Справа № 385/802/25
Провадження № 2/385/366/25
23.10.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
представника позивача - адвоката Кравченко І.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Волощука В.В.,
представника органу опіки і піклування - Рябоволик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -
03.06.2025 року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Іванов А.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Позов мотивовано тим, що у відповідності до рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2024 року у справі № 385/1170/24 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 19.02.2021 року у Гайворонському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального Управління юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 8.
За час спільного проживання однією сім'єю у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно судового наказу від 19.03.2025, виданого Гайворонським районним судом Кіровоградської області було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.03.2025 року і до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Починаючи із дня розірвання шлюбу спільний син ОСОБА_4 проживає постійно разом зі позивачкою, тобто разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана житлова трикімнатна квартира належить на праві приватної власності батькам позивачки, проте ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 мають окрему кімнату, дитина має власне спальне місце, місце для іграшок, місце для одягу. Таким чином, за місцем фактичного проживання дитини ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 створені всі належні умови для проживання дитини ОСОБА_5 , а саме: обладнано кімнату усіма необхідними меблями, в усіх кімнатах охайно та чисто. Житлові умови проживання наближені до ідеальних.
Мати дитини ОСОБА_2 з 03.07.2018 року працює в КНП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради на посаді сестри медичної блоку анестезіології з ліжками терапії відділення екстренної медичної допомоги на умовах повного робочого дня по теперішній час та отримує стабільну заробітну плату.
Батько дитини - ОСОБА_1 є адвокатом та має мінливий дохід, що підтверджується тим, що батько сплачує аліменти в розмірі лише 2000-3000 грн. на місяць, що є занадто малими сумами в сучасних реаліях цін на продукти та товари для дітей.
ОСОБА_1 приходить за адресою місця проживання ОСОБА_2 з дитиною коли забажає, вимагає надати дитину в час як він захоче, незважаючи на стан здоров'я та сумісні плати позивача з дитиною, погрожує забрати дитину силоміць на постійне проживання до себе та не повернути, внаслідок чого позивач вимушена звернутися до суду для визначення місця проживання дитини разом із нею.
Про стан здоров'я дитини ОСОБА_1 матір дитини не повідомляв, на прохання, а потім на вимоги матері повернути дитину матері, яка крім того є медичним працівником, батько дитини відмовився саме тому ОСОБА_2 10.05.2025 вимушена була звернутися на гарячу лінію «102». Працівниками поліції було проведено ряд профілактичних заходів спрямованих на недопущення порушення прав матері, визначених Конституцією України.
Враховуючи вищевикладене та перш за все інтереси дитини та її вік, а також позитивну характеристику матері дитини та її можливість забезпечити належні умови для виховання та розвитку дитини, її духовний та фізичний розвиток, існують всі передумови для визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Просить суд: визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2025 року відкрито провадження у справі.
19.06.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2022 прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, справа №385/802/25, (провадження №2/385/411/25) з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини, справа №385/802/25, (провадження №2/385/366/25).
21.07.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову. Просив суд: визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , почергово з кожним з батьків у такому порядку: два тижня з батьком - ОСОБА_1 за адресою його фактичного проживання, два тижня з матір'ю - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою її фактичного проживання; двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 18:00 год. неділі та завершується через 2 тижня о 18:00 год неділі; перший двотижневий період проживання дитини визначити з батьком - ОСОБА_1 ; по завершенні двотижневого періоду, протягом якого дитини проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 21.07.2025 року у справі №385/802/25 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - задоволено. Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову за зустрічним позовом від 21.07.2025 року. У подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмета позову за зустрічним позовом.
15.07.2025 року та 22.09.2025 року від представника позивача, адвоката Кравченко І.Ю. надійшли відзиви на позовну заяву, в яких просила у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
24.09.2025 від відповідача по справі ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому просив в задоволені позовної заяви ОСОБА_2 відмовити повністю.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача, адвокат Кравченко І.Ю. позов підтримали з підстав зазначених у ньому. В задоволенні зустрічного позову просили відмовити повністю. ОСОБА_2 вказала, що дитина ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та вона не перешкоджає ОСОБА_1 приймати участь у вихованні сина.
Відповідач та представник відповідача, адвокат Волощук В.В. в судовому засіданні позов не визнали. Вказали, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 приймати участь у вихованні сина. Зустрічну позовну заяву підтримали з підстав зазначених у ній.
Представник третьої особи, органу опіки та піклування Гайворонської міської ради вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають рівні права та обов'язки, щодо виховання сина. Підтримала висновки які надав орган опіки та піклування.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що є матір'ю ОСОБА_2 . Вказала, що ОСОБА_2 гарна матір сина ОСОБА_7 , займається вихованням та розвитком дитини, піклується про нього. В червні 2025 року дитина перебувала в лікарні та одного разу ОСОБА_1 відвідував свого сина. ОСОБА_2 не перешкоджає ОСОБА_1 брати участь у вихованні сина, з червня 2025 відповідач не бере дитину до себе додому. ОСОБА_5 до батька та до матері ставиться позитивно.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що живе в одному будинку з ОСОБА_2 . Позивач є гарною матір'ю, опікується про свого сина. ОСОБА_5 дуже любить свою матір. Одного разу була свідком, як ОСОБА_1 приїжджав до дитини та сварився з ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що є матір'ю ОСОБА_1 . Вказала, що ОСОБА_2 не займається належним вихованням сина та має неналежні умови проживання для малолітнього сина ОСОБА_5 . Дитина дуже добре ставиться до батька ОСОБА_1 та любить його. ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 бачитись з сином.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що проживає неподалік ОСОБА_1 в с. Хащувате. Неодноразово бачив, що ОСОБА_1 возив дитину в дитячий садок. Дитина була одягнена охайна та мала іграшки. Дитина має приязні відносини з батьком. Батько опікується сином ОСОБА_5 . Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не дає йому брати участь у вихованні дитини.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень позивача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню, а в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (а.с. 9).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2024 року, справа № 385/1170/24 - розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_11 присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_12 (а.с. 10-11).
Згідно судового наказу від 19.03.2025 року №385/346/25 виданого Гайворонським районним судом Кіровоградської області від 19.03.2025 року - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й стягувати щомісячно починаючи з 17.03.2025 року до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12-13).
Згідно довідки №185 від 21.02.2025 року виданої Гайворонською міською радою - ОСОБА_2 мешкає в АДРЕСА_1 . На утриманні знаходиться: син - ОСОБА_4 , 2021 р.н. (а.с.14).
Згідно акту від 28.05.2025 року, складеного сусідами, що проживають в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та її дитина ОСОБА_4 проживають на даний час по АДРЕСА_1 . У дитини з матір'ю склались теплі, гармонійні стосунки. За місцем проживання характеризується позитивно. Батько дитини за даною адресою не проживає, за місцем проживання дитини АДРЕСА_1 дитину відвідує дуже рідко (а.с. 15).
Згідно Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_2 вбачається, що така працевлаштована та отримує дохід (а.с.17-18).
Згідно Висновку про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , наданого органом опіки та піклування Гайворонської міської ради 25.06.2025 року - ОСОБА_2 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 після розлучення з чоловіком переїхала та проживає у квартирі своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з актом обстеження умов проживання від 13 червня 2025 року № 110 вбачається, що умови проживання добрі. Мати з сином мають окрему кімнату з сучасним ремонтом, меблями, в квартирі є в наявності необхідна побутова техніка. Дитина забезпечена одягом та іграшками в достатній кількості. Остап відвідує заклад дошкільної освіти. Мати дитини працює медичною сестрою в КМП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради, має стабільний дохід. Батько дитини - ОСОБА_1 після розлучення брав активну участь у вихованні дитини до травня 2025 року, допоки не виник конфлікт між батьками щодо лікування дитини. ОСОБА_13 є адвокатом, має стабільний дохід та власне житло. Надалі планує брати повноцінну участь у вихованні сина. Позовні вимоги щодо визначення місця проживання сина з матір'ю ОСОБА_2 не підтримує. Питання доцільності/недоцільності визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір'ю ОСОБА_2 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради на якому було вирішено, що визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не відповідатиме інтересам дитини. Оскільки, і мама, і батько бажають проживати з дитиною та її виховувати, обоє мають стабільний дохід та позитивні характеристики, що надає їм рівноправну можливість для матеріального забезпечення та належного виховання дитини (а.с.33-34).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2025 року - ОСОБА_1 отримував доходи (а.с.51-52).
Згідно Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотропних речовин №127 від 25.06.2025 року, виданої КНП «ЦРЛ» - у ОСОБА_1 психічних та наркологічних захворювань не виявлено (а.с. 53).
Згідно Висновку про недоцільність визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з батьком ОСОБА_1 , наданого органом опіки та піклування Гайворонської міської ради 25.06.2025 року - батьки хлопчика розлучені, дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_13 стверджує, що колишня дружина, перешкоджає його спілкуванню з сином, тому подав до суду позовну заяву у якій просить визначити місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , почергово з кожним з батьків у такому порядку: два тижні з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою його фактичного проживання, два тижні з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою її фактичного проживання. Працівниками служби у справах дітей міської ради проведено обстеження умов проживання батька за адресою: АДРЕСА_3 . Під час перевірки було з'ясовано, що у будинку батька дитина має власну кімнату, іграшки, одяг. Батько має можливість водити сина до дошкільного навчального закладу, розвивати дитину, годувати та забезпечувати. Зареєстрована дитина також за місцем проживання батька, тобто АДРЕСА_3 . Зі слів ОСОБА_14 , протягом останніх чотирьох місяців він бачив та спілкувався з сином лише декілька разів, колишня дружина кожного разу відмовляє йому у зустрічі з сином, відмову мотивує тим, що хлопчик хворіє. За місцем проживання ОСОБА_2 , також проведено обстеження умов проживання дитини в родині. ОСОБА_15 та ОСОБА_5 проживають у квартирі батьків, хлопчик доглянутий, забезпечений усім необхідним для гармонійного життя та розвитку. 3 врахуванням ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я необхідності збереження зв'язку дитини з обома батьками, орган опіки вважає недоцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з одним із батьків або ж за конкретною адресою. Натомість, для забезпечення повноцінного спілкування дитини з обома батьками, орган опіки та піклування наполягає на необхідності визначення участі батька у вихованні дитини з урахуванням побажань у кількості, місця та часу зустрічей обох батьків (а.с. 159-161).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
У частині першій статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частин першої та другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина, яка законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Окрім прав батьків стосовно дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками. У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М. С. проти України» йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини у разі існування спору щодо опіки на нею, а вже тільки потім - права її батьків.
З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає з матір'ю (проти чого не заперечує відповідач), яка забезпечує їй повний гармонійний, фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку, а мати має постійну роботу, здатна забезпечити дитину усім необхідним.
Згідно Висновків органу опіки та піклування Гайворонської міської ради - з врахуванням ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я необхідності збереження зв'язку дитини з обома батьками, орган опіки вважає недоцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з одним із батьків або ж за конкретною адресою. Натомість, для забезпечення повноцінного спілкування дитини з обома батьками, орган опіки та піклування наполягає на необхідності визначення участі батька у вихованні дитини з урахуванням побажань у кількості, місця та часу зустрічей обох батьків. (а.с. 159-161).
У постанові Верховного Суду від 30 серпня 2021 року в справі №640/475/20 зроблено висновок, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес.
Таким чином, оскільки самі по собі вимоги позивача про визначення місця проживання дитини разом з нею ґрунтуються на положеннях закону та для фізичного та розумового розвитку дитини, забезпечення її фізіологічного та психічного здоров'я буде раціональним аби дитина надалі проживала разом з матір'ю. При цьому, суд бере до уваги вік дитини та враховує, що відповідач не позбавлений можливості брати участь у вихованні сина.
При таких обставинах позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню.
За таких обставин та враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , то зустрічний позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 20000 (двадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211,2 грн. судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 23.10.2025