Справа № 545/1968/25
Провадження № 2/545/1383/25
22.10.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовна заява обґрунтована тим, що 12.11.2020 року відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.04.2025 року має заборгованість - 53699,13 грн., яка складається з наступного: 44507,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9191,16 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.07.2025 року підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача позов підтримав, прохав задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував, в підтвердження чого надав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 18.06.2025 року, 16.07.2025 року, 18.09.2025 року, 22.10.2025 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направленням судових повісток на адресу реєстрації відповідача (а.с. 78-79, 83-85, 96-98, 102-104).
Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч.1ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.10.2025 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.11.2020 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (а.с. 37-44).
Згідно умов договору, тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/24, тип - Універсальна (а.с. 36-зворот).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , по карті було встановлено кредитний ліміт 10000 грн., який в подальшому було неодноразово збільшено, останній раз 14.12.2021 року до 43000 грн, 02.12.2024 року зменшено до 0,00 грн (а.с. 36).
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, останні платежі щодо поповнення ним карткового рахунку здіснено в лютому 2025 року, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором та випискою за рахунком (а.с. 22-35).
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.04.2025 року має заборгованість - 53699,13 грн., яка складається з наступного: 44507.97 грн. - заборгованість за тілом кредиту (за період з 14.08.2022 р. по 01.04.2025 р.); 9191,16 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (за період з 01.11.2024 р. по 01.04.2025 р. ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи із змісту ст.1050 та 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. В разі порушення боржником взятого на себе зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, позикодавець має право достроково вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15.04.2025 року становить 53699,13 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,280-282,352 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.11.2020 року в розмірі 53699 (п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) гривень 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного судуна протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря