Справа № 405/6476/25
провадження № 1-кс/405/2591/25
21.10.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявниці ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 03.10.2025, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 03.10.2025.
Мотивуючи скаргу заявник зазначила, що 17.09.2025 вона звернулась до Кіровоградської обласної прокуратури з заявою про вчинення злочину за вхідним №35007-25. У заяві зазначила подію злочину, фігурантів та їх мету у вчиненні злочину.
Відомості за її заявою до ЄРДР у строки визначені ст. 214 КПК України не внесені.
В судовому засідання заявник скаргу підтримала за обставин, які в ній зазначені та додала, що кримінальне провадження №12023121010000899 здійснюється відносно підробки підпису її батька; саме кримінальне провадження не розслідується, матеріали кримінального провадження слідчі приховують від неї, не проводять досудове розслідування, зловживають своїм службовим становищем.
Прокурор в судовому засіданні заперечив відносно задоволення скарги, оскільки в заяві ОСОБА_3 відсутні ознаки кримінального правопорушення; дана заява зводиться до незгоди із слідчим діями та процесуальними рішеннями прокурора, суддів та слідчих суддів.
В заяві про вчинення злочину ОСОБА_3 від 03.10.2025, яка надійшла до Кіровоградської обласної прокуратури за вхідним №35007-25, вказує про те, що слідчі під час досудового розслідування кримінального провадження №12023121010000899 та прокурори відділу ДБР з 2023 року не надають їй жодного пояснення по кримінальному провадженню, свідомо не визнають її потерпілою, щоб вона не могла оскаржувати їх бездіяльність, не дають речових доказів, знущаються з неї. Прокурори Кіровоградської обласної прокуратури вказують їй на можливість оскарження таких дій до Фортечного суду, який приховує її скарги, слідчий суддя Завгородній підтримує корупцію в ДБР. Протиправними діями слідчих та прокурорів під час досудового розслідування кримінального провадження №12023121010000899, ОСОБА_5 та слідчих, які знущаються з неї як з потерпілої, завдаючи їй матеріальних та моральних страждань. За вказаного просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою кваліфікацією ст.ст. 364, 365 та 396 КК України.
Листом Кіровоградської обласної прокуратури за підписом начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Кіровоградської області, ОСОБА_6 від 03.10.2025 за вих.№ 31-7544ВИХ-25 надано ОСОБА_3 відповідь про те, що у поданій нею заяві не відображено об'єктивних та достатніх даних (обстави)? які б свідчили про вчинення злочину працівників правоохоронних органів та суду, а виявляться незгода з діями і рішеннями слідчих, прокурорів, слідчих суддів у кримінальному провадженні №12023121010000899. Роз'яснено право на ініціювання в порядку передбаченому ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» перевірку чи службове розслідування, ЗУ «Про прокуратуру» ініціювати дисциплінарне провадження відносно прокурора, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» ініціювати дисциплінарне провадження щодо суддів.
Так, відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч.1 ст.214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст.25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч.5 ст.214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст.214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідчим суддею наголошується, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Процедура притягнення судді до кримінальної відповідальності не може бути використана для здійснення тиску на суддю з метою спонукання його до прийняття «потрібного» судового рішення. Реєстрація в ЄРДР відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення як помста за ухвалення судового рішення у справі є неприпустимою.
У Висновках №3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов'язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Крім того, Консультативна рада європейських суддів звернула увагу на те, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Так, за частиною четвертою статті 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Незалежність і недоторканність судді гарантують Конституціята закони України; вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частини перша, друга статті 126,частина перша статті 129 Основного Закону України).
Для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом.
Отже, суддю може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у випадку, коли правопорушення вчинено умисно, має місце свавільне зловживання повноваженнями судді, що перешкоджає здійсненню правосуддя чи переслідує нелегітимні цілі (заподіяння шкоди іншим особам або суспільним інтересам тощо), прикриваючись виконанням вимог закону.
Не може бути наслідком притягнення до кримінальної відповідальності судді лише за факт постановлення ним судового рішення, яке, за суб'єктивним розумінням слідчого, прокурора або будь-якої іншої особи, є "неправосудним" (зокрема, у разі незгоди з цим рішенням).
З огляду на наведене, незгода з рішенням суду сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак кримінального правопорушення. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, а незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення.
Як встановлено ч. 1 ст. 36 КПК України, ч. 5 ст. 40 КПК України - прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням передбачені ч. 2 ст. 36 КПК України.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.
Тобто, прокурор вправі розпочинати досудове розслідування, доручати його проведення відповідному органу досудового розслідування, здійснювати нагляд, досудове розслідування провадиться спеціальним органом (ст. 38 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого передбачені ч. 2 ст. 40 КПК України.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Розгляд клопотань під час досудового розслідування регламентований ст. 220 КПК України.
Так, як вже зазначалось ст. ст. 36 та 40 КПК України визначено, що слідчий та прокурор є самостійним у прийнятті процесуального рішення, виборі способів та методів проведення досудового розслідування, в тому числі і проведення досудового розслідування. Чинний КПК України передбачає процесуальний механізм оскарження рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. Незгода заявника з прийнятим процесуальним рішенням, яке прийнято слідчим, прокурором, слідчим суддею може мати наслідком оскарження такої бездіяльності в порядку передбаченому КПК України. Також, в разі не ефективного досудового розслідування заявник має право звернутись до керівника органу досудового розслідування або вищестоящого прокурора про заміну слідчого та/або прокурора.
Також слідчий суддя погоджується з висновками прокурора щодо права у заявника на ініціювання питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого, прокурора, судді в порядку передбаченому законом. Порушення кримінального провадження відносно слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з підстав незгоди з процесуальними діями або рішеннями сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак кримінального правопорушення.
В ході вивчення заяви ОСОБА_3 слідчим суддею встановлено, що в ній відсутні відомості, які вказують про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що у заяві про злочин від 03.10.2025 ОСОБА_3 , нею виявляється незгода з діями та рішеннями, які прийняті слідчими, прокурорами та слідчими суддями під час досудового розслідування кримінального провадження №12023121010000899, про що зазначає і сама заявниця. Зокрема те, що її не визнають потерпілою, не повідомляють про хід досудового розслідування.
За наведеного вище обґрунтування, слідчий суддя вважає про необґрунтованість скарги ОСОБА_3 та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 03.10.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7