Справа № 372/2864/25
Провадження № 2-о-57/25
23 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа: Обухівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту батьківства. Заява мотивована тим, що з 1998 року її мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У даних відносинах у них народилася дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_4 не з'явився до відділу реєстрації актів цивільного стану, працівники відділу порадили ОСОБА_2 записати у свідоцтві про народження дитини прізвище матері, а батька - ОСОБА_5 . Таким чином, відомості про батька у свідоцтво про народження внесено за вказівкою матері та присвоєно заявниці прізвище ОСОБА_6 . Заявниця вказала, що ОСОБА_3 з народження вважав її своєю донькою, виховував, піклувався та забезпечував усім необхідним для життя та розвитку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Зазначила, що встановлення факту батьківства їй необхідно для цивільних, сімейних прав, оформлення відповідного статусу. З наведених підстав, просить заяву задовольнити.
28 травня 2025 року ухвалою суду прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, зупинено провадження.
01 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 303-МГ від 17.09.2025 року.
02 жовтня 2025 року провадження по справі відновлено, призначено судове засідання.
Заявник у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу без її участі.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, була повідомленою про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено із копії свідоцтва про народження, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області було зроблено актовий запис № 171.
У свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , зазначені: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_2 .
Відомості про батька в актовий запис про народження ОСОБА_1 внесені в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується копією відповідного витягу.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з довідки № 914 про причина смерті ОСОБА_3 - вогнепальне поранення грудної клітки внаслідок військових дій.
Оскільки юридично ОСОБА_3 , не є батьком ОСОБА_1 , без рішення суду підтвердження між ними родинних відносин та встановлення факту батьківства є неможливим.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно висновку експерта № 303-МГ від 17.09.2025 року ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_3 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , вірогідність складає не менше 99,9999%.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Згідно п. 3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Керуючись ст. 293,319 ЦПК України, ст.ст.55,121,125,130,134,135 СК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити юридичний факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов'язати Обухівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження № 171, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області про народження ОСОБА_1 , а саме в графі «батько» записати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, виключивши попередні відомості про батька.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Проць