Справа № 545/2419/25
Провадження № 2/545/1612/25
15.10.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
30.05.2025 року позивач ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29.11.2021 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 було укладено договір №310805-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до даного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 15 000 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором №310805-КС-001 від 29.11.2021 року належним чином не виконала. Станом на 16.08.2024 року за кредитним договором №310805-КС-001, утворилася заборгованість в загальному розмірі 36074,07 грн., що складається з : суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 073,10 грн., суми прострочених платежів по процентам - 26000,97 грн.
В зв'язку з чим просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" суму заборгованості за договором №310805-КС-001 від 29.11.2021 року в розмірі 36074,07 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Потетія А.Г. від 19.09.2025 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено судове засідання з повідомленням сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1466/0/15-25 від 15.07.2025 року суддя ОСОБА_2 звільнений з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.09.2025 року справу №545/2419/25 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою судді від 19.09.2025 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в тексті позовної заяви прохав розглядати дану справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково, а саме в частині тіла кредиту. Щодо нарахованих відсотків банком заперечувала, прохала списати їх у зв'язку із запровадженням військового стану по всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29.11.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №310805-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. (а.с. 21-22).
Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 27000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Строк, на який надається кредит 24 тижнів, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,86586679 фіксована, загальний розмір наданого кредиту: 15 000 грн., термін дії договору: до 16.05.2022 р., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 56720 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 %.
Договір про надання кредиту від 29.11.2021 року №310805-КС-001, відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) G-7119, 29.11.2021 року, 20:13:07 (а.с.22).
Крім того, відповідач був ознайомлений з інформацією по кредиту та умовами кредитування, що підтверджується копією Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом. (а.с.27-28).
Також, 20.07.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 310805-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовилися внести зміни до п.1 Договору, викласти «термін дії договору» - до 01.02.2023 року, та «строк кредитування - 430 днів». (а.с. 29,30).
Крім того, 20.07.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 310805-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої, позичальник ОСОБА_1 підтвердила, що станом на 20.07.2022 року перед позивачем має заборгованість за кредитним договором №310805-КС-001 в розмірі 18630,27 грн., що включає: суму кредиту в розмірі 10573,10 грн. та проценти за користуванням кредиту в розмірі 8057,17 грн. (а.с.31-32).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 29.11.2021 року. (а.с.38).
Відповідно до листа від 25.06.2205 року №20.1.0.0.0/7-250619/57923-БТ наданого суду АТ КБ «Приват Банк», банківська картка № НОМЕР_1 , відкрита на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Згідно вписки по рахунку вбачається, що на вказану карту 29.11.2021 року були зараховані кошти в розмірі 15 000 грн. (а.с.84-90).
Відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, вказана заборгованість становить 36074,07 грн, що складається з : 10073,1 грн. - заборгованість за кредитом, 26000,97 грн. - заборгованість по відсотках. (а.с.10-17).
Згідно вказаного розрахунку, вбачається, що відповідач здійснила часткову оплату за договором № 310805-КС-001 на загальну суму 17 255,18 грн. (а.с.10-17).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 26000,97 грн.
Відповідно до положень п.1. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування складає 24 тижні. Термін дії Договору: до 16.05.2022 року.
Додатковою угодою №1 до договору №310805-КС-001 від 29.11.2021 року, термін дії договору було продовжено до 01.02.2023 року, строк кредитування:430 днів.
Суд звертає увагу, що договором передбачено процентну ставку за Кредитом у розмірі 0,86586679% в день.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитом нараховувалися з 29.11.2021 року по 01.02.2023 року. При цьому з 01.02.2023 року відсотки за користування кредитом не нараховувалися, а сума простроченої заборгованості залишалася незмінною.
За вказаних обставин, враховуючи, що нарахування відсотків відповідає погодженим сторонами умовам договору, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення.
Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача щодо списання відсотків у зв'язку із запровадженням воєнного стану по всій території України, оскільки п.18 перехідних положень ЦК України, передбачено, що : «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
В данному випадку позивач не просить суд стягнути неустойку (штраф чи пеню) з відповідача чи грошові кошти за порушення зобов'язання згідно вимог ст.635 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36074,07 грн.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України,в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) суму заборгованості за Договором про надання кредиту №310805-КС-001 від 29.11.2021 року у загальному розмірі 36074,07 грн. (тридцять шість тисяч сімдесят чотири гривні сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г.Путря