22.10.2025
Єдиний унікальний № 371/1242/25
провадження № 3/371/546/25
22 жовтня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1242/25
Провадження № 3/371/546/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 26 липня 2025 року о 11 годині 22 хвилин керував транспортним засобом моторолером марки «Forte», без реєстраційного номера, вулицею Ситника села Карапиші Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 4, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2020 року ВП №50341902.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.1 а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до частини десятої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
На підставі пункту 1 частини десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2020 року ВП №50341902 ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами з підстав наявності боргу по аліментам в сумі 161 203,51 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 26 липня 2025 року керував транспортним засобом моторолером марки «Forte», без реєстраційного номера, вулицею Ситника села Карапиші Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 4, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами.
За фактом вчиненого правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення, який містить відомості про вчинені водієм дії, відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, та є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, пояснення надав на окремому аркуші. Відповідно до вказаних пояснень йому відомо про наявну у нього заборгованість зі сплати аліментів, яка стала підставою для винесення державним виконавцем щодо нього постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Зазначив, що на даний час він погасив заборгованість зі сплати аліментів.
З наведеного слідує, що нас час складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 , він був обізнаний про наявність відносно нього відповідних обмежень, а відтак усвідомлював протиправний характер своїх дій.
Діями, що порушили вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху та полягали керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403112 від 26 липня 2025 року, постанови державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2020 року ВП №50341902, пояснень ОСОБА_1 від 26 липня 2025 року.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.
На підставі статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини третьої статті 126 КУпАП необхідно застосувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці.
На підставі статті 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною третьої статті 126, статтями 245, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк чотири місяці.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук