532/2341/25
2/532/1262/2025
23 жовтня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- представник позивача - адвокат Галушко С. С.,
- відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
29 вересня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій зазначено, що на цей час позивач досягла повноліття і навчається на денній формі у Полтавському державному медичному університеті. Оскільки позивач у зв'язку з навчанням не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, а тому потребує матеріальної допомоги. Враховуючи, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на її утримання, однак добровільно не надає,
ОСОБА_1 прохає суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до закінчення навчання чи досягнення нею двадцяти трьох років. Також прохає стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Галушко С. С, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимог визнав повністю.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
З 10.01.2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2020 року шлюб між ними розірвано (а.с. 15).
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2020 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 вересня 2020 року до досягнення дитиною повнолітня (а.с. 16-17).
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю, ОСОБА_4 та знаходиться на її утриманні (а.с. 5 зворот, 14).
ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у Полтавському державному медичному університеті, на ІІ курсі медичного факультету, 5 група. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2030 року (а.с. 7).
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Також, у роз'ясненнях, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року вказано на те, що стягуючи аліменти на повнолітню дитину, слід також мати на увазі, що з часу повноліття дитина стає працездатною та має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання за рахунок інших доходів, а тому слід з'ясовувати факт отримання повнолітньою дитиною іншого доходу ніж аліменти, зокрема доходу від орендної плати за земельний пай, стипендії тощо.
Визначаючи розмір аліментів, суд має виходити з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивачки на утримання дитини, а також з реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.
Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що ОСОБА_1 в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, оскільки є студентом денної форми навчання, проживає в гуртожитку та перебуває на утриманні матері, а відтак не має самостійного заробітку (доходу) та можливості працювати.
ОСОБА_2 позов визнав повністю, доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на утримання доньки не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому стягнення аліментів необхідно проводити з дня подачі позову до суду 29 вересня 2025 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач при подачі позову до суду звільнена від сплати судового збору, то із відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі, визначеному ЗУ «Про судовий збір». При цьому, оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті, то із нього необхідно стягнути 50 відсотків судового збору, передбаченого законом, а інші 50 відсотків компенсувати за рахунок держави.
Також судом установлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.
Так, 28 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Галушко Сергієм Станіславовичем укладено договір № 149 про надання правничої допомоги (а.с. 20). Сторони домовились, що вартість однієї години роботи Адвоката при наданні правничої допомоги Клієнту становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908,40 грн.
Згідно розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката, надану до позовної заяви, судом установлено, що адвокатом надано такі послуги: складання та оформлення договору про надання правничої допомоги, його реєстрація - 20 хв (п. 1); правова консультація клієнта - 20 хв (п. 2); ознайомлення з документами, їх аналіз, вивчення та дослідження на предмет доказування, сканування документів - 30 хв (п. 3); підготовка позовної заяви та додатків до неї, оформлення ордера на надання правничої допомоги - 3 год (п. 4); підготовка розрахунку витрати на правничу допомогу адвоката з додатками до нього, оформлення документів, на підтвердження понесення клієнтом судових витрат - 30 хв (п. 5); участь в судових засіданнях - 30 хв (п. 6); складання процесуальних заяв по справі та подання їх до суду - 30 хв (п. 7). Загальна вартість заявлених послуг, відповідно до розрахунку, становить 5147,60 грн, а загальний витрачений час виконання 5 годин 40 хвилин. Узгоджений між сторонами розмір витрат становить 5000 грн (а.с. 19).
За актом № 1 прийому-передачі правничих послуг і квитанції № 149/1 від 28.09.2025 року судом установлено, що ОСОБА_1 сплатила адвокату за отримані послуги 5000 грн (а.с. 18, 21).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Таким чином, з урахуванням вище викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. Такі витрати, на переконання суду є об'єктивними та відповідають отриманим позивачем послуг, а тому в зв'язку з тим, що позов задоволено повністю, підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача у зазначеному розмірі.
Керуючись статтями 3, 12, 81-82, 141, 142, 259, 263, 265 ЦПК України; статтями 182, 191, 199-200 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29 вересня 2025 року та до припинення навчання донькою, але не пізніше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Право на утримання, припиняється у разі припинення навчання.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя