20 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9221/24 пров. № А/857/6655/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Гуляка В.В.
Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 300/9221/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
суддя у І інстанціїЧуприна О.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У грудні 2024 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) у якій позивач просив суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки від 07.10.2024 № 5к/вих./4.2/10133;
зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення від 07.10.2024 № 5к/вих./4.2/10133, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 300/9221/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 по 31.12.2024 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2023 по 31.12.2024 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, нараховану із розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії 20801,50 гривень, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 з урахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", зважаючи на раніше проведені виплати.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, за № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та позивач звернулися з апеляційними скаргами.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення, в частині задоволення позову, прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що підстав для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. немає, оскільки, змін у грошовому забезпеченні за прирівняною посадою не відбулося. Що стосується обмеження пенсії максимальним розміром, то відповідач звернув увагу на те, що з 01.02.2023 року на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 300/5445/23 провів перерахунок пенсії позивача без обмеження пенсії максимальним розміром. З 01.03.2023 року відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром на підставі постанови КМУ від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції неправомірно вийшов за межі позовних вимог та вирішив позовні вимоги, які позивач не заявляв. Зокрема, позивач зазначив, що суд зобов'язав відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 з урахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", зважаючи на раніше проведені виплати, однак, станом на момент виникнення спірних правовідносин вказаних нормативно-правових актів не існувало.
Про розгляд апеляційних скарг відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційних скарг до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційних скарг позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має обов'язок провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана на виконання судового рішення. Також суд зробив висновок, що обмеження пенсії до осіб, яким пенсія призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не застосовується.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що обмеження пенсія військовослужбовців застосовується з 01.01.2025 року на підставі змін в законодавстві у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу з 2018 року призначена пенсія за вислугу років, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.
На підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №300/2984/24, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видало довідку №5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, за посадою "заступник начальника установи з режиму і охорони та оперативної роботи Івано-Франківської установи виконання покарань УДПСтСУ в Івано-Франківській області (№ 12)", яку позивач займав на день звільнення.
Згідно з вказаною довідкою грошове забезпечення позивача становить 45 344,25 гривень.
З 01.03.2023 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі постанови КМУ від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром.
06.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою від про перерахунок пенсії за вислугу років з 01.02.2023 про перерахунок пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024.
Листом від 15.11.2024 відповідач повідомив позивача про відмову в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки після 01.01.2023 року Кабінет Міністрів України не прийняв будь-якого рішення щодо умов та розмірів грошового забезпечення військовослужбовців.
Вважаючи протиправною відмову відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Апеляційний суд встановив те, що 07.10.2024 року Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 5/вих/4.2/10133 видало довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року.
Довідка видана у зв'язку із тим, що з 01.01.2023 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2023 року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, відповідач мав обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням складових грошового забезпечення вказаних у довідці.
При цьому, у відповідача відсутні повноваження щодо повернення довідки, наданої уповноваженим органом, оскільки повернення довідки не передбачено постановою № 45, у якій є тільки одне юридично допустиме повноваження пенсійного органу, а саме, прийняти довідку для здійснення перерахунку пенсії, про що в постанові № 45 зазначено наступним чином: «На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі».
Отже, відповідач протиправно не здійснив перерахунок пенсії позивачу, на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024.
Тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні, починаючи з 01.02.2023, перерахунку пенсії позивача, на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024 та зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі цієї довідки.
Що стосується обмеження пенсії, то апеляційний суд зазначає наступне.
Апеляційний суд встановив те, що відповідач з 01.03.2023 року провів перерахунок пенсії позивача, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром.
Відповідно до пункту 2 цієї постанови, з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»., десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію 01.10.2011 року змінами до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, обмеження пенсії військовослужбовцям, які отримують пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальним розміром є неконституційним.
Тому, на переконання апеляційного суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивачки, право на отримання якої без обмежень встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним.
Отже, апеляційний суд вважає, що необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, без обмеженням пенсії максимальним розміром.
Підводячи підсумок наведеного вище апеляційний суд вважає, що позов позивача необхідно задовольнити частково, шляхом:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні, починаючи з 01.02.2023, перерахунку пенсії позивача, на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024;
зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024;
визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2023 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пенсії позивача максимальним розміром;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, без обмеженням пенсії максимальним розміром.
Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» є передчасним, оскільки, між сторонами немає спору щодо обмеження пенсії позивача з 01.01.2015 року.
Також апеляційний суд зауважує, що в апеляційній скарзі відповідач цитує норми права та позицію Верховного Суду щодо строків звернення до суду у цій категорії справ, однак не просить застосувати строк звернення до суду до спірних правовідносин та не обґрунтовує обставини пропуску позивачем строку звернення до суду.
Зважаючи на те, що відповідно до статті 308 КАС України, суд апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу в межах доводів, що у ній наведені, апеляційний суд не надає оцінку обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки, відповідач в апеляційній скарзі не просить застосувати цей строк.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг частково знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційні скарги слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про часткове задоволення позову.
Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених позивачем у даній справі, то колегія суддів зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому його не платив.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 300/9221/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 01.02.2023, перерахунку пенсії, на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5/вих/4.2/10133 від 07.10.2024.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження з 01.03.2023 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 169 «Про індексація пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, без обмеженням пенсії максимальним розміром.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Гуляк