21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6344/24 пров. № А/857/28710/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року (суддя- Димарчук Т.М., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/6344/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОДІМСЕРВІС" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
17 червня 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОДІМСЕРВІС" звернувся до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000818/2 від 15 грудня 2023 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Волинська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що між ТзОВ “АВТОДІМСЕРВІС" (покупець) та компанією “Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (Польща, продавець) 01 жовтня 2012 року було укладено контракт №7/2012 (а.с.9-13), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною та в кількості, погоджених сторонами. Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього узгоджену сторонами ціну. Поставка здійснюється з різних складів продавця, які зазначаються в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс-2010). За згодою сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів поставки відповідно до Правил Інкотермс-2010. Покупець оплачує 100% вартості у виставленому рахунку-фактурі.
Додатковими угодами від 05 квітня 2013 року №1, від 27 січня 2014 року №2, від 01 червня 2016 року №4, від 19 січня 2018 року №5, від 08 липня 2020 року №6 до вказаного договору вносились зміни (а.с.14-20). Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 08 липня 2020 року №6 до контракту від 01 жовтня 2012 року №7/2012 сторони погодили, що поставка товару здійснюються на загальну суму, зазначену в інвойсах.
15 грудня 2023 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (5 товарних позиції автозапчастин), в тому числі товар №1 - «запасні частини для легкових автомобілів, нові: гальмівні диски в асортименті… , торгівельної марки TOMEX», декларант позивача подав МД №№23UA205140104770U4 (а.с.24-29). Фактурна вартість імпортованого товару становить 16156,44 Євро (еквівалентно 652930,21 грн), митну вартість визначено за першим методом - за ціною контракту на рівні 659542,21 грн (графа 12 МД) (з урахуванням транспортних витрат у сумі 6612,00 грн). До митної декларації додано: контракт від 01 жовтня 2012 року №7/2012 з додатковими угодами від 05 квітня 2013 року №1, від 27 січня 2014 року №2, від 01 червня 2016 року №4, від 20 січня 2018 року №5, від 08 липня 2020 року №6; рахунок-фактуру (інвойс) №(S)FSE-569/23 від 30 листопада 2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №(S)FSE-570/23 від 30 листопада 2023 року; прайс-лист виробника товару від 30 листопада 2023 року; договір від 05 липня 2023 року №1/05072023 на перевезення вантажу; заявку на перевезення вантажу від 12 грудня 2023 року №13/12/23; рахунок на оплату від 14 грудня 2023 року №30; довідку про транспортні витрати від 14 грудня 2023 року №29; автотранспортну накладну (CMR) А№400858 від 13 грудня 2023 року; копії митних декларацій країни відправлення від 30 листопада 2023 року 23PL391010E3605378 та 23PL391010E3604844; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS0528947 від 30 листопада 2023 року; договір доручення від 25 травня 2012 року №75 на декларування та митне оформлення товарів (а.с.9-41,71,179 зворот-181).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; платіжні документи; транспортні документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
В подальшому, на електронне повідомлення митниці позивач подав заяву від 15 грудня 2023 року №2, якою роз'яснив, що у митних деклараціях країни відправлення від 30 листопада 2023 року 23PL391010E3605378 та 23PL391010E3604844 вказано статистичну вартість товару, яка не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягали сплаті по вищевказаних деклараціях. Всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару вказані в поданих товаро-супровідних документах, в т.ч. визначених в п.3.5. контракту №7/2012 від 01 жовтня 2012 року. Вартість експедиційних витрат по маршруту м. Хелм (Польща) - м. Луцьк (Україна) становить 10 000,00 грн і була включена до пункту 2 довідки про транспортні витрати №29 від 14 грудня 2023 року. Також додано інвойси від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-569/23, №(S)FSE-570/23 та прайс-лист до них, пакувальні листи до інвойсів, експортні декларації країни відправлення, видаткові накладні по оцінюваних товарах, картки рахунку 281 по товарах, зазначених в інвойсах, довідку про транспортні витрати з розбивкою №29 від 14 грудня 2023 року.
Волинська митниця 15 грудня 2023 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000818/2 та сформувала картку відмови №UA205140/2023/033934 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL391010E3605378 від 30 листопада 2023 року - 54953, та 23PL391010E3604844 від 30 листопада 2023 року - 16923 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-570/23 - 3804,02 EUR/16481,68 PLN, від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-569/23 - 12352,42 EUR/53519,33 PLN = 16156,44 Євро /70001,01 PLN; договором №1/05072023 від 05 липня 2023 року передбачено надання експедиційних послуг, проте згідно довідки про транспортні витрати №30 від 14 грудня 2023 року по маршруту від м. Хелм (Польща) - до м.п. Ягодин (Україна) зазначені лише транспортні витрати, експедиційні витрати не зазначені, тоді як по маршруту м.п. Ягодин - м. Луцьк - транспортно-експедиційні витрати зазначені перевізником. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 69 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Кодексу рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1 на рівні - 4,26 дол. США/кг за МД №UA100320/2023/40944 від 07 грудня 2023 року.
Товар було випущено у вільний обіг за ВМД №23UA205140105046U8 від 16 грудня 2023 року.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Згідно частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно частини 49 МК України митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини другої статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною п'ятою статті 54 МК України врегульовано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З врахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд першої інстанції вірно вказав, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку, спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Частиною другою статті 58 МК України врегульовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Стосовно наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає наступне.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України:
контракт від 01 жовтня 2012 року №7/2012 з додатковими угодами від 05 квітня 2013 року №1, від 27 січня 2014 року №2, від 01 червня 2016 року №4, від 20 січня 2018 року №5, від 08 липня 2020 року №6;
рахунки-фактури (інвойси) від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-569/23 та №(S)FSE-570/23;
прайс-лист виробника товару від 30 листопада 2023 року - документи щодо самого товару, а також транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: автотранспортну накладну (CMR) А№400858 від 13 грудня 2023 року;
договір від 05 липня 2023 року №1/05072023 на перевезення вантажу;
заявку на перевезення вантажу від 12 грудня 2023 року №13/12/23;
рахунок на оплату від 14 грудня 2023 року №30;
довідку про транспортні витрати від 14 грудня 2023 року №29;
копії митних декларацій країни відправлення від 30 листопада 2023 року 23PL391010E3605378 та 23PL391010E3604844.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Контрактом від 01 жовтня 2012 року №7/2012 (далі - контракт) разом з додатковими угодами до нього визначено предмет та умови поставки, основні зобов'язання продавця та покупця. Зокрема, сторонами погоджено, що ціна товару включає вартість упаковки, маркування та навантаження на транспорт покупця (пункт 2.3 контракту).
Згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-570/23 загальна вартість товару становить 3804,02 Євро, а згідно з інвойсом від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-569/23 - 12352,42 Євро. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.
Загальна ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-570/23 та №(S)FSE-569/23 (16156,44 Євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140104770U4 від 15 грудня 2023 року (графа 22 МД).
Пунктом 1.6 контракту обумовлено, що покупець несе витрати, пов'язані з доставкою товару в пункт призначення, у тому числі фрахт.
Згідно з пунктом 3.1 контракту поставки здійснюються з різних складів продавця, які зазначаються в товаросупровідних документах і рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс-2010).
Умови поставки FCA (Free Carrier Франко перевізник) означають, що поставка відбулася в момент, коли продавець у встановленому місці передав товар, що пройшов митне очищення для експорту, зазначеному покупцем перевізникові або іншій особі. Уважається, що відвантаження виконано після навантаження товару на транспортний засіб перевізника, оплачене продавцем. При цьому вивантаження товару не є обов'язком продавця.
Пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України передбачено, що декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Згідно автотранспортної накладної (CMR) А№400858 від 13 грудня 2023 року, передача товару відправником перевізнику здійснювалася зі складу в м. Хелмі (Польща).
Договором від 05 липня 2023 року №1/05072023 передбачено, що на перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 (експедитор) зобов'язувався здійснити перевезення вантажів, пред'явлених ТзОВ “АВТОДІМСЕРВІС» (замовник) для перевезення в міжнародному та міжміському сполученнях на умовах, обумовлених в цьому договорі та в заявках на здійснення міжнародного і/або міжміського перевезення вантажу, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику вартість перевезення у відповідності до умов цього договору.
У заявці на перевезення вантажу від 12 грудня 2023 року №13/12/23 (а.с.39), підписаній сторонами ТзОВ “АВТОДІМСЕРВІС» та ФОП ОСОБА_1 , вказано маршрут: м. Хелм (Польща) - м. Луцьк (Україна); відомості про перевізника - ОСОБА_2 , який і здійснював безпосереднє перевезення вантажу транспортним засобом VOLVO (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом (номерний знак НОМЕР_2 ), інформація про які зазначена у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А№400858 від 13 грудня 2023 року (а.с.35). Ці ж відомості про транспортний засіб також зазначені як в рахунку на оплату від 14 грудня 2023 року №30, в довідці про транспортні витрати від 14 грудня 2023 року №29 так і в МД №23UA205140104770U4 від 15 грудня 2023 року.
Декларант визначаючи митну вартість за першим методом, до фактурної вартості товару додав також витрати з перевезення товару за маршрутом Хелм (Польща) - м/п Ягодин (Україна) (6612,00 грн) (вартість перевезення до кордону України). Такі витрати підтверджено загальним рахунком на оплату від 14 грудня 2023 року №30 (а.с.40), довідкою про транспортні витрати від 14 грудня 2023 року №29 (а.с.36), у тому числі щодо перевезення товару торгівельної марки “Томех».
Стосовно посилання митного органу у спірному рішенні на те, що договором про перевезення вантажу №1/05072023 від 05 липня 2023 року передбачено надання експедиційних послуг, проте згідно довідки про транспортні витрати №30 від 14 грудня 2023 року по маршруту м. Хелм (Польща) - м.п. Ягодин (Україна) зазначені лише транспортні витрати, експедиційні витрати не зазначені, суд зазначає наступне.
Вартість понесених експедиційних витрат по маршруту м. Хелм (Польща) - м. Луцьк (Україна) становить 10000,00 грн, і включена перевізником до п. 2 довідки про транспортні витрати №29 від 14 грудня 2023 року (тобто до витрат понесених на території України: м.п. Ягодин (Україна) - м. Луцьк (Україна)), які не підлягають включенню до митної вартості товару.
З наведеного вбачається, що визначена у митній декларації №23UA205140104770U4 від 15 грудня 2023 року митна вартість товару у розмірі 16320,05 Євро (еквівалентно 659542,21 грн) включає вартість товару 16156,44 Євро (еквівалентно 652930,21 грн) і вартість витрат на транспортування до кордону України 163,61 Євро (еквівалентно 6612,00 грн), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Колегія суддів зазначає, що зауваження митниці про те, що вартість товару в митних деклараціях країни відправлення №23PL3910I0E3605378 та №23PL391010E3604844 від 30.11.2023 не відповідає вартості в рахунках-фактурах №(S)FSE-570/23 та №(S)FSE-569/23 від 30 листопада 2023 року, є надуманими, адже очевидним є те, що в експортних деклараціях йдеться про статистичну вартість (митну) в національній валюті в державі, де подається митна декларація (графа “Wartosc statystyczna (46)») та жодним чином не впливає на базу оподаткування та суму митних платежів, що підлягали сплаті за МД №23UA205140104770U4 від 15 грудня 2023 року. Поряд з тим, всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару були вказані в поданих відповідачу товаросупровідних документах, визначених в пункті 3.5 зовнішньоекономічного контракту від 01 жовтня 2012 року №7/2012.
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення та вона в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Відтак, безпідставною є вимога митного органу у повідомленні декларанту про надання транспортних (перевізних) документів.
Окрім вказаних витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було, а в довідці про транспортні витрати зазначено, що страхування вантажу не проводилося. Тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.
В рахунках-фактурах (інвойсах) від 30 листопада 2023 року №(S)FSE-569/23 та №(S)FSE-570/23 зазначено умови оплати - переказ, термін оплати до 29 січня 2024 року. Отже, на момент митного оформлення (15 грудня 2023 року) строк оплати за товар не закінчився.
Таким чином, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд першої інстанції вірно вказав, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі, який згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).
Колегія суддів зазначає, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA100320/2023/40944 від 07 грудня 2023 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару 1, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку колегії суддів, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також у поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.
Не дивлячись на те, що за однією митною декларацією оформлялися й інші товари, спірне рішення прийняте тільки стосовно коригування митної вартості товару №1, тобто, стосовно однієї товарної позиції із 5, хоч їх оформлення здійснювалося позивачем за тими ж самими документами.
Відтак, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення при цьому обґрунтування такого коригування, не довівши підстав для таких дій.
Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) за приписами МК України зазначив, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 140/6344/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга