Справа № 559/3631/25
Провадження № 2/559/1383/2025
заочне
23 жовтня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 23.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №707684740 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 11100 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Товариство виконало умови договору та перерахувало відповідачу кошти в сумі 11100 грн. на його банківську картку № НОМЕР_2. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строком до 28.11.2019. Укладеними додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2024. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №707684740. В подальшому 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за Договором №707684740 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно Договору факторингу №05/0820-01, яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025. Відповідач частково сплатила суму заборгованості, однак на даний час зобов'язання за Договором не виконанні в повному обсязі, заборгованість не погашена, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 40235,20 грн. та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 03.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Окрім того, даною ухвалою було витребувано додаткові докази в АТ «Ощадбанк», які надійшли до суду 16.09.2025.
Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.
За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 23.10.2025, тобто дата складання повного тексту рішення.
Судом встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №707684740 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 11100 грн. шляхом перерахунку на банківську картку № НОМЕР_2 на умовах строковості, зворотності та платності. Згідно п.1.7, п.1.9, п.19.1,п.1.9.2, п.1.9.3 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів (дисконтний період), нарахування процентів здійснюється за дисконтною ставкою у розмірі 1,42 % в день, за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.8.Договору - за індивідуальною процентною ставкою 1,54%. У випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів згідно п.1.8. Договору умови щодо нарахуванням процентів за дисконтною та індивідуальною ставкою скасовуються і нарахування процентів здійснюється за базовою процентною ставкою 1,70%. Згідно з п.1.12, п.1.12.2 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником кредитом після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст.212 ЦК України та має наслідком продовження строку дії Договору і з наступного дня після закінчення цього періоду проценти нараховуються за ставкою 2,30% в день за кожен день користування кредитом.(а.с.24-25).
До вказаного Договору позивачем додано Алгоритм дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «Moneyveo» (а.с.12, 14-16). Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в ІТС (а.с.13)
Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту та Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 23.06.2021 в якому містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови. (а.с.17,24).
Отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11100 грн. підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2021 (а.с.11).
Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яку емітовано для обслуговування банківського рахунку (відкритого на її ім'я), зарахування грошових коштів у розмірі 11100 грн. 24.06.2021 та користування коштами підтверджується інформацією АТ «Ощадбанк», випискою щодо руху коштів та платіжною інструкцією №8583190718 від 24.06.2021 (а.с.70-73).
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, станом на дату продажу права вимоги у ОСОБА_1 , наявна заборгованість за Договором №707684740, яка становить 26574,82 грн., з яких 10999,40 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 15575,42 грн. - сума прострочених платежів по процентах. При цьому, як вбачається з даного розрахунку, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості, зокрема: за тілом кредиту сплачено 0,60грн., за відсотками - 10107, 40 грн. Дана сума відображена у розрахунку заборгованості (а.с.33).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Строк дії договору закінчується 28.11.2019. В подальшому, додатковими угодами №19, №27, №31, №32 продовжено строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31.12.2024 (а.с.47-52).
Відповідно до реєстру прав вимоги №157 від 26.10.2021 до Договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 26574,82 грн., з яких 10999,40грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 15575,42 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.46).
Надалі, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. (а.с.42-44).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги і до відповідача за кредитним договором в сумі 40235,20 грн., з яких 10999,40 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 29235,80 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.41).
Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 40235,20 грн. (а.с.32).
В подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.37-39).
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами (в тому числі і за кредитним договором до відповідача), які зазначені в реєстрі боржників б/н від 08.07.2025 до ТОВ «ФК «Ейс» підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників, що підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.35-36).
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 797684740 від 23.06.2021 наданого позивачем вбачається, що станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем не погашена та складає 40235,20 грн. З даного розрахунку вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ ФК «ЕЙС» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (а.с.31).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштамиборжник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 23.06.2021 Кредитного договору №707684740. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 11000 грн. строком на 30 днів (з можливістю продовження строку). ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Окрім того, у наданому позивачем розрахунку відображуються факти часткового виконання відповідачем грошових зобов'язань із зазначенням дат та сум платежів. Згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою погашення заборгованості за Договором про надання кредиту, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за основною сумою кредиту, а відтак наданий позивачем розрахунок в цій частині заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженою вимогу позивача щодо заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1099,40 грн., з урахуванням сплаченої суми в розмірі 0,60 грн.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне. Згідно погоджених сторонами умов Договору проценти за користування кредитними коштами нараховуються за різні періоди (дисконтний, індивідуальний, базовий) за різною процентною ставкою: 1,42%, 1,54%, 1,70% та 2,30%. Згідно розрахунку, наданого первісним кредитором ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за різними процентними ставками за 120 днів користування кредитом, що відповідає умовам Кредитного договору з урахування автопролонгації договору згідно п.1.12, п.1.12.1, п.1.12.2 Договору у зв'язку із невиконанням (зокрема не повним виконанням зобов'язань - частково сплачено заборгованість) позичальником своїх зобов'язань, що за умовами не може перевищувати 90 календарних днів (не враховуючи 30-ти днів дисконтного періоду), тобто в загальному 120 днів на загальну суму 15575,42 грн. Розрахунок заборгованості наступного кредитора ТОВ «Таліон плюс», згідно якого дане товариство продовжувало нарахування відсотків за невиконання зобов'язань ще протягом 55 днів за процентною ставкою 2,30% та на який, як доказ покладений в основу позовних вимог, суд залишає поза увагою, оскільки вважає, що дана вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами, які нараховані з 27.10.2021 (згідно розрахунку) здійснені поза межами строку кредитування, згідно умов Договору, а тому є неправомірною, відтак вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме: у розмірі 15575,42 грн. що відповідає строку дії Кредитного договору. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що понесені ТОВ ФК «Ейс» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025; Додатковою угодою №25770579936 до Договору від 09.07.2025; Актом прийому-передачі наданих послуг від 09.07.2025, довіреністю щодо представництва адвоката Тараненка А.І., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956(а.с.26-30). Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, за відсутності заперечень з боку відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 1599,96 грн. (26574,82 грн. х 2422,40 грн./ 40235,20 грн.) та витрат на оплату правової допомоги, що становить 4623,40грн. (26574,82 грн. х 7000 грн./ 40235,20 грн.).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №707684740 від 23.06.2021 у розмірі 26574,82 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 82 копійки, з яких 10999,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 15575,42 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1599,96 гривень та 4623,40 гривень витрат на правову допомогу, а разом 6223 (шість тисяч двісті двадцять три) гривні 36 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 23.10.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: вул.Алматинська, 8, офіс,310 а м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956, електронна адреса fincomace@gmail.com.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.М.Томілін