником, є активним учасником позакласних заходів, бере участь у житті класу, відвідує батьківські збори. Суд також погоджується з висновком органу опіки та піклування, що режим роботи позивача ОСОБА_1 обмежує присутність батька вдома у вечірній та нічний час, що може вплинути на повноцінний догляд, емоційну підтримку та стабільність у розпорядку дня дитини.
Саме відповідачу ОСОБА_3 надавались лікарняні листи на період хвороби малолітнього ОСОБА_4 . Матеріали справи не містять відомостей про перебування на лікарняному позивача ОСОБА_1 у період хвороби сина. Такі обставини вказують на ставлення сторін до дитини у період хвороби.
Малолітній ОСОБА_4 більше двох років проживає спільно з відповідачем та заявляє про те, що хотів би, щоб такі відносини залишились і надалі, що вказує на бажання дитини проживати у стабільному середовищі. При визначенні місця проживання дитини разом з батьком будуть порушені його стійкі, усталені зв'язки із оточенням, звичним до нього середовищем, що не відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.
За таких умов середовище в якому проживає та зростає малолітній ОСОБА_4 з відповідачем ОСОБА_3 є безпечним, стійким та спокійним.
Отже, судом було встановлено, що проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю відповідає принципу «найкращих інтересів дитини» та є пріоритетним при вирішенні цієї справи, що також відповідає нормі ст. 161 СК України, згідно з якою, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлені обставини дають підстави суду відмовити у задоволенні вимог первісного позову ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання дитини разом з ним та задовольнити повністю позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з нею.
Вирішуючи вимогу первісного позову щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини, суд бере до уваги наступні обставини.
У заявах по суті справи сторони визнали обставину про те, що малолітній ОСОБА_4 не має зареєстрованого місця проживання з 23.03.2023. До цього був зареєстрований за місцем реєстрації проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 .
У постанові від 09.10.2024 у справі № 453/1515/22, Верховний Суд розмежовував згоду батьків на визначення місця проживання дитини з одним із них та згоду одного із батьків на реєстрацію місця проживання дитини в певному житлі та дійшов висновку, що по своїй суті вони є різними правовими конструкціями. Зокрема, визначив, що надання згоди матір'ю на реєстрацію місця проживання дитини разом із батьком не свідчить про визначення місця проживання дитини з одним із них у розумінні частини першої статті 160 СК України.
Таким чином, визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з відповідачем ОСОБА_3 не позбавляє суд можливості вирішити питання щодо надання дозволу на його реєстрацію місця проживання.
Згідно з ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Згідно із ч. 1-3 ст. 5 цього ж Закону України, громадянин України, який проживає на території України, зобов'язаний протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Батьки або інші законні представники зобов'язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Таким чином, на батьків покладається обов'язок зареєструвати місце проживання дитини до досягнення нею 14 років.
Пунктами 16-17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265 визначено, що місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.
Так, пунктом 33 зазначеного Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Таким чином, рішення суду про визначення місця проживання дитини з відповідачем ОСОБА_3 є підставою для реєстрації місця проживання дитини ОСОБА_28 за її зареєстрованим місцем проживання. Проте, відповіддю з Єдиного демографічного реєстру підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання з 23.03.2023, а отже відсутнє місце проживання, за яким вона може зареєструвати дитину на підставі рішення суду.
В той же час, між сторонами існує спір, оскільки відповідач не надає згоди на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_4 за місцем реєстрації позивача. В судовому засіданні представник відповідача зазначила про те, що позивач ОСОБА_4 не звертався до відповідача ОСОБА_3 за згодою на реєстрацію місця проживання дитини за адресою його місця реєстрації, а отже відсутній спір. Проте, враховуючи подання позовної заяви позивачем ОСОБА_1 до суду з цією вимогою, невизнання вимоги відповідачем та відсутності з її сторони дій, спрямованих на добровільне врегулювання спору, суд визнає безпідставними доводи щодо відсутності спору з приводу надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини.
Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відсутність реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_4 суперечить його інтересам та обмежує створення умов для реалізації прав особи, зокрема, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою, як то передбачено ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання, а отже, не має реальної можливості зареєструвати місце проживання малолітнього ОСОБА_4 за своїм місцем проживання на підставі рішення суду про визначення місця проживання дитини разом з нею, враховуючи наявність обов'язку у батьків зареєструвати місце проживання дитини та відсутність у позивача ОСОБА_1 виконати такий обов'язок та здійснити реєстрацію без згоди відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_28 за місцем проживання позивача без згоди відповідача ОСОБА_3 , підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення однієї із двох немайнових вимог первісного позову, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути частину судового збору сплаченого ним при зверненні до суду, тобто 1 211,20 грн ( 2 422,40 грн х 50 %).
В той же час, у зв'язку із задоволення позовної вимоги відповідача ОСОБА_3 за зустрічним позовом у повному обсязі, з позивача ОСОБА_1 на її користь необхідно стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Однак, за вимогами ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки розмір судових витрат, які необхідно стягнути з позивача на користь відповідача дорівнює розміру судових витрат, які необхідно стягнути із відповідача на користь позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення сторін від сплати одна одній судових витрат.
Керуючись ст. 160, 161 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини відмовити частково.
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 , без письмової згоди матері ОСОБА_3 .
У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_29 до ОСОБА_30 про визначення місця проживання дитини задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання відсутнє, фактично проживає мкр- АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Вараська міська військова адміністрація, місцезнаходження майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 45356703.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області, м-н Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненська область, код в ЄДРПОУ 03315879.
Головуючий суддя І.Ю. Зейкан